Питання виплати аліментів після досягнення дитиною повноліття є актуальним для багатьох українських сімей. Часто батьки вважають, що з 18 років їхні фінансові зобов’язання автоматично припиняються, проте законодавство України передбачає випадки, коли виплата аліментів може продовжуватися.
ІА «ФАКТ» звернулося до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» з проханням прокоментувати, в яких випадках повнолітня дитина має право на отримання аліментів, які умови для цього передбачені законодавством і як судова практика впливає на вирішення таких питань.
Як кажуть в народі: «Погані ті батьки, які не догодували дитину до пенсії». Хоча це лише жарт, але як й у всякому жарті, в ньому є частка істини. Деякі чоловіки легковажно розраховують на те, що якось аліменти на дитину до 18 років сплатять, а далі вже дитина доросла, й надалі сама має себе забезпечувати. Але держава, яка зацікавлена у кваліфікованих обізнаних кадрах, заклала у Сімейний Кодекс (СК) України статтю 198: «Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Головний акцент при цьому зроблений у статті 199 СК України: «Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу».
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей
Зазначимо, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку або сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:
- походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення);
- досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
- продовження дітьми навчання (форма навчання може бути як денна, так і заочна);
- потреба дітей у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;
- наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Але ця норма не діє автоматично. У разі, коли вже було ухвалене судові рішення чи судовий наказ зі стягнення аліментів на дитину до досягнення 18 років, як тільки дитина досягає даного віку рішення суду втрачає чинність, а виконавча служба закриває виконавче провадження. Отже, аби дитина, яка навчається після 18 років, продовжувала отримувати аліменти, потрібно знову звернутися до суду саме з позовною заявою про стягнення аліментів на повнолітню дитину.
При цьому в судовому рішенні прописується, що аліменти стягуються до 23-річчя дитини, або до закінчення навчання. У разі, коли навчання припиняється раніше, ніж дитині виповниться 23 роки, виплата аліментів також припиняється. На підставі рішення суду видається виконавчий лист, який і є підставою для звернення до виконавця для отримання присуджених аліментів.
Загалом необхідно знати, що виплата аліментів на повнолітню дитину може здійснюватися двома шляхами: в добровільному порядку та рішенням суду.
Добровільний порядок сплати аліментів
Один із батьків може подати заяву за місцем своєї роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана у будь-який час.
На підставі такої заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. Саме на підставі такої заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину. Це варіант коли суд взагалі не залучений у розв’язанні питання зі сплати аліментів.
Є й ще один варіант, передбачений законом, але фактично ніколи не здійснюється на практиці. Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу. На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, та перераховуються особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві.
Розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого частиною другою статті 182 СК України (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
Судовий порядок сплати аліментів
Важливо розуміти, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають:
- той з батьків, з ким проживає повнолітня дитина. Дитина при цьому в позові вказується у якості третьої особи;
- безпосередньо сама дитина. При цьому в позові той з батьків з ким вона проживає зазначається у якості третьої особи.
Позовна заява про стягнення аліментів подається до суду або за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.
Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»). При цьому аліменти можуть бути стягнені у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів
Слід зазначити, що адвокати останнім часом полюбляють стягнення аліментів саме у частці від заробітку (доходу) в зв’язку з наступним. По-перше, записуючі в позовній заяві певну чітко зазначену грошову суму ви повинні обґрунтувати, чому саме ви бажаєте отримати саме її, чому 8 000 грн, а не 6 000 грн чи 5 000 грн. По-друге, й це головне – у разі, коли той із батьків з кого стягуються аліменти не працює офіційно, йому нараховуються аліменти виходячи з середньої заробітної плати по району, в якому він проживає.
Статистика зазначає, що станом на 2025 рік середня заробітна плата в Україні вже сягнула 22 000 грн та продовжує зростати. Така ж сама норма діє й в тому випадку, коли аліменти стягуються з фізичної особи-підприємця, який за законом не повинен вести первинний облік своєї діяльності, а отже визначити його реальний дохід неможливо. Вона розповсюджується на громадян України, які одержують заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, що доволі актуально в наш час, коли значна частина громадян країни знаходиться за кордоном, при цьому не завжди відомо хто й де.
Щодо стягнення частки від заробітку (доходу) на аліменти, то тут зберігається загальне правило – на одну дитину стягнення у розмірі – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Є ще важливі нюанси, про які слід знати. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (стаття 191 СК України). Хоча дана норма й існує в законі, але на практиці суди її майже не використовують, адже для цього потрібно довести, що заходи з отримання аліментів були вжиті й фраза: «А я не раз йому казала, що дитині їсти нічого» в суді доказом слугувати не може.
Втім, як й з неповнолітніми дітьми в випадку повноліття продовжують діяти загальні правила стягнення аліментів. А саме, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України. Також той з батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
При визначенні розміру матеріальної допомоги суд обов’язково враховує:
- актуальну і дійсну потребу дитину у наданні їй матеріальної допомоги,
- вартість навчання, вартість підручників і проїзду до навчального закладу, вартість проживання у гуртожитку або орендованій квартирі за місцем знаходження навчального закладу;
- стан здоров’я платника аліментів, його матеріальний та сімейний стан, наявність у платника аліментів майна, грошових коштів та
- інші обставини, що мають значення.
У разі, якщо повнолітня дитина перебуває, наприклад, на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, дані обставини не надають їй право претендувати на аліменти на підставі статті 199 СК України. Якщо буде встановлено, що дитина навчається у ВНЗ заочно, але ніде не працює і при цьому має можливість працевлаштування, необхідність надання такій дитині матеріальної допомоги може бути під сумнівом.
Існує рішення Верховного Суду України в якому наголошено, що навіть, якщо батько або мати є інвалідами ІІ або ІІІ групи, але в довідці про стан їх здоров’я відсутні рекомендації щодо неможливості працювати, тобто їх не визнано непрацездатним, а тільки рекомендовані певні обмеження в роботі, це є підставною для стягнення з таких батьків аліментів на повнолітніх сина або дочку, які продовжують навчання. Крім того, довідка з Пенсійного фонду України про отримання пенсії з інвалідності сама по собі не є підтвердженням того, у відповідача це єдине джерело доходів.
Варто наголосити, що перебування дитини на канікулах під час навчання не є підставою для звільнення від обов’язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання.
Докази, які обґрунтовують позовні вимоги щодо стягнення аліментів
Під час звернення до суду відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення аліментів), а саме:
- копія паспорта (позивача та дитини);
- копія довідки про склад родини або витягу з реєстру територіальної громади про реєстрацію позивача та дитини;
- копія рішення суду про розірвання шлюб;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- довідка з навчального закладу про те, що дитина перебуває на навчанні;
- копія наказу про зарахування дитини до навчального закладу;
- копія договору про надання освітніх послуг;
- довідка про заробітну плату одного з батьків, з якого передбачається стягнення аліментів (за наявності)
- данні з Єдиного реєстру боржників що до особи з якої будуть стягуватися аліменти;
- данні з Автоматичної системи виконавчого провадження що до наявності виконавчих проваджень з майбутнього платника аліментів;
- копія рішення суду чи наказу про стягнення аліментів до 18 років (за наявності).
І на останок наша суто практична рекомендація – не слід вірити обіцянкам перерахувати аліменти завтра чи післязавтра в добровільному порядку. Якщо за місяць таке не відбулося, це стовідсотковий привід звернутися до суду.
