Природні катаклізми, які здавалися фантастикою або поодинокими трагедіями, сьогодні охопили планету із небаченою силою. Європа страждає від потужних пожеж, катастрофічних повеней та нестерпної спеки, яка випалює ґрунти і спустошує цілі регіони. 2024 рік став попередженням для всього людства: наш світ змінюється, і ми не готові до того, що чекає нас попереду. Стихії стають безжальними ворогами, які руйнують наші міста, нищать економіки та відбирають життя.
Чи є шанс врятуватися, коли природа вирішила відповісти на десятиліття людської безвідповідальності? Що чекатиме на нас завтра – черговий катаклізм чи поступова деградація умов існування? Як адаптуватися до нової реальності, де звична природа стає нашим ворогом? Що ми можемо зробити, аби запобігти незворотним наслідкам? Час діяти – зараз або ніколи.
Катастрофи природи, що не можна ігнорувати
За останні місяці, Європа пережила хвилю надзвичайних природних катастроф. Лісові пожежі, які спалахнули у Середземноморському регіоні, знищили тисячі гектарів лісів, залишивши безліч людей без даху над головою. Річки, які традиційно були джерелом життя для регіону, зараз пересихають, а надзвичайно високі температури в Італії та Іспанії досягають рекордних значень. У північних регіонах Німеччини, Бельгії та Нідерландів надмірні дощі викликали катастрофічні повені, що змили цілі міста.
Зараз Європою бушує безжальний циклон “Борис”, який приніс з собою сильні зливи, вітер, а в деяких регіонах, навіть, снігопади. Лише за ці вихідні міста Єсеник і Опава, що у Чехії, пішли під воду, немов Атлантида. Річка Опава вийшла зі своїх берегів, затоплюючи на своєму шляху домівки тисяч жителів. В Єсенику сотні людей евакуюють за допомогою гелікоптерів та човнів. Сильний дощ і вітер залишили без світла понад 63 тисячі домогосподарств.
“Ми готуємося до найгірших сценаріїв”, – розповідає прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, охрестивши цю катастрофу “повінню століття”.
“Центральна частина міста в один момент пішла під воду, будинки почали обвалюватися один за одним. Це справжній апокаліпсис – усюди багнюка, все зруйновано”, – розповідає про жахливі наслідки повені мерка Єсеника Зденька Блиштянова.
Пройшовшись Нижньою Австрією, циклон “Борис” зруйнував дві дамби на річках Камп і Трайзен, що стало причиною затоплення кількох населених пунктів. А в самій столиці Австрії Відні виникли масштабні перебої з громадським транспортом.
У Румунії негода охопила 19 населених пунктів. Сильний вітер повалив десятки дерев, пошкодив автомобілі, заблокувавши дороги і рух транспорту. Як повідомляє місцева влада, в деяких районах випало понад 160 літрів опадів на квадратний метр. Внаслідок паводків постраждали приблизно 6 тис будинків, 20 муніципалітетів і 8 повітів.
У Польщі десятки людей були заздалегідь евакуйовані внаслідок очікування приливної хвилі, яка, за прогнозами метеорологів, сягне Вроцлава. Згубні наслідки вже пережило на собі місто Глухолази, де повінню знесло міст. Наразі, у зв’язку з повенями, Польща оголосила надзвичайний стан у південних регіонах.
Німеччина не встигла оговтатися від наслідків масштабної повені у червні місяці, як знову нависла загроза підвищення рівня води в Дунаї в районі Пассау, у притоці Дунаю Фільсе і в річці Ізар поблизу Мюнхена. Німецька метеорологічна служба (DWD) прогнозує перші сильні снігопади цього року: у регіонах на висоті понад 1500 метрів очікують випадання до 50 сантиметрів снігу.
Ризик від наслідків природних катаклізмів у цифрах
За даними Світового індексу ризику в WorldRiskReport 2024, країни Азії, Східної Африки та Північної і Південної Америки очолили рейтинг найнебезпечніших країн світу через природні катаклізми. Так у десятку лідерів ввійшли:
- Філіппіни – 46,91;
- Індонезія – 41,13
- Індія – 40,96;
- Колумбія – 37,81;
- Мексика – 35,93;
- М’янма – 35,85;
- Мозамбік – 34, 44;
- Росія – 28,12;
- Бангладеш – 27,73;
- Пакистан – 27,02.
Високі показники, як правило мають менш розвинені країни, які регулярно стикаються з циклонами, повенями, посухами або землетрусами. У багатьох європейських країнах подібний ризик природних лих менший. Наприклад, у Польщі він становить – 4,74, а в Німеччині – 4,1.
У США, які постійно страждають від ураганів, торнадо, повеней та землетрусів, такий показник становить 22,6, що є дуже високим.
Україна в цьому рейтингу займає 94 місце і має середній рівень ризику – 4, 41. Цей показник вказує на той факт, що хоча для нашої країни природні катаклізми є досить рідкісним явищем, однак це не зменшує впливу ризиків від їх наслідків для країни. Тому показник вразливості країни становить 40,55.
Думка експертів щодо причини смертоносних повеней у Європі
Потужні зливи в усьому світі стали причиною повеней, що забрали життя понад 15 людей та зруйнували будівлі у містах та селах від Австрії до Румунії. Однак, вчені стверджують, що масштаби такого природного лиха для них були очікуваними.
“Катастрофічні зливи, що обрушилися на Центральну Європу, – це саме те, чого вчені очікують від зміни клімату”, – коментує ситуацію Джойс Кімутай з Інституту Грентема при Імперському коледжі Лондона.
За даними аналізу повеней у Центральній Європі встановлено, що значна частина водяної пари прийшла з Чорного та Середземного морів, які стали теплішими внаслідок антропогенної зміни клімату, що і призвело до більшого випаровування води у повітря.
“У середньому інтенсивність сильних опадів зростає на 7% на кожний градус глобального потепління. Зараз у нас глобальне потепління на 1,2 градуса, що означає, що в середньому сильні опади на 8% інтенсивніші”, – пояснює кліматолог з ETH Zürich Соня Сеневиратне.
За даними дослідження NASA, опублікованого у журналі Nature Water, вчені встановили, що починаючи з 2015 року, коли були зафіксовані рекордно теплі роки, з’явилася тенденція до поширення масштабних та інтенсивних повеней та посух в усьому світі, що пов’язані з підвищенням глобальних температур на пряму.
Виникає питання, а що саме спричинює таке підвищення температури? Ще у далекому 2020 році вчені NASA порівняли глобальні зміни температури Землі з енергією сонця і встановили, що кількість сонячної енергії, яку отримує Земля, із 1950 р. зменшувалася, водночас глобальна температура помітно підвищувалася. Не важко зрозуміти, що причиною такого розігріву земної поверхні стало не Сонце, а людська діяльність.
“Поки світ спалює нафту, газ і вугілля, сильні дощі та інші екстремальні погодні явища посилюватимуться, роблячи нашу планету небезпечнішим і найдорожчим місцем для життя”, – попереджає про небезпеку Фрідеріке Отто, кліматологиня з Інституту Грентема.
До підвищення концентрації парникових газів в нашій атмосфері призводить спалювання викопних видів палива, вугілля, газу і нафти. Будівництво споруд, розчищення землі під землеробство, використання енергії. Вихлопи транспорту також підсилюють ефект потепління.
Вчені з Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) попереджають, що кліматичні зміни, спричинені діяльністю людини, пришвидшують всі природні катастрофи. Прогноз на найближчі роки невтішний – ще більше посух, повеней і смерчів, які стануть частішими та ще більш руйнівними. На думку вчених, зміна клімату, викликана викидами парникових газів, стала причиною виникнення хвиль тепла щонайменше в 150 разів. Також на зміну клімату впливає вирубування лісів та водно-болотних територій, які накопичують вуглекислий газ.
Експерти в один голос заявляють, що ситуація стане ще гіршою, якщо не вжити термінових заходів. Прогнози на наступні роки лякають. Адже, якщо температури продовжать зростати, то до 2050 року значна частина Європи може стати непридатною для життя через екстремальні погодні умови. Метеорологи прогнозують зростання температур на 2-3°C вже до 2030 року, що призведе до ще більшої кількості катастроф, зокрема посух і підвищення рівня моря.
Але найстрашніша перспектива – це те, що процес вже запущений і не так легко його зупинити. Вчені вважають, що ми можемо лише зменшити масштаби майбутніх лих, але не зупинити їх повністю.
“Ми досягли критичної точки. Навіть якщо завтра зупинити всі викиди парникових газів, природа вже почала процес, що може призвести до масових катастроф”, – застерігає кліматолог Ганс Шнайдер.
Катастрофічні наслідки для людства
“Як зима може бути настільки холоднішою і суворішою, ніж була раніше”, – дивуються фермери у США і не вірять у серйозний вплив кліматичних змін на урожай у майбутньому. Вони впевнені, що всі екологічні страхи в світі — це побоювання лівих радикалів і вплив соціалістичної пропаганди.
Однак природні катаклізми – це не просто географічні події. Вони вже зараз впливають на щоденне життя мільйонів людей у Європі. Внаслідок пожеж люди втрачають домівки, фермери залишаються без урожаю, а місцеві екосистеми руйнуються без шансів на відновлення. Перебої з водопостачанням, дефіцит їжі та міграційні кризи стають новою реальністю, з якою доведеться стикатися кожному.
Економічні збитки від природних катастроф у 2024 році вже перевищили 200 мільярдів євро. Але найстрашніше не гроші, а втрачені життя. Смертність від стихійних лих зростає з кожним роком, і уряди країн не готові до викликів, які ставить природа. Крім того, глобальна міграція, викликана природними катастрофами, створює напругу на соціальних системах та економіках країн.
За даними звіту МГЕЗК (Міжурядова група експертів зі зміни клімату), навіть зростання температури до 1,5 °C, яке загрожує людству між 2030 і 2052 роками, призведе до катастрофічних наслідків та нерівності у суспільстві.
Ймовірно, що в умовах високих температур створяться сприятливі умови для розвитку різноманітних бактерій, що стануть причиною спалахів інфекційних захворювань. Експерти попереджають про такі небезпечні хвороби, як малярія і лихоманка Денге, збудниками яких є звичайні комарі. Внаслідок довгого періоду цвітіння рослин через зміну кліматичних умов, стане поширеною алергія.
За прогнозами вчених, обмеження глобального потепління до 1,5 ° C в порівнянні з 2 °C, призведе до зниження врожайності кукурудзи, рису, пшениці і потенційно інших зернових культур. Безжальні спеки та надмірні опади винищуватимуть врожаї фруктів та овочів. Ймовірно, що такий стан речей призведе до підвищення цін на продукти, а також помітну нестачу їх для населення Землі.
Зазнають загрози для життя і сільськогосподарські тварини, які будуть потерпати від нестачі корму та води, а також від всіляких хвороб.
Кліматичні зміни внаслідок своєї руйнівної діяльності стануть причиною зростання нерівності та зубожіння людства. Адже, вже зараз люди, що проживають біля водоймищ, регулярно страждають від повеней, які руйнують їхні будинки і позбавляють їх можливостей до нормального існування. Лише уявіть, на що перетвориться життя людей в умовах постійних катаклізмів.
Як запобігти катастрофічним змінам клімату
Людство не має багато часу на роздуми. Необхідні термінові дії на глобальному рівні. Перш за все, це зменшення викидів парникових газів, що сприяють глобальному потеплінню. Отже, за прогнозами МГЕЗК, маємо скоротити викиди парникового газу на 50% до 2030 року. Відновлення лісів, перехід на відновлювані джерела енергії та захист біорізноманіття можуть допомогти зменшити наслідки катастроф.
Оскільки саме на транспорт припадає 14% викидів вуглекислого газу, то варто пересісти з авто на велосипед, або пройтися пішки. В ООН закликають перейти на електромобілі, електровелосипеди та електросамокати.
Уряди повинні адаптуватися до нової реальності: будувати міста, які здатні витримувати екстремальні погодні умови, забезпечувати захист узбережжя від підвищення рівня моря та впроваджувати системи раннього попередження про стихійні лиха.
Водночас кожен із нас може зробити свій внесок у боротьбу з глобальним потеплінням:
- зменшити використання пластику;
- сортувати відходи та зменшувати споживання ресурсів;
- економити електроенергію та воду;
- здавати відходи на переробку;
- користуватися екосумками.
Крім того, нашим чиновникам слід пам’ятати, що масова вирубка лісів в Україні вже сьогодні має катастрофічні наслідки, і це лише початок. Знищення лісових масивів під виглядом “легальних” рубок або ж підпільного бізнесу перетворюється на національну трагедію, наслідки якої ми відчуємо на собі та наших нащадках. Спустошені гори Карпат, які ще зовсім недавно були символом незайманої природи, перетворюються на зсувні пустки, де щорічно зростає кількість руйнівних повеней, забираючи життя людей та знищуючи їхнє майно.
Але на цьому загрози не закінчуються. Зникнення лісів руйнує екосистеми, знищує середовище існування для тисяч видів тварин та рослин. Це відкриває двері для кліматичних змін, адже без лісів Україна стає вразливішою до глобального потепління. Лісові масиви відігравали роль природних бар’єрів для накопичення вологи, але тепер, коли вони вирізаються, волога просто випаровується з землі, перетворюючи колись родючі землі на пустелі. Наслідки цього ми побачимо в скороченні врожаїв та ще більшій деградації сільськогосподарських територій.
Злочинна байдужість до екології вже зараз перетворює українські ліси на товар, а не на цінність. Якщо не зупинити цей процес, масова вирубка призведе до масштабних катастроф – екологічних, економічних і соціальних. Лише жорсткі дії щодо припинення незаконних рубок і відповідальна екологічна політика зможуть врятувати українську природу від повного знищення. Якщо цього не зробити – Україна ризикує перетворитися на екологічну пустелю вже у найближчі десятиліття.
Майбутнє людства залежить від колективних дій, і якщо ми не змінимо своєї поведінки зараз, природні катастрофи, що лютують цього року, стануть лише передвісниками набагато гірших подій.
Ми стоїмо на краю прірви, і час майже вичерпаний. Природа не просто посилає нам попередження — вона вже почала свій відчайдушний протест проти зневаги, яку ми виявляли десятиліттями. Апокаліптичні катаклізми, що охопили Європу, — це лише початок того, що чекає на нас, якщо ми продовжимо ігнорувати зміни. Чи вистачить нам сміливості діяти зараз, поки не стало занадто пізно? Відповідь на це питання визначить не лише наше майбутнє, але й майбутнє всіх наступних поколінь.
“Ви говорите, що найбільше на світі любите своїх дітей, але водночас ви крадете їхнє майбутнє просто у них на очах”, – влучно зауважила екоактивістка Ґрета Тунберг. І з її словами важко не погодитися.
Ставки вищі, ніж будь-коли: або ми змінимо світ, або він змінить нас до невпізнанності.
