Неочікувані адміністративні штрафи: що може обернутися покаранням без попередження (ч. 2)

У повсякденному житті трапляються ситуації, які на перший погляд здаються незначними або суто побутовими, однак у правовій площині можуть мати несподівані наслідки. Друга частина нашого матеріалу продовжує розгляд саме таких прикладів, частину з яких читайте в попередній статті. Мова йде про випадки, які не потрапляють у типові роз’яснення законів, але стосуються поведінки кожного. Ми не вигадуємо штучних сценаріїв, не шукаємо екзотичних винятків — йдеться про ситуації, до яких легко потрапити будь-кому: у дворі, на вулиці, в магазині, під час подорожі чи у спілкуванні з незнайомцями.

Редакція ІА «ФАКТ» зібрала нову добірку ситуацій і знову звернулася до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» за наданням фахових пояснень: чи тягне така поведінка за собою відповідальність. Якщо так, то яку саме, і що варто врахувати, аби не стати об’єктом штрафу або адміністративного стягнення. Коментарі правників дають змогу побачити, як саме закон реагує на нетипові, але цілком реальні випадки.

Застосунок «Дія» та посвідчення водія

Іноді водії стикаються з тим, що при зупинці співробітниками поліції надають водійське посвідчення в електронному вигляді, користуючись стосунком «Дія». Однак вони отримують штраф за відсутність водійського посвідчення, бо співробітники поліції вимагають таке посвідчення виключно в паперово-пластикову варіанті.

«Дія»  ввійшла в життя багатьох громадян – це дуже зручно та швидко. Не потрібно брати численні документи, виходячи з дому – усе й одразу в одному смартфоні. Однак на початку 2021 року в Україні були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які стосуються пред’явлення водійських документів. Вони офіційно закріпили можливість використовувати електронні документи на рівні з паперовими. Йдеться про ті випадки, коли водія зупиняє поліція, і він повинен пред’явити документи на транспортний засіб.

Відповідно до нової редакції частини 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом вважається порушенням, якщо водій не має при собі або не пред’явив у спосіб, який дозволяє поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться:

– у посвідченні водія відповідної категорії,
– у реєстраційному документі на транспортний засіб,
– у полісі (договорі) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (або у страховому сертифікаті «Зелена картка»),
а також якщо водій не пред’явив електронне посвідчення водія,
електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,
чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інші документи, передбачені законодавством.

Це означає, що водій має надати поліції доступ до інформації з документів або у паперовому вигляді, або в електронному. Але це має бути зроблено саме так, щоб поліцейський міг не просто побачити, а прочитати та зафіксувати дані. Якщо цього не відбувається — наприклад, якщо документ загублено, забуто вдома або телефон вимкнений — така ситуація вважається правопорушенням. У цьому випадку на водія накладається штраф у розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу – це й є ті самі документи з за стосунку «Дія». Отже, якщо співробітник поліції, який вас зупинив, наполегливо вимагає посвідчення водія у паперовому варіанті, рекомендуйте йому перечитати відповідну статтю кодексу. У разі, якщо співробітник поліції не тільки наполегливий, але й бачить погано, чи читає не досить уважно, то складений з зазначених підстав протокол можна сміливо оскаржувати в суді – в Україні електронні водійські документи офіційно визнані на рівні з паперовими чи пластиковими.

Згідно з п. 2.1а ПДР, водій має мати при собі посвідчення водія та показати його на вимогу поліції.  ПДР не зазначають в якому саме вигляді має бути те саме посвідчення водія. А тому суди стають на бік «порушників» та визнають, що відносно складених протоколів про адміністративні порушення з підстав надання посвідчення водія з «Дії» відсутній склад правопорушення в діях водіїв.

Прослуховування російської музики

Музика супроводжує нас все життя – в радісних подіях та в часи суму, йде поряд в буденності та наповнює силою та натхненням у вихідні. Але останнім часом в інформаційному просторі з’являється багато новин, про те, що хтось слухає російськомовну музику, а це не аби як оборює багатьох громадян на четвертому році повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Слід знати, що 19 червня 2022 року Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора». Відповідно до даного закону:

«Забороняється на території України публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення (доведення до загального відома, в тому числі через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за її власним вибором) фонограм, відеограм та музичних кліпів, які: містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (далі – держава-агресор), за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора, та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором».

Окремі зміни стосувалися громадського транспорту та водіїв, які полюбляти з вітерцем слухати «Владимирский централ». Відтепер водію автобуса забороняється вмикати в салоні автобуса музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон – лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів). При цьому водію таксі забороняється  вмикати в салоні музику чи інші звукові сигнали без згоди всіх пасажирів.

Щодо покарання за дане правопорушення, то відповідно до статті 155 КУпАП порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, – тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-170 грн). Ті ж дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85- 459 грн).

Дії громадян в такому випадку підпадають під статтю 173 КУпАП – дрібне хуліганство, яка передбачає:

«Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 – 119 грн) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб».

Зазначимо, що зараз у зв’язку з наявними ситуаціями до Верховної Ради подано законопроєкт, яким передбачено збільшення штрафів за прослуховування російського контенту.

Водночас прослуховування в навушниках покаранню не підлягає – в такому випадку воно не зачіпає громадський порядок та стосується виключно особи, яка прослуховує контент. А ось водії транспортних засобів, з яких гучно лунають російські пісні, таки можуть теж бути притягнуті до відповідальності за те ж саме дрібне хуліганство.

До речі, відповідальність за ст. 173 КУпАП наступає вже з 16 років. Отже, якщо адмінпротокол складають на підлітків у віці 16-18 років, до них можуть бути застосовані такі заходи впливу:

• зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення;
• попередження;
• догана або сувора догана;
• передавання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання.

Зовсім не казка про рибака та рибку

Риболовля є класичною віддушиною для чоловічої частини населення серед сірої буденності. Хоча для когось це додатковий засіб для існування чи варіант урізноманітнити буденне меню. Втім мало хто знає, що багато чого в риболовстві чітко прописано та врегульовано. Так, існують «Правила любительського рибальства», затверджені наказом Міністерств аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700.

Відповідно цих правил, рибалка-любитель – громадянин України, іноземець, а також особа без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, і мають намір або здійснюють любительське рибальство. Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі – добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил»;

Забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:

• сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів;
• вогнепальною зброєю;
• пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці;
• гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць;
• давлячими, капканоподібними знаряддями лову;
• електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо);
• гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку;
• одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади;
• підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 ×1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад;
• механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою;
• механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому числі всіма видами драг та неводів;
• підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми, із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля;
• раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку;
• іншими забороненими законодавством знаряддями лову.

При цьому забороняється добування (вилов) такими способами:

• багріння;
• глушіння;
• з використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин;
• з використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв;
• з моторних суден з включеною силовою установкою, з використанням більше ніж одного знаряддя лову на одного рибалку;
• облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів;
• повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
• раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування;

Забороняється добування (вилов) у таких місцях: на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега; у межах режимних зон мостів, які охороняються; у межах охоронних зон електричних мереж;  у інших місцях заборонених законодавством.

Крім того, забороняється добування (вилов) у такі періоди:

• у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із суден у Чорному та Азовському морях;
• у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу;
• у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащеними гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм;
• у період нересту.

При цьому точні терміни нерестової заборони залежать від регіону та водойми, тому рибалкам слід ознайомитися з відповідними даними у Додатку 3 до Правил любительського рибальства. Стаття 85 КУпАП прямо передбачає, що порушення правил рибальства – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (34- 170 грн) і попередження.

Слід знати, що грубе порушення правил рибальства (рибальство зі застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.