Уряд провалив захист енергооб’єктів України: Максим Шкіль

У сучасних умовах війни, коли енергетична безпека стала однією з ключових складових національної безпеки, питання захисту енергооб’єктів набуло особливої важливості. В умовах постійних ракетних атак та загрози з боку безпілотних літальних апаратів (БПЛА) захист критичної інфраструктури вимагає невідкладних та рішучих дій з боку уряду, проте, останні події та експертні оцінки вказують на те, що уряд України виявився неспроможним належним чином виконати це завдання.
Засновник MS Capital Максим Шкіль висловив серйозну критику щодо реалізації урядом завдань, поставлених президентом Володимиром Зеленським у контексті захисту енергооб’єктів. Він акцентує увагу на тому, що незважаючи на важливість цього питання, уряд не забезпечив достатнє фінансування та контроль за виконанням заходів, необхідних для захисту енергетичної інфраструктури.
За словами Шкіля, станом на сьогодні, лише 50% від мінімально необхідних коштів було виділено на реалізацію другого рівня захисту енергооб’єктів від БПЛА, тоді як третій рівень захисту від ракет профінансований лише на 10% від запланованого обсягу. Це свідчить про серйозний провал у забезпеченні надійного захисту, що може призвести до катастрофічних наслідків в умовах загострення військової ситуації.
Шкіль підкреслив, що відповідальність за цей провал лежить безпосередньо на прем’єр-міністрі, адже саме уряд відповідає за виконання доручень президента. Експерт також висловив припущення, що президент Зеленський може не бути повністю обізнаний про реальний стан справ, оскільки йому можуть подавати недостовірну або неповну інформацію.
“Ми з партнерами створили групу, в яку увійшли науковці, проєктанти, в тому числі з нашої компанії, військові інженери. Проаналізували, як відбувається вибух ракет, що потрібно зробити для захисту. Розробили конкретні рішення з партнерами, як має працювати цей захист. Побудували експериментальний об’єкт, який містив певну кількість датчиків. Аналіз показав, що запроєктований захист об’єктів енергетичної інфраструктури на 100% дієвий.
Другий рівень захисту профінансований на 50% від мінімальної потреби. Третій рівень захисту профінансований на 10% від того, що було запроєктовано.
На сьогодні захист енергетичних об’єктів в тому обсязі, який доручив керівник держави, не виконаний. Той захист, який сьогодні побудований, у великій мірі зроблений на ентузіазмі, на патріотизмі, на відповідальності будівельних підрядних організацій. Я думаю, що другий рівень захисту в мінімальній кількості до початку опалювального сезону в межах об’єктів Агентства відновлення буде завершено.
У нас, якщо казати спрощено, близько 80 підстанцій, які варто захистити, в нас є теплоелектростанції, які вже не відомо, чи є сенс захищати. Третій рівень захисту передбачає будівництво на 22 підстанціях з 80. Про електростанції взагалі не йдеться.
Будівництво захисту на 22 станціях вимагає 100 мільярдів гривень – за твердженням енергетиків, це більше, ніж коштують самі ці підстанції. Враховуючи, що мова взагалі не йде про захист теплової генерації, то чи є в цьому сенс?
При будівництві захисту підстанції близько 50% коштів повертається назад в бюджет у вигляді податків. Тобто реальні витрати для бюджету становитимуть 50 мільярдів. Плюс порахуйте втрати економіки під час вимкнень світла.
Якби президент не ставив задач зробити захист 3-го рівня, то не було б рішень Ставки, не було б рішень РНБО, не було б укладених договорів, не було б надано авансів. Ці дії свідчать, що є чітка позиція і задача президента країни це зробити. Я вважаю, що те, що це не зроблено, це є невиконання його письмового доручення”, – наголосив Максим Шкіль.
Ця ситуація викликає серйозне занепокоєння, оскільки незабезпечення належного захисту енергетичної інфраструктури може мати катастрофічні наслідки для країни, особливо в умовах військових дій та наближення зимового періоду.