“Американська допомога закінчиться в 2025 році. Україна стала яблуком розбрату між партіями США”: Валерій Пекар

З самого початку повномасштабної агресії Росії проти України Сполучені Штати стали одним із ключових союзників, надаючи військову, економічну та гуманітарну допомогу. Проте питання продовження цієї підтримки неодноразово ставало об’єктом політичних дискусій у самих Сполучених Штатах, особливо в контексті наближення президентських виборів у 2024 році.

Підтримка України завжди була питанням, яке намагалися зберегти в рамках двопартійного консенсусу, що дозволяло уникати перетворення нашої країни на об’єкт політичних розбіжностей. Однак через масштабність війни та її вплив на глобальну безпеку, українське питання стало центральним у внутрішньополітичній боротьбі США. На жаль, це призвело до ризику втрати двопартійної підтримки, а можливо, і до значного скорочення допомоги вже у 2025 році.

Внутрішня політична боротьба у Сполучених Штатах, де Україна стала символом політичного протистояння, створює додаткові труднощі для української дипломатії. Американські політики використовують тему війни в Україні як елемент своїх передвиборчих кампаній, а заяви на кшталт “завершення війни в один день” загрожують Україні втратою підтримки у випадку зміни політичної влади.

“Похоже, треба звикати до думки, що у 2025-му Україні доведеться жити без допомоги США. У цьому немає провалу нашої зовнішньої політики — він просто не уявляє, як цього можна було б уникнути”, – стверджує аналітик, фахівець в сфері дослідження майбутнього та світових трендів, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та бізнес-школи Українського католицького університету Валерій Пекар.

На думку аналітика, завдання України у відносинах зі Сполученими Штатами полягало у тому, щоб зберегти двопартійну підтримку і, бажано, не стати точкою розбрату у внутрішньополітичній боротьбі. На початку минулого року провалилася друга мета, і в цьому немає нашої провини (ну, або майже немає): глобальний вплив нашої війни вивів її на перші шпальти, через що вона увійшла до американського передвиборчого порядку денного. Краще було б цього уникнути, але я не знаю, як можна було б це зробити.

“З цього моменту все пішло не так, бо тема нашої війни стала гарячою картоплиною, яку перекидають американські політики. Трамп обіцяв негайно завершити війну, фактично змусивши Україну припинити опір, і цю позицію Україна не могла не критикувати, що вже зробило неможливими збалансовані відносини з обома партіями.

Я не говорю, що не було помилок з нашого боку. Мабуть, якісь необережні висловлювання були. Але з боку команди Трампа, як на мене, був цілеспрямований пошук приводу для скандалу. Якщо добре шукати, то знайти завжди можна.

Як ви розумієте, візит Зеленського на американський завод організовувала американська сторона і яким літаком туди прямувати вирішував не Зеленський і не Маркарова. Який літак дали, на такому й полетів. Хто з американських чиновників супроводжуватиме Зеленського заводом (що належить армії США), також не українське посольство визначало.

Неприємність, але цілеспрямовано створена командою Трампа. Дуже погано, але це не є наслідком наших помилок.

Двопартійної підтримки тепер не буде, або її доведеться складно відновлювати.

Я вже два тижні (після форуму YES) переконаний, що американської підтримки у 2025-му не буде. Тому для мене у цих подіях нічого особливо несподіваного немає. Погана історія мала погано закінчитися, так чи інакше. Якщо треба довести, що винна невістка (закреслена) України, завжди знайдеться спосіб”, – вважає Валерій Пекар.

Аналітик висловив особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.