Як зазвичай ми оцінюємо результати нашої праці? Успіхи приписуємо собі, а невдачі – зовнішнім обставинам. У психології є цілий розділ, який має назву каузальної атрибуції (причинного приписування). Він пояснює типову поведінку людей. Багато емоцій викликав цьогоріч національний мультипредметний тест. Емоції різні: від “я заслужив на цю високу оцінку” до “я був готовий на 200, але тести були некоректні/ комп’ютер зависав 30 хвилин і все пішло шкереберть/ в цій напруженій атмосфері я не змогла зосередитися і пригадати елементарні речі”.
Всі ці проблеми, дійсно, реальні. А от, які з них можна вважати об’єктивними, а які суб’єктивними, давайте розбиратися. Пропонуємо вашій увазі міркування вчительки української мови й літератури одного з престижних ліцеїв міста Дніпра. Вона має 30-річний стаж викладання і високі показники успішності учнів на ЗНО і НМТ, зокрема і 200-бальні результати.
Чому учні провалюють НМТ
Давайте порахуємо: на українському мову в навчальних закладах відведено в середньому три години на тиждень. Множимо їх на 35 навчальних тижнів за рік. Виходить 105 годин. За сім років маємо відповідно 735 годин української мови. Питання: чи може репетитор, який бачить дитину максимум двічі на тиждень протягом 9 місяців, надолужити з нею увесь матеріал? Ні.
Треба, щоб батьки усвідомлювали, якщо дитина протягом семи років навчання недбало ставилася до предмету, то сподіватися, що за один рік вона подолає всі прогалини навіть з найкращим репетитором, не можна.
Українська мова – це не лише про правила
Не треба забувати, що вивчення мови – це не тільки знання правил, а й загальна ерудиція дитини. Якщо дитина не знає, що Далекий Схід – це територія, вона ніколи не напише цю словосполуку правильно. Це стосується будь-якої назви, тієї ж річки Прут, про існування якої потрібно знати, щоб писати її правильно. Згадаємо Всеукраїнський радіодиктант національної єдності “Дороги України”. Більшість учасників робили помилки саме у географічних назвах і питомих українських словах.
Знання мови здобувають при опануванні біології, географії, літератури. А оскільки діти не читають книжок в оригіналі, вони не знають слів. Учні втратили звичку читати текст від початку і до кінця, тому не мають розвиненого образного мислення.
Про найбільш проблемні теми української мови
Фразеологія – ахіллесова п’ята учнів. Фразеологізмів надзвичайно багато. Їх треба вчити. Проблемними є також слова іншомовного походження. Сьогоднішні діти не відчувають питому українську лексику, не відрізняють українські слова від іншомовних, бо фактично живуть серед них.
Вони не читають критичну літературу і підручники. Наприклад, візьмемо “Триптих” Лесі Українки. Ця назва пояснюється у підручнику. Якщо діти не знають тлумачення цього слова, параграф вони не опрацювали.
Краще не чотири, а два + два
На мою думку, несправедливо, що діти пишуть одразу чотири предмети. Це означає, що вони викладаються на одному-двох предметах, а на інші часу й сил не вистачає. Оптимально розбити НМТ на два дні і писати, наприклад, в перший день два гуманітарні тести, а на другий – два технічні тести чи природничі.
Важливе правильне психологічне налаштування
НМТ – це історія про те, що виграє той, у кого міцніші нерви. Вважаю, що дітям потрібна в даному випадку психологічна підготовка. В кожній школі є психолог. Він може провести з учнями тренінги з концентрації уваги, зняття стресу, зосередженості на завданнях. Сучасні діти не мають того практичного досвіду складання іспитів, який мали їх батьки, починаючи з п’ятого класу. Додамо сюди ще й війну, тривоги. Через це діти потрапляють у стрес. Про психологічну підготовку мають дбати шкільні психологи, тоді від них буде справжня користь.
Поради батькам
Батьки мають усвідомлювати, що не буває поганих репетиторів, кожен з них викладається на всі сто. Але заняття з репетитором – це обопільна праця. Дитина має сумлінно виконувати завдання. І батькам не треба соромитися, варто контролювати процес зі свого боку, телефонувати репетитору, цікавитися, як дитина порається із завданнями. Якщо учень не працює, результату не буде.
Що варто змінити
Уважаю, що травень потрібно віддати на консультації з тих предметів, які мають складати учні. Свято останнього дзвоника, репетиції вальсу, реалізація сценарію – це все чудово. Але це час, відірваний від навчання.
Хотілося б також почути думку укладачів НМТ щодо оцінювання тестових відповідей. На думку більшості вчителів, система оцінювання потребує коригування. За дві помилки дитина може втратити від 5 до 9 балів. А за 14 помилок – знімається 40 балів. Логіка лишається незрозумілою.
