Ціна освітніх втрат під час війни: експерт про критичні проблеми сучасної України

Анастасія вважає, що вплив війни на освіту не обмежується лише короткостроковими втратами. Якщо не вжити системних заходів, наслідки відчуватимуться десятиліттями, впливаючи на конкурентоспроможність країни, доступ до міжнародної освіти та інтеграцію українських випускників у глобальний професійний простір.
Анастасія Онатій наголошує, що перший крок до подолання освітніх втрат полягає в усвідомленні цієї проблеми всіма учасниками освітнього процесу — учителями, батьками та самими учнями. За її словами, той факт, що 98% українських педагогів визнають наявність академічних прогалин у знаннях дітей, створює основу для роботи в цьому напрямку. Однак цього недостатньо, адже самостійні зусилля вчителів і батьків, які організовують консультації чи надають додаткові матеріали, лише частково вирішують проблему.
Експерт зазначає, що благодійні ініціативи стали важливим ресурсом для подолання освітніх втрат. Такі проєкти фінансують додаткові години роботи для вчителів, забезпечують методичну підтримку, розробляють матеріали для надолуження знань і створюють інтерактивні платформи для індивідуальної допомоги учням. Вона наголошує, що ці програми дають дітям реальну можливість повернути втрачені знання, але водночас їм бракує системного підходу на національному рівні.
На думку Онатій, батьки й учителі мають активно долучатися до будь-яких доступних освітніх активностей, які спрямовані на подолання прогалин. Водночас важливо знати, як знайти такі можливості та як переконатися, що вони відповідають потребам учнів.
Говорячи про існуючі рішення, вона наводить приклад програм, організованих фондом savED. Ці програми реалізуються у форматі так званих освітніх “Вуликів” — обладнаних локацій у школах, комунальних приміщеннях або укриттях, де тьютори працюють із дітьми різного віку. У 2024 році ці курси пройшли понад 25 тисяч учнів, і 84% з них показали відчутний прогрес у навчанні.
Анастасія звертає увагу на те, що діагностичне тестування, проведене в межах програм, дозволяє виявляти спільні проблеми серед учнів незалежно від регіону. Наприклад, найбільші втрати знань демонструють п’ятикласники, які не засвоїли ключові теми в початковій школі. З української мови поширеною проблемою є розуміння прочитаного тексту, а з математики в учнів 7-9 класів прогалини простежуються ще з програми 4-5 класів.
На думку експерта, такі курси ефективні саме завдяки системному аналізу прогресу та індивідуальному підходу до кожного учня. Однак для масштабного вирішення цієї проблеми необхідно створити національну систему підтримки, яка забезпечить доступність подібних програм для всіх українських учнів незалежно від їхнього місця проживання.