Агроекспорт Міндіча через Одеський порт, мирні переговори та оцінка дій влади: сенсаційні заяви Петра Порошенка (відео)
В українському політичному просторі дедалі частіше з’являються теми, які не обмежуються коротким інформаційним циклом і з кожним днем обростають новими деталями, змінюючи загальний контекст сприйняття подій. Саме до таких історій належить скандал, пов’язаний з Міндічем, в якому перетинаються питання корупції, стратегічної інфраструктури, міжнародних санкцій і довіри до державних інституцій. Зі слів політиків та експертів, йдеться не про поодинокий епізод, а систему рішень і зв’язків, наслідки яких виходять далеко за межі внутрішньої політики і стосуються репутації України на міжнародній арені.
Міндічгейт і агроекспорт через Одеський порт
Особливий резонанс викликало інтерв’ю п’ятого президента України Петра Порошенка журналісту Віталію Портникову на телеканалі “Еспресо”, під час якого пролунала сенсаційна заява, яка стосується експорту української аграрної продукції через Одеський порт та можливого обходу санкційних обмежень:
“У мене є інформація сенсаційна, важлива. І я маю це з надійних джерел. Я можу наголосити, що компанії Міндіча займалися корупцією не тільки в енергетиці та не тільки в Оборонпромі. Компанії Міндіча займалася і експортом через “шлагбаум” в Одеському порту левової частини українського аграрного експорту.
Тепер увага! У частині цього експорту люди Міндіча організовували контракти, які йшли через Туреччину в Іран с порушенням санкцій. Я маю певну інформацію, яка потребує підтвердження. Шановні колеги з Ізраїлю, дуже сподіваюсь, вам це буде цікаво. Міндіч, вам вітання!”.
Ця інформація не може залишатися лише предметом публічних заяв і має стати об’єктом уваги правоохоронних та антикорупційних органів, оскільки йдеться про стратегічний експорт, міжнародні санкції і потенційні репутаційні ризики для держави.
Озвучена інформація логічно вписується у ширший контекст так званого “Міндічгейту”, де раніше вже фігурували теми енергетики, оборонної промисловості та впливу неформальних схем на ухвалення рішень. Тепер до цього переліку додається аграрний експорт, який для України є не лише економічною основою, а й важливим елементом міжнародних відносин, особливо в умовах війни та глобальних санкційних режимів.
Переговорний процес і проблема команди
Коментуючи можливість переговорів, Петро Порошенко зазначає, що сам формат діалогу як інструменту не є помилковим, однак вирішальне значення має те, хто і з яким мандатом представляє державу. За його словами, нинішня переговорна команда має серйозну репутаційну проблему, яка фактично блокує ефективну комунікацію з ключовими партнерами.
“З Єрмаком ніхто не хотів сідати за стіл — ні в Женеві, ні в Штатах. Бо він токсичний”, – заявив Порошенко.
Окремо він згадує Рустема Умєрова, який за його оцінкою, є «менш токсичний, але теж токсичний», а також звертає увагу на ситуацію з віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною, яка, за його словами, досі не вручила вірчі грамоти, через що значна кількість контактів у Вашингтоні залишаються закритими.
Ключовою проблемою Порошенко називає відсутність чітких директив для переговорників, наголошуючи:
“В указі написано сформувати групу… а директив нема. З чим люди їдуть? Так не робиться. Це означає, що позиції України немає”.
Закінчення війни
У логіці Порошенка першим базовим сценарієм має бути чітко сформульована і зрозуміла для світу позиція України щодо припинення бойових дій. Це план А: всеохоплююче припинення вогню.Мова йде про повне і негайне припинення вогню, яке дозволило б міжнародній спільноті однозначно побачити, хто саме блокує мирний процес і не готовий до деескалації.
На його думку, така позиція не повинна бути розмитою або прикритою внутрішніми суперечностями, оскільки саме ясність і однозначність є ключовими для міжнародної підтримки.
Другий елемент стратегії, про який говорить Петро Порошенко, ґрунтується на переконанні, що дипломатія без сили не створює умов для реального миру. Це план Б: тиск силою і санкціями. Він наголошує на необхідності надання Україні озброєння, здатного змінити логіку війни.
“Якби були Томагавки, Тауруси, ракети повітря-земля — путін тричі би подумав, чи варто продовжувати вогонь”.
Водночас з військовим чинником Порошенко акцентує увагу на економічному тиску на Росію, звертаючи увагу на показники нафтового ринку:
“Ціна Urals доходить до 40 доларів. Це нижче собівартості. росіянами невигідно продавати нафту”.
Він також зазначає, що зростання вартості страхування тіньового флоту після українських ударів суттєво тисне на економіку РФ, і формулює мету санкційної політики як необхідність знизити російський експорт нижче 200 мільярдів доларів, щоб позбавити її можливості фінансувати війну.
Економіка воєнного часу і внутрішні суперечності
Окремий блок заяв Порошенка стосується внутрішньої економічної політики. Він наполягає на тому, що країна має перейти до повноцінної економіки воєнного часу, і водночас критикує рішення, які, на його думку, з цим несумісні.
Серед таких рішень він називає поєднання воєнної економіки з форматом єдиного телемарафону, фінансування телеграм-каналів Офісу Президента, підвищення зарплат прокурорам і співробітникам ДБР без аналогічних рішень щодо військових, а також закупівлі у підприємств, пов’язаних з корупційними ризиками, замість підтримки реальних виробників.
Уряд національної єдності як політична пропозиція
Петро Порошенко також висловив ідею перезавантаження виконавчої влади шляхом формування уряду національної єдності на компетентній основі. Він пропонує або повне оновлення уряду, або принаймні усунення з влади фігурантів корупційних скандалів, зокрема пов’язаних з так званим Міндічгейтом.
При цьому Порошенко підкреслює, що його політична сила не наполягає на участі у виконавчій владі, заявляючи готовність обмежитися контрольними функціями, щоб зменшити ризик ухвалення корупційних рішень.
Державний бюджет і мотивація військових
Окрему увагу Порошенко приділив темі мотивації військовослужбовців, наголошуючи, що у чинному Держбюджеті ця складова фактично відсутня. Він пропонує запровадження разових мотиваційних виплат для контрактників і мобілізованих, особливо в перші місяці служби, які він називає найскладнішими.
Також він наполягає на необхідності індексації зарплат військових і звертає увагу на законодавчі ініціативи Європейського Союзу, які передбачають пошук значних ресурсів для підвищення грошового забезпечення.
Реальні гарантії безпеки
Крім того, Петро Порошенко окреслив три моделі безпеки, які реально працюють у світі.
“Треба припинити розмови про те, що ми ведемо напружені переговори про гарантії безпеки. Ви їх ведете сім років. Особливо активно крайні чотири роки. У вас підписано 40 безпекових угод. Чого ж ви зараз їх не використовуєте? Де ваші гарантії безпеки, якими ви пишалися, махали папірцями і казали, от тепер в нас всі гарантії безпеки є? Тому що це не є гарантії безпеки. Існують три типи гарантій безпеки”, – заявив Порошенко.
Першим і безальтернативним він називає повноцінне членство в НАТО, підкреслюючи, що саме ця норма була закріплена в Конституції за його участі.
“Гарантія перша – те, над чим працював я. Повноцінне членство в НАТО. Я пишаюся тим, що вніс в Конституцію обов’язковість членства в НАТО. Уявіть собі, щоб зараз у нас не було цих конституційних норм. Як би легко діюча переговорна команда відмовлялася, готова була вносити зміни до законодавства. Іншої альтернативи надійної безпеки не існує. І тому я нарешті щасливий, що я почув від Зеленського, бо відбулася дивна трансформація від 2019-го року, коли «навіщо нам НАТО», і «я відмовляюся їхати на лондонський саміт НАТО, бо мені там нема що робити» до зараз «ми Конституцію щодо майбутнього членства України в НАТО міняти не будемо». Чому? Тому що це є єдина форма (гарантій безпеки)”, – наголосив Порошенко.
Другою моделлю він називає стратегічне оборонне партнерство зі США за прикладом Японії та Південної Кореї, де американські військові підрозділи постійно перебувають на території союзних держав.
“Друга позиція. Дві країни мають ці формати безпеки – Японія і Південна Корея. Це угода про стратегічне оборонне партнерство. Знаєте, яка її основна характеристика? Це означає, що підрозділи збройних сил Сполучених Штатів знаходяться на території Японії і Південної Кореї. І це є ефективна форма за межами НАТО”, – вважає Порошенко.
На зауваження, що зараз проти членства України в НАТО виступає Дональд Трамп, Порошенко нагадав, як вів переговори у Вашингтоні за першої каденції Трампа.
“2016 рік. Трампа вибирають президентом. В 2016 році я один із перших, хто Трампа вітає, з яким він вів телефонні переговори. 2017 рік – я один із перших в Білому домі. Результати моїх переговорів 2017 року – те, що я не міг отримати три роки до цього. Летальну зброю. І зараз я вам можу сказати, що там було далеко не тільки «Джавеліни». Вперше її ми отримали напряму, а не через ЦРУ, розвіддані.
Ми вперше отримали переоснащення станцій контрабатарійної боротьби і багато іншого. Це заслуга не тільки Матіса як міністра оборони, не тільки держсекретаря – це заслуга Трампа. І ми це вирішили за дві години.
Трамп – людина, яка не читає брифінги. Трамп – людина, з якою на переговорах можна вийти на все, що завгодно. Сформуйте переговорну команду. У вас немає зараз через кого комунікувати з Білим домом”, – сказав Порошенко.
Третьою моделлю він визначає так званий фінсько-шведський варіант, механізму, за яким країни отримують гарантії 5-ї статті НАТО захисту ще до офіційного вступу в Альянс, завдяки політичним рішенням партнерів. Важливою складовою таких гарантій є “чоботи на землі” – присутність військових контингентів союзників на території України.
“Те, що підписується зараз, – це гарантії не про безпеку, а про постачання зброї та фінансову допомогу. Вони не є юридично обов’язковими і навіть гірші, ніж Будапештський меморандум”, – наголосив Порошенко.
Він вважає, що виживання і безпека держави залежить від ефективності цих гарантій і наявності реальних союзників на території України.
