Американська допомога: очікування і перепони для України
Палата представників Конгресу США 20 квітня нарешті ухвалила військову допомогу Україні, при цьому Сенат і Президент США ініціювали та дали свою згоду ще “авансом”. Що далі?

Цій перемозі сил “добра” над меркантильними і дрібно політичними інтересами партійних функціонерів у Конгресі, і не тільки, передували запеклі політичні баталії. Попередній Президент і кандидат у Президенти США Дональд Трамп показав своїм виборцям, а заодно і світу, на що здатен. Він намертво заблокував можливість позитивного для України голосування у Конгресі, паралельно роздаючи дикуваті та необґрунтовані обіцянки припинити війну протягом 24 годин у разі приходу його до влади. Ні Пентагон, ні Білий дім, ні Демократична партія не змогли вплинути на диктат радикальної “протрампістської” частини Конгресу. Дипломатичні зусилля Прем’єр-міністра та міністра закордонних справ Великої Британії, як багатьох їх європейських колег також особливого успіху не мали. Однак титанічними зусиллями нашої дипломатії спільно з партнерами по протистоянню РФ вдалося за пів року зрушити з місця процес голосування.
Необхідно зауважити, за час політичних баталій відбулася агресія руху Хамас на Ізраїль, який є стратегічним військовим партнером США, а в самих Сполучених штатах повним ходом тривали й продовжуються президентські й парламентські вибори. Україна та Ізраїль стали заручниками політичних свар. Слід також нагадати, що якби питання допомоги Україні не було проголосовано 20 квітня, його б знову відклали на невизначений період. Річ у тому, що під час парламентських виборів конгресмени мають піти на так звані “канікули”, аби поспілкуватися з виборцями, зібрати гроші на свої кампанії.
Ці події зіграли як проти України, так і на її користь. Так, ще рік тому ніхто б уявити не міг, що ситуація в Україні загрожуватиме відставкою самому спікеру Палати Представників США. Це і підштовхнуло Майка Джонсона, а саме він очолює нижню палату Конгресу, стати ключовою фігурою у переговорному процесі формування більшості навколо українського питання. Йому вдалося неймовірне. А саме — провести переговори з демократами, та відірвати у Трампа необхідну кількість республіканців у Палаті представників, фактично за спиною у лідера партії. Джонсон поставив Трампа перед фактом і змусив публічно на спільній прес-конференції визнати необхідність допомогти Україні.
Дональд Трамп різко змінив риторику і, як кажуть, “перевів стрілки”. За день до голосування у своїй соцмережі Truth Social він заявив:
“Як усі погоджуються, виживання й сила України повинні бути набагато важливішими для Європи, ніж для нас, але це також важливо і для нас! Рухайся, Європо!… Чому Європа не може зрівнятися або відповідати грошам, вкладеним Сполученими Штатами, щоб допомогти країні, яка відчайдушно потребує допомоги?”.
Допомога Україні потрібна була у перші дні війни. Ми не знаємо, скільки життів наших захисників та цивільних ми втратили за пів року затримки озброєнь, техніки, засобів ППО. Невідомо широкому загалу також те, які тактичні переваги втратили на фронті. Фахівці пророчили Україні серйозні територіальні втрати, говорили і про програш у війні.
Вчора незвичну атмосферу у залі для голосувань Палати Представників Конгресу США годі описати. Нам звичні пересування по залу наших депутатів, блокування трибуни, навіть бійки, але це абсолютно непритаманно американським колегам. Та в цей день усе було незвичним – конгресмени метушилися, вигукували заклики, врешті розмахували жовто-блакитними прапорцями, головуючий кілька разів робив зауваження і нагадував про заборону в залі використовувати символіку інших країн. Та результат було досягнуто.
Пакет допомоги Україні отримав 311 голосів “за” і лише 112 “проти”. Загалом допомога на суму 60,84 млрд. доларів. Слід зазначити, що $7,85 млрд із цієї суми надійде у вигляді кредитів. Водночас після листопада 2025 року Президент США зможе списати 50% заборгованості за цими кредитами, а з 1 січня 2026 року – 100% боргу, за умови, якщо це рішення підтримає Конгрес. Так зазначається у тексті законопроєкта. Усі поправки, спрямовані на недопущення до голосування, Палата представників успішно відхилила. І додам, близько 8 млрд від загальної суми допомоги мають піти на гуманітарні цілі, а близько 50 млрд залишаться в економіці США. Тобто 23,2 млрд повернеться у вигляді військових запасів, які скоротилися після поставок Києву, а 11,3 млрд отримають американські інструктори, військові, які навчають українських військових за межами країни та виконують завдання у країнах східного флангу НАТО. Не тяжко підрахувати, скільки в такому випадку залишиться із $60,84 млрд, за які вчора проголосували.
На що конкретно піде допомога? Близько $49,9 млрд будуть спрямовані на оборонні видатки. Зокрема:
- $23,2 млрд – поповнення товарів оборонного призначення і послуг, наданих Україні;
- $11,3 млрд – американські операції в регіоні;
- $13,8 млрд – закупівля сучасних оборонних систем, товарів і послуг;
- $1,6 млрд – зовнішнє військове фінансування (FMF) для задоволення потреб України й інших регіональних партнерів.
Якщо без цифр, то надана допомога складається з:
- підтримки поточних військових операцій США в регіоні;
- ініціативи щодо сприяння безпеці України;
- заміни предметів оборонного призначення, які були надані Україні;
- відшкодування витрат Міністерства оборони США на оборонні послуги та навчання, надані Україні;
- програми іноземного військового фінансування;
- економічної підтримки України;
- допомоги біженцям і переселенцям;
- міжнародного контролю за наркотиками та правоохоронної діяльності, а також розроблення і виробництва ізотопів.
Є у законопроєкті й положення, які розширюють повноваження Президента США щодо передачі оборонної продукції та послуг Пентагону іноземним державам або міжнародним організаціям. Вони зобов’язують Президента США передати Україні армійські тактичні ракетні комплекси великої дальності, укласти з нею угоду щодо відшкодування наданої США економічної допомоги, а також вимагати, щоб певні кошти, отримані Україною, були компенсовані іншими донорами. Також Президент США повинен встановити різні вимоги щодо нагляду та звітності відносно допомоги, яка надається Україні. Тобто, допомога фахова і охоплює майже усі сфери. Заодно документ, як бачимо, вимагає гарантій для Штатів, що кошти вони повернуть.
Попередньо конгресмени проголосували законопроєкт про конфісковані активи РФ. Згідно з ним передбачено таке фінансування:
- $26 млн – забезпечення підзвітності допомоги й обладнання, наданого Україні;
- $ 5 млн – Державному департаменту для адміністрування оборонної допомоги;
- $300 млн – на допомогу Україні в захисті кордонів та просуванні верховенства права;
- $100 млн – на підтримку програм з розмінування, боротьби з тероризмом, нерозповсюдженням зброї масового знищення.
Згідно з оприлюдненими документами, США виділять:
- $149 млн – Національній адміністрації з ядерної безпеки США для реагування на ситуації, пов’язані з ядерною безпекою в Україні;
- $481 млн – Міністерству охорони здоров’я США на допомогу українцям, які отримали гуманітарний пароль у США через програму U4U.
Звісно, ми вдячні США за підтримку. Президент України Володимир Зеленський на своїй сторінці подякував конгресменам, обом партіям і особисто спікеру Майку Джонсону:
“Демократія та свобода завжди матимуть значення у світі й ніколи не зазнають поразки, доки США допомагатимуть їх захищати… Дякую, Америко”.
Слід згадати, що згідно з інформацією Мінреінтеграції з посиланням на данні Кільського інституту світової економіки, з 24 лютого 2022 року Україна в цілому отримала міжнародної допомоги майже на 170 млрд євро.
Що тепер заважатиме американській допомозі Україні?
Кілька днів піде на підтримку Сенатом, по суті – своєї резолюції, оскільки вдалося зберегти майже автентичну форму законопроекту, за який свого часу Сенат вже проголосував. Президент Байден обіцяє підписати законопроект тієї ж миті. Як запевняють західні експерти, Пентагон вже готовий розпочати транспортно-логістичні операції. Та все ж, за пів року протистояння росіяни встигли добре попрацювати над власною обороною, вона в рази зміцніла. Саме на цьому наполягають наші військові та дипломати, вимагаючи від Штатів ракети дальнього радіуса дії, ті самі Atacms, які згідно з текстом проголосованого документа, опублікованого на сторінці Палати Представників:
“…Американський Президент має надати Україні…, якщо вважатиме, що це не зашкодить національній безпеці та інтересам США”.
Нам обіцяють десятки “Петріотів”, зараз міністр закордонних справ Дмитро Кулєба з колегами добивається хоча б семи одиниць техніки. Йдеться і про прискорення доставки в Україну F-16 із ракетами усіх видів призначень до них, зокрема, класу “повітря-земля”, які би вражали ворожу техніку, РЕБи, системи ППО, склади та інше. Також ракети класу “повітря-повітря”, які працювали б спільно з наземними ППО, закриваючи наше небо.
Однак Україні не слід чекати швидкого отримання допомоги, її “затримка” чітко прописана у проголосованому законопроєкті:
“…Протягом 45 днів після ухвалення законопроєкту Державний департамент і Пентагон мають представити стратегію США щодо підтримки України”.
Крім цього, продовжуються політичні ігри, які гальмують надання військово-технічної допомоги від Європейських країн. Також додасться й час на навчання наших спеціалістів, підготовку аеродромів та складів тощо. Утрачені пів року можливостей через незграбність наших партнерів дорого нам обходиться. Проте, я впевнений, як і більшість моїх колег, експертів, що Україна за ці роки навчилася не лише освоювати техніку і досвід країн НАТО, але й, у першу чергу, воювати, і самостійно виробляти унікальні бойові машини, а на сьогодні вже і запустила їх у промислове виробництво.
Ярослав Єрофєєв