На початку жовтня 2024 року Міністерство освіти та науки України оголосило про початок нової ініціативи: учні 1-4 класів у державних школах отримуватимуть безкоштовні обіди. Субвенція є одним із кроків реформи шкільного харчування.
“Шкільний обід є важливим елементом турботи про добробут дітей в умовах російської агресії, він закладає основу для їхнього здорового майбутнього, а також є елементом захисту кожного учня / учениці незалежно від того, чи він / вона живе у великому місті, чи в малій громаді”, – йдеться у реформі.
На перший погляд, ініціатива МОН забезпечити безкоштовним харчуванням молодших школярів виглядає як важливий соціальний крок. Усі хочуть вірити, що це рішення полегшить фінансове навантаження на родини та забезпечить дітей збалансованими обідами.
Однак реальність виявилася значно менш оптимістичною: нестача коштів призвела до того, що обіди стали сумнівної якості. Замість збалансованого харчування школярі отримують неякісні та мізерні порції, що викликає серйозні питання про реальні наслідки такої “щедрості”. Що не так із цією новою ініціативою?
Заманлива ініціатива чи економія на дітях
На перший погляд, ідея годувати молодших школярів безкоштовно звучить чудово, особливо в умовах економічних труднощів, з якими стикається більшість родин. Однак за благими намірами уряду ховаються серйозні недоліки. Бюджет, виділений на реалізацію цієї програми, виявився недостатнім, щоб забезпечити харчування високої якості.
За даними МОН, станом на 1 вересня 2023 року в початковій школі налічувалося 1 млн 397 тис дітей. Як пояснюють експерти, у розрахунку вартості шкільного обіду в 50 грн (за визначенням уряду, – ред.) при тривалості навчального року не менше 175 навчальних днів, маємо 8 750 грн на одну дитину. На 2025 навчальний рік потреба у грошах становитиме 11,8 млрд грн. В проєкті бюджету на цей рік закладено 100 млн грн субвенції і 2,8 млрд грн коштів міжнародних партнерів, які фактично ще не надійшли. У разі врахування всіх пільгових категорій харчування, які має компенсувати уряд (вихованці дитсадків та учні, які мають статус дітей, постраждалих від війни, ВПО), ця потреба становитиме 28,7 млрд грн. Навчальний рік триває до весни 2025 року, а питання де уряд візьме кошти до наступного року залишається відкритим.
Очевидно, що уряд керується даними минулого навчального року, не враховуючи той факт, що чимало учнів, внаслідок постійного переміщення не зафіксовані в облікових даних минулого року. А це означає, що кількість дітей і виділених громадам коштів не збігаються.
Фактично, місцеві органи влади повідомляють, що на одного учня виділяється настільки мала сума, що говорити про повноцінні та збалансовані обіди майже неможливо. Як результат, якість їжі ставиться під великий сумнів. Продукти, які використовуються для приготування шкільних обідів, не відповідають жодним стандартам здорового харчування, а порції — явно недостатні для енергійного навчального дня дитини.
“Ситуація з шкільним харчуванням у різних громадах різна. Є громади, які налагодили харчування дітей за рахунок коштів з місцевого бюджету. Є громади, які знаходяться в організаційному процесі. Наприклад, на початок 2024 року у різних громадах на харчування дитини виділялись різні кошти від 12 до 80 грн. За 12-20 грн на сьогодні неможливо якісно нагодувати дитину.
Потрібно досягти того, щоб всі діти отримували однакове, якісне харчування. Не може бути такого що дитина з пільгової категорії їдальні їсть макарони з булочкою, а інша дитина, за харчування якої платять батьки, сидить поряд і їсть картоплю, котлету, булочку і компот. Тому важливо працювати і контролювати, аби якість обіду, його ціна була однаковою для всіх дітей, які харчуються в школі. Щоб не було соціальної несправедливості,” – наголошує голова підкомітету з питань державної молодіжної політики комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Ірина Борзова.
В свою чергу, як зазначається у постанові Кабінету міністрів України, всі процеси мають відповідати Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, а також нормам безпечного харчування НАССР. Невже для чиновників стало новиною, що не всі шкільні їдальні та харчоблоки відповідають усім цим нормативам? Все це дуже нагадує ситуацію з будівництвом сховищ у навчальних закладах. Уряд не має чітких даних про їх наявність та стан, але кидається гучними фразами про те, що такі сховища існують.
Дешево не означає корисно
Здорове харчування у школах – це одна з проблем, що і досі активно обговорюється в Україні. За декілька років держава впровадила стандарти, що значно змінили підхід до раціону дітей у навчальних закладах. Та все одно наріжним залишається питання: чи справді меню українських школярів відповідає принципам здорового харчування, чи це лише декларації на словах та паперах?
Як стверджують в один голос усі фахівці, здорове харчування – це гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів, клітковини та біологічно активних речовин. Згідно з новими стандартами харчування для школярів, що активно впроваджують Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти і науки України, передбачено збільшення кількості білкових продуктів, овочів, фруктів у раціоні та, водночас, зменшення кількості цукру, солі та жирів.
На меті таких реформ стоїть формування здорових звичок у дітей різного віку. Ці заходи зможуть допомогти впоратися з дитячим ожирінням, зменшити захворювання серцево-судинної системи та інших хронічних хвороб.
На перший погляд, всі ці ініціативи досить прогресивні і мали б бути зустрінуті охоче суспільством. Але, внаслідок виникнення цілого ряду ускладнень, таких як відсутність повноцінного фінансування та низька підготовка кухарів, суспільство сприйняло новини із бурхливою реакцією. Закупівля неякісних продуктів школами, відсутність умов для приготування вказаних у меню страв, а інколи і просто невміння їх готувати призвели до того, що діти стали масово відмовлятися їсти шкільні обіди. Результат – діти впродовж навчального дня залишаються голодними. То про яке ж тут здорове харчування може йти мова, коли такими темпами можна дітей до гастриту довести?
У школах все частіше з’являються скарги на те, що страви, які подають учням, не є поживними і часто не смакують дітям. Батьки побоюються, що така економія на харчуванні може мати довгострокові наслідки для здоров’я дітей. Адже дитячий організм потребує якісних білків, вітамінів та мінералів для нормального розвитку, а обіди, які готуються у рамках нової ініціативи, часто не можуть забезпечити навіть базових потреб.
Сергій Колодій, читач ІА “ФАКТ”:
“Уряд, Держава. Так вони відповідають за фінансування. Але все інше має вирішуватись на місцях. Низька якість харчування мала б хвилювати не тільки батьків, але й адміністрацію школи і вчителів. Мені, як батькові, ніхто не показує що діти їдять у школі. Навпаки приховують, забороняють фотографувати у їдальні. Напівхолодні найдешевші макарони, посипані натертим сирним продуктом, інколи трохи буряка, капусти чи моркви і то не завжди – оце й обід. Їжте діти, це ж безкоштовно.
Очевидно, що це розтринькування бюджетних грошей з негативним впливом на здоров’я дітей, які переважно відмовляються це їсти і бігають по кіосках за чіпсами, сухариками і солодощами. Чи не краще щоб Держава фінансувала 50%, а батьки замість давати на чіпси доплачували б офіційно школі на харчування дітей?”
Сергій Бойчук, користувач Facebook:
“Тим чим годують дітей просто жах! Сама система породжує корупцію. Подивіться як годують дітей в розвинутих країнах. В дитячих садочках запровадили систему харчування від Клопотенка, діти зовсім не їдять цю їжу – з низькоякісних продуктів і зовсім не смачна!”.
Ольга Бойко, мати школяра ліцею №6 м. Броварі, користувачка Facebook:
“Чесно скажу, в школі мого сина совок ще присутній. Вибачте, я краще буду платити гроші за харчування, і син мій буде не голодний. Варені яйця, риба варена несолена, буряк недоварений несолоний, перших страв взагалі немає, запіканки кожний день, каші залиті підливою без м’яса. Якщо моя дитина не їсть це і діти з його класу теж, для чого це готують? Отакі ваші реформи з харчування”.
Тетяна Ситник, користувачка Facebook:
“Якщо держава виділила кошти на харчування, тоді, де вони осіли? Чому не контролюється це питання постійно?”.
І дійсно, цікаве питання. Тобто ініціативи є кому запроваджувати, а далі МОН умиває руки, а місцеві громади залишаються наодинці з купою невирішених питань щодо способів реалізації цієї ініціативи, навіть не отримавши належного фінансування. Можливо, перш ніж впроваджувати подібні зміни, варто було б ґрунтовніше розрахувати реальні витрати та шукати шляхи забезпечення не лише безкоштовного, але й якісного харчування для школярів.
Як здійснюється організація харчування школярів за кордоном
Харчування школярів за кордоном фінансується або державою, або у співфінансуванні з батьками. Найуспішніші програми (як у Фінляндії та Японії) роблять акцент не тільки на забезпеченні їжею, але й на вихованні культури здорового харчування. Ключем до успіху цих систем є стабільне фінансування та контроль якості продуктів.
Наприклад, у Фінляндії всі школярі, починаючи з дитячого садка і до закінчення середньої школи, отримують безкоштовне харчування в школі, яке фінансується державою. Якість харчування тут дуже висока: обіди збалансовані, з акцентом на свіжі фрукти, овочі, цільнозернові продукти та місцеві інгредієнти. Меню розробляється дієтологами і змінюється в залежності від пори року. Програма спрямована не тільки на те, щоб нагодувати дітей, а й на виховання культури здорового харчування.
У Франції обіди для учнів початкових класів частково фінансуються місцевою владою, частково — батьками. Однак діти із сімей з низьким доходом можуть отримувати знижки або повністю безкоштовні обіди. Французькі шкільні обіди відомі своїм високим рівнем якості та різноманітності. Меню складається з кількох страв: закуска, основна страва, сир, фрукти або десерт. Особлива увага приділяється харчовій культурі, і діти мають можливість спробувати різні страви, в тому числі сезонні продукти.
У Японії шкільні обіди для учнів початкових класів фінансуються спільно урядом і батьками. Хоча батьки сплачують частину витрат, уряд дотує значну частину програми. Обіди в японських школах є прикладом збалансованого харчування: рис, риба або м’ясо, суп і овочі є обов’язковими складовими. Важливо, що обіди готуються на місці зі свіжих інгредієнтів, а діти заохочуються до активної участі в приготуванні та сервіруванні. Ця система також підкріплюється освітньою програмою, де дітей навчають правилам здорового харчування.
У США шкільні обіди фінансуються на державному рівні через програми, такі як National School Lunch Program (NSLP), яка надає субсидовані або безкоштовні обіди для дітей із малозабезпечених родин. Якість харчування сильно варіюється залежно від регіону та конкретної школи. Є школи, які пропонують збалансовані та свіжі страви, але в багатьох місцях меню включає висококалорійні продукти та напівфабрикати. Однак за останні роки спостерігається зростаючий інтерес до поліпшення якості шкільних обідів, включаючи зусилля уряду з підтримки здорового харчування.
У Великій Британії школярі молодших класів у державних школах мають право на безкоштовні обіди за певних умов, особливо діти з малозабезпечених сімей. Харчування фінансується урядом та місцевими органами влади. У 2014 році уряд почав надавати безкоштовне харчування всім учням перших трьох років навчання. Якість обідів поступово покращується після критики на початку 2000-х, коли було виявлено, що багато шкіл подавали низькоякісні страви. Зараз шкільні обіди зосереджені на корисних, свіжих продуктах з меншим вмістом жирів та цукру.
У школах Латвії подають комплексний обід – овочі, картопля, гречка або рис, м’ясо або риба. Вартість обіду в деяких школах для 1-4 класів частково фінансуються, як із муніципального бюджету так і із державного, а для школярів 5-12 класів обіди безкоштовні за рахунок самоврядування.
У Німеччині дотримуються збалансованого та різноманітного раціону. Меню не повторюється частіше, ніж один раз на тиждень. Дітям подають сезонні овочі, м’ясо (два рази на тиждень) та морську рибу (раз на тиждень). Вартість обідів залежить від кількості дітей, що харчуються у шкільній їдальні – чим їх більше, тим нижча вартість. Частково обід оплачують батьки, а частково кошти виділяються з державного бюджету. Також діти приносять ланч-бокси з дому з бутербродами, фруктами та овочами.
А от у школах Нідерландів та Австралії взагалі не передбачені шкільні обіди. Тож діти на великих перервах ходять обідати додому. А в школах працюють кафе, де можна придбати сандвічі, лимонад, чай чи сік. Проте черги там такі довгі, що краще дітям брати з собою ланч-бокс.
Чи є альтернатива?
Ініціатива безкоштовного харчування школярів може бути корисною, але тільки за умови, якщо її впровадження буде супроводжуватись належним фінансовим забезпеченням та регулярним контролем з боку держави. Можливо, уряд має переглянути свій підхід і або збільшити фінансування, або запровадити співфінансування зі сторони батьків, забезпечуючи при цьому контроль за якістю харчування. Адже здоров’я дітей — це не те, на чому можна заощаджувати.
Безкоштовне харчування для школярів молодших класів — це хороша ідея, яка на практиці перетворилася на економію на здоров’ї дітей. Недостатнє фінансування і низька якість продуктів ставлять під загрозу головну мету ініціативи: підтримати здоров’я і розвиток молодого покоління. Замість того, щоб годувати дітей повноцінними обідами, ми годуємо їх обіцянками, не пропонуючи належного результату. Якщо держава не знайде способу виправити цю ситуацію, то ця ініціатива ризикує стати ще одним прикладом “безкоштовності”, яка коштуватиме занадто дорого — ціною здоров’я наших дітей.
