Вступна кампанія 2025 року засвідчила не лише сталі тренди української вищої освіти, а й низку нових тенденцій, які впливають на структуру попиту абітурієнтів. Ключові дані оприлюднив Олег Шаров, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України.
Контракт проти бюджету: зміщення балансів
Як підкреслює О.Шаров, розподіл між бюджетними і контрактними місцями дедалі більше формує картину реального попиту:
“Вибір спеціальності і місць навчання контрактниками є більш ніж визначальним для остаточного розподілу студентів як за спеціальностями, так і за закладами освіти“, – наголошує він.
Яскравий приклад – спеціальність “Менеджмент”: при 762 бюджетних місцях університети отримали 13 820 контрактних. Психологія, яка традиційно утримує високі позиції, має понад 10 500 контрактників проти 1000 бюджетників. Натомість середня освіта, незважаючи на стратегічну підтримку держави, показує протилежний баланс: 5847 бюджетних і лише 2405 контрактних.
Лідери серед університетів
Цьогоріч впевнену першість здобула Львівська політехніка, яка завдячує успіху саме контрактникам. За словами О.Шарова, це дозволило університету Франка обійти навіть університет Шевченка, який залишився другим за бюджетним набором.
Цікава ситуація склалася і з четвертим місцем: Державний торговельно-економічний університет завдяки контрактним студентам майже зрівнявся з Київською політехнікою. Хоча порівняння бюджетних місць разюче: 2773 у КПІ проти лише 293 у ДТЕУ. Це підтверджує: саме приватний вибір вступників нині здатен змінювати позиції вишів у національному рейтингу.
Гранти: потенціал і реальність
Уперше в системному вимірі МОН проаналізувало грантову підтримку контрактників. За словами Шарова, перші розрахунки показали максимум 1993 гранти (13 000 першого рівня, 693 другого), однак остаточна кількість буде меншою.
Причин тут кілька. По-перше, частина тих вступників, хто має право на гранти, будуть пільговиками, які ще будуть переведені на бюджет у вересні-жовтні місяці. Друга складова – це ті вступники, які не мають права на грант, оскільки в них це вже не перша освіта. У таких абітурієнтів часто достатньо високі бали, але вони не будуть отримувати гранти. По-третє, – це ті, хто свідомо відмовляється від державної підтримки (минулого року таких було понад 1000 осіб). О.Шаров зауважує, що держава має вітати таке рішення фінансово незалежних громадян, які навіть тоді, коли держава пропонує підтримку, не вважають за потрібне її брати.
Першість за кількістю грантової підтримки прогнозовано отримує спеціальність психологія (понад 1800 грантів). На другій позиції опинилося право, а справжнім сюрпризом цього року стало третє місце – автомобільний транспорт, де завдяки зниженню порога зі 150 до 140 балів значно зросла кількість претендентів на отримання підтримки від держави.
Чоловіки 25+: спад після піку
Окрему динаміку у цьогорічній вступній кампанії формує група чоловіків віком 25+, серед яких традиційно бачать потенційних “ухилянтів”. Статистика демонструє різкий стрибок у воєнні роки: від 7631 вступника у 2021 році до 24 тисяч у 2022-му, з подальшим піком у 2023 році — понад 55 тисяч. Уже наступного року показник повернувся до рівня 2022-го (24 тисячі), а у 2025-му знизився ще більше – до 15 тисяч.
Попри те що різниця з минулим роком становить лише близько 10 тисяч осіб, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України Олег Шаров пояснює: ключова втрата полягає саме у тих близько 9 тисячах абітурієнтів, які раніше використовували вступ як інструмент відтермінування мобілізації, але цього року зіткнулися з жорсткішими правилами та несприятливими умовами.
Кампанія під тиском дезінформації
За словами Шарова, кампанія-2025 відбувалася у “складній інформаційній атмосфері, яка інколи нагадувала інформаційно-психологічні операції”.
По-перше, йдеться про хвилю хибних тверджень у соцмережах про “провальний НМТ-2025” і “низьку явку”. МОН і УЦОЯО це прямо спростували: профільні видання з посиланням на відомство наголошували, що результати цьогорічного НМТ є не гіршими, а співмірними чи кращими за торішні, а розмови про “зрив” — перебільшення з соцмереж. По-друге, освітянин має на увазі наративи про те, що “НМТ за кордоном скасували”, або що “за кордоном скласти тест неможливо”. Офіційні повідомлення УЦОЯО показують протилежне: навпаки, перелік закордонних центрів у 2025 році розширили, і загалом тест можна було складати у 30+ країнах. Цей факт регулярно підтверджувався як самим Центром, так і ЗМІ із посиланням на нього. По-третє, моральну паніку спричиняли і дописи про “падіння” ЄДЕБО/”мертві” електронні кабінети з порадами “нести папери в приймальні комісії”. Реальна картина виглядала інакше: офіційний портал ЄДЕБО повідомляв про режим роботи кабінетів і гарячі лінії підтримки, а в серпні публічно пояснив короткочасну відсутність доступу (із відновленням сервісів), що прямо суперечить наративу про “тотальний колапс”. Іншими словами, були окремі технічні перерви, але не системний крах, який підштовхував би всіх до паперової подачі документів.
Не можна не згадати стару, але показову для цієї теми лінію маніпуляції – фейкові “офіційні” канали МОН у Telegram/Facebook, які мімікрують під відомство, використовують бренд-айдентику МОН і публікують “роз’яснення”. Такі кейси документувалися раніше: і саме МОН, і профільні медіа попереджали, як розпізнати підміну. У 2025-му це тло лишається релевантним: саме через такі канали легше розганяти фейки під час “пікових” етапів. Також ширилися чутки про “скасування бюджету” або “перехід тільки на гранти”. Профільні медіа з посиланням на МОН публічно пояснювали, що бюджетну форму навчання не скасовано: експериментальна грантова підтримка контрактників запущена паралельно з держзамовленням, а не замість нього. 24 Канал
Попри численні фейки, процес вдалося провести без масштабних скандалів.
Отже, що у підсумку показала абітурієнтська кампанія-2025? Попит на соціогуманітарні спеціальності (менеджмент, психологія) значно перевищує державний пріоритет – освіту і технічні науки.
Контрактники визначають рейтинги університетів не менше, ніж державне замовлення.
Грантова система стає важливим, але ще нестабільним механізмом підтримки студентів.
Феномен чоловіків 25+ і його спад сигналізує про зміну у ставленні до освіти як до інструменту уникнення мобілізації.
Попри складний інформаційний фон, система витримала випробування без системних збоїв.
Тож вступна кампанія-2025 підтвердила загальну стійкість освітньої системи України та продемонструвала, що саме вибір абітурієнтів за контрактом є ключовим індикатором розвитку вищої школи.
