Битва за бюджет: чи скасує Німеччина “боргове гальмо” заради оборони та підтримки України
Німецький істеблішмент лихоманить у дискусіях про скасування “боргового гальма” – законодавчого обмеження, що забороняє уряду перевищувати стелю держборгу у 0,35% ВВП на рік. Це відкрило б можливість залучення додаткових кредитів для суттєвого нарощування оборонного бюджету та розширення підтримки України.
Шольц шукає фінансування для України: між борговими обмеженнями та політичною боротьбою
Канцлер Олаф Шольц заявив, що підтримка України не повинна здійснюватися за рахунок скорочення інших бюджетних витрат, пенсій чи інфраструктурних проєктів, і що слід знайти додаткове фінансування. Він зазначив, що в парламенті немає більшості, яка б підтримала зупинення “боргового гальма” для фінансування допомоги Україні та інших політик.
У державі уже тривалий час тривають запеклі суперечки щодо цих фінансових обмежень. Соціал-демократи та Зелені вважають їх архаїчними та такими, що заважають інвестувати в критично важливі сфери, передусім, оборону та інфраструктуру. Натомість консерватори з ХДС наполягають, що ці правила є необхідними для збереження фінансової стабільності держави. Чинне законодавство дозволяє відмовитися від “гальма” лише у виняткових випадках, як це було під час пандемії.
Дострокові вибори, що очікуються 23 лютого, додають ситуації напруженості. За опитуваннями, лідирує Християнсько-демократичний союз на чолі з Фрідріхом Мерцом. Шольц підтримує збільшення допомоги Україні, але поки що неясно, чи буде це фінансуватися через збільшення держборгу. Можливо, консерватори запропонують інші способи отримати гроші.
Політична ініціатива Шольца багатовекторна. Він прагне показати підтримку Україні перед виборами та змінити фінансові правила, проти яких виступають його опоненти. Це змушує консерваторів обирати між збільшенням боргу або виглядати противниками допомоги Києву.
Ця пропозиція також є відповіддю на заяви Трампа і підкреслює готовність Берліна брати на себе більшу відповідальність за безпеку Європи. Успіх цієї ініціативи залежить від здатності Шольца переконати парламент у реальності загрози та необхідності термінових дій.
Німеччина на політичному роздоріжжі: крах “світлофорної” коаліції, дострокові вибори та питання підтримки України
Нагадаємо, що після розпаду “світлофорної” коаліції, що об’єднувала Соціал-демократичну партію Німеччини, Вільну демократичну партію та “Зелених”, політичний ландшафт Німеччини зазнав серйозних змін. Альянс зіткнувся з розбіжностями щодо фінансової політики, що призвели до його краху.
Міністр фінансів Крістіан Лінднер з ВДП заперечив проти пропозиції Шольца призупинити дію “боргового гальма” для збільшення оборонних витрат та підтримки України. Він наполягав на суворій бюджетній дисципліні та пропонував скорочувати витрати замість нових запозичень.
Через нездатність досягти компромісу між партнерами по коаліції Лінднера звільнили з посади міністра фінансів, а ВДП вийшла з уряду. Це призвело до розпаду коаліції та оголошення дострокових виборів, що очікуються 23 лютого.
Партія “Зелених” підтримувала збільшення допомоги Україні, але мала розбіжності з ВДП щодо бюджету. Міністерка закордонних справ Анналена Бербок критикувала Шольца за блокування додаткової допомоги Україні та звинуватила його в використанні цього питання для передвиборчої кампанії.
Розпад коаліції та майбутні вибори створюють невизначеність щодо майбутнього політичного курсу Німеччини, особливо в контексті підтримки України та фінансової політики. Результати виборів визначать, чи продовжить країна курс на активну підтримку України та які обере підходи до бюджетної дисципліни.
Німецьке суспільство опинилося на роздоріжжі: як поєднати прагнення підтримати Україну та зміцнити власну оборону без загрози економічній стабільності? Опитування показало, що дві третини німців підтримують надання військової допомоги Україні. З них 27% хочуть збільшення допомоги, 40% вважають, що підтримка має залишитися на поточному рівні, а 27% бажають скорочення постачань зброї.
Підтримка військової допомоги Україні варіюється залежно від регіону та політичних уподобань. На заході Німеччини 70% респондентів підтримують постачання озброєння, тоді як на сході цей показник становить лише 53%. Прихильники “Зелених” особливо схвалюють збільшення постачань озброєння до України, тоді як симпатики “Альтернативи для Німеччини” та Альянсу Сари Вагенкнехт частіше виступають за зменшення військової допомоги.
Звичайно, зростання державного боргу Німеччини, що досяг 1,69 трильйона євро, турбує громадян. Багато хто побоюється, що збільшення боргу для фінансування оборони та підтримки України може негативно вплинути на економіку та соціальні програми.
Державний борг Німеччини: двигун зростання чи загроза фінансовій стабільності
Збільшення державного боргу Німеччини – як подвійний меч, який може як зміцнити економіку, так і завдати їй шкоди. Уявіть собі потужний двигун, що отримує додаткове паливо. Додаткові державні витрати можуть стимулювати економічне зростання, особливо якщо кошти спрямовані на інфраструктурні проєкти та підтримку ключових галузей. Однак збільшення запозичень може призвести до зростання дохідності німецьких облігацій (Bunds), що вплине на глобальні ринки облігацій. Зокрема, очікується підвищення реальних дохідностей Bunds та можливе перепозиціонування ринків.
Але що буде, коли початковий імпульс вичерпається? Постійне збільшення боргу може поставити під загрозу фінансову стабільність країни, особливо якщо економічне зростання не відповідатиме темпам зростання боргу. З іншого боку, послаблення “боргового гальма” може дозволити Німеччині інвестувати в модернізацію інфраструктури та інші критично важливі сфери, що сприятиме довгостроковому економічному зростанню.
Чи варто боятися інфляції? Хоча традиційно вважається, що збільшення державних витрат може призвести до інфляції, дослідження показують, що в Німеччині зростання держборгу не завжди супроводжується підвищенням рівня цін. Однак, як зазначає European Analytical Journal, збільшення державних запозичень може підвищити відсоткові ставки, оскільки уряд конкуруватиме з приватним сектором за фінансові ресурси. Це може призвести до ефекту витіснення приватних інвестицій.
Деякі економісти вважають, що Німеччина має достатній фіскальний простір для збільшення боргу, особливо для фінансування інвестицій, що стимулюватимуть економічне зростання. Однак вони наголошують на важливості ефективного використання залучених коштів.
Альтернативні варіанти фінансування та юридичні аспекти призупинення “боргового гальма”
Цьогоріч Берлін планує передати Києву 6000 високотехнологічних ударних дронів HX-2, оснащених ШІ. Ці безпілотники мають у чотири рази більшу дальність польоту та стійкі до засобів радіоелектронної боротьби, що значно підсилить можливості ЗСУ.
Фінансування проєкту забезпечується додатковою допомогою в розмірі три мільярди євро, яку підтримують міністр закордонних справ Анналена Бербок та міністр оборони Борис Пісторіус.
Активно розвивається військово-промислова співпраця. Німецька компанія KMW та українське оборонне підприємство створили спільне підприємство для обслуговування та ремонту військової техніки для України.
У пошуках шляхів фінансування зростаючих оборонних витрат Німеччина стикається з дилемою: як забезпечити безпеку країни, не жертвуючи соціальними програмами?
Серед іншого, німецький уряд розглядає можливість включення до оборонного бюджету витрат на транспортну інфраструктуру для військових. Це допоможе досягти цільового показника НАТО у 2% ВВП на оборону без значного збільшення загальних витрат. Однак критики вважають, що це не вирішує основних проблем оборони країни.
Канцлер Шольц відкинув пропозиції збільшити оборонний бюджет до 5% ВВП. Він зазначив, що це вимагатиме підвищення податків або скорочення фінансування важливих соціальних програм.
Для зупинення “боргового гальма” потрібно внести зміни в німецьку Конституцію. Це складний політичний процес, що вимагає злагодженої роботи обох палат парламенту: Бундестагу та Бундесрату.
Пропозиція щодо зміни конституції може надійти від членів Бундестагу, Бундесрату або федерального уряду. Законопроєкт розглядається в Бундестазі, де його повинні підтримати дві третини депутатів. Після цього документ передається до Бундестагу, де теж потрібна підтримка двох третин представників земель. Бундесрат має право вето на будь-які конституційні зміни.
Очевидно, що вимога двох третин голосів в обох палатах створює бар’єр для внесення змін, забезпечуючи захист від поспішних рішень. Ці механізми гарантують, що зміни до Основного закону відбуваються лише за наявності широкого консенсусу та не порушують основоположних принципів держави.
Фіскальні обмеження у країнах єврозони та готовність їх зняти заради допомоги Україні
У єврозоні є правила, схожі на німецьке “боргове гальмо”, що обмежують рівень держборгу та дефіциту бюджету. Вони підтримують фінансову стабільність та запобігають накопиченню боргів.
Так, у 2012 році Франція прийняла Закон про бюджетну відповідальність, згідно якому дефіцит не повинен перевищувати 0,5% ВВП. У 2011 році Іспанія змінила конституцію, обмеживши дефіцит бюджету на рівні 0,4% ВВП. Це правило набуло чинності з 2020 року. У 2012 році Італія внесла до конституції положення, що зобов’язує уряд мати збалансований бюджет відповідно до фіскального пакту ЄС. Дефіцит не повинен перевищувати 0,5% ВВП.
Рік тому Рада ЄС та Європарламент домовилися створити спеціальний інструмент підтримки – Ukraine Facility, з бюджетом у 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки. Цей механізм спрямований на відновлення та модернізацію України та підтримку її реформ на шляху до членства в ЄС. Ukraine Facility передбачає надання фінансової підтримки у вигляді грантів та позик, залучення приватних інвестицій через гарантії та змішане фінансування, а також фінансування програм допомоги та розвитку на різних рівнях влади та громадянського суспільства.
Пропозиція Німеччини щодо призупинення “боргового гальма” для збільшення оборонних витрат викликала резонанс в єврозоні, зокрема у Франції та Польщі.
Так, президент Франції Еммануель Макрон оголосив про намір подвоїти оборонний бюджет країни. Крім того, нижня палата парламенту Франції підтримала збільшення оборонних витрат на 413 мільярдів євро на 2024-2030 роки, що показує серйозні наміри країни щодо посилення своєї обороноздатності. Збільшення оборонних витрат підтримує і Польща.
Міністри оборони Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі, відомі як група Е5, закликали ЄС збільшити оборонні витрати та стандартизувати промисловість перед обличчям російської загрози.
Збільшення оборонного бюджету Німеччини може допомогти посилити загальну безпеку Європи. Підвищення витрат на оборону до щонайменше 2% ВВП, як зазначено в спільній статті міністрів оборони Німеччини, Франції та Польщі, є необхідною умовою для зміцнення колективної оборони.
Тетяна Вікторова
