Чи має право поліція перевіряти мобільний телефон: межі повноважень та права громадян
Взаємодія громадян з правоохоронними органами під час дії воєнного стану вимагає чіткого розуміння правових меж, оскільки ситуації, коли поліцейські просять показати вміст мобільного телефону, останнім часом трапляються дедалі частіше. Особливо гостро це питання постає під час перевірок документів, на блокпостах або після звернень громадян із заявами про можливі порушення, зокрема щодо діяльності Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У таких випадках люди нерідко чують прохання або навіть вимогу відкрити галерею, показати листування чи відеозаписи. Проте сам по собі факт спілкування з працівником поліції не означає, що він отримує право переглядати особистий гаджет, адже українське законодавство досить чітко визначає межі повноважень правоохоронців, а доступ до цифрової інформації є одним із найбільш захищених видів втручання у приватне життя.
Юристи зазначають, що стаття 31 Конституції України гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Зараз телефон фактично містить всі ці види інформації одночасно — листування у месенджерах, електронну пошту, фотографії, відео, нотатки, документи, банківські застосунки, геолокацію та інші персональні дані. Саме тому поліцейський не має права лише за власним бажанням вимагати розблокувати телефон і показати його вміст, адже таке втручання можливе лише у випадках, прямо передбачених законом.
Правники вважають, що правоохоронці не мають права безпідставно зупиняти громадян лише для перевірки телефону чи особистих даних, оскільки підстави для перевірки документів визначені статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський може вимагати пред’явити документи лише у визначених законом випадках, зокрема якщо особа схожа на розшукувану, існують достатні підстави вважати, що вона вчинила або має намір вчинити правопорушення, особа перебуває у місці вчинення злочину, діє особливий правовий режим, або є інші підстави, прямо передбачені законом.
Юристи звертають увагу на те, що під час воєнного стану та мобілізації поліцейські мають законне право перевіряти у чоловіків віком від 18 до 60 років військово-облікові документи разом із паспортом. При цьому громадянин має надати документи так, щоб правоохоронець міг вільно прочитати та зафіксувати всі необхідні дані. Проте навіть якщо поліцейський має повне право перевірити ваші документи на вулиці чи блокпосту, це не дає йому жодних підстав автоматично вимагати ще й огляду вашого мобільного телефона.
За словами фахівців, багато громадян плутають поняття поверхневого огляду речей з доступом до інформації. Відповідно до статті 34 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право провести поверхневу перевірку речей, яка передбачає виключно візуальний огляд, перевірку наявності заборонених предметів та використання спеціальних технічних засобів. Втім, ця норма не дає права відкривати месенджери, читати листування, переглядати фотографії чи відео, тобто оглянути рюкзак і «погортати» Telegram — це зовсім різні юридичні процедури.
Під час воєнного стану на блокпостах або під час спеціальних заходів правоохоронці можуть звертати увагу на можливе поширення інформації про переміщення військової техніки, місця дислокації військових, результати ракетних ударів чи роботу сил оборони. Такі дії пов’язані, зокрема, із статтею 114-2 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про переміщення чи розміщення Збройних Сил України.
Порядок здійснення заходів під час воєнного стану визначає постанова Кабінету Міністрів України № 1456 від 29 грудня 2021 року, яка дозволяє уповноваженим особам проводити огляд речей, втім, навіть у цьому випадку закон говорить саме про огляд, а не про необмежений доступ до цифрової інформації, тому якщо особу просять показати конкретне фото або відео, це ще не означає, що правоохоронці можуть безконтрольно переглядати всі чати, галерею чи історію браузера.
Правники вказують, що є кілька ситуацій, коли доступ до інформації на телефоні може бути законним, і першою з них є випадок, коли людина сама дала добровільну згоду, адже якщо особа добровільно відкрила телефон і погодилася показати певну інформацію, порушення закону не виникає. Тому не варто поспішати розблоковувати телефон, якщо немає впевненості у законності вимоги поліцейських.
Під час кримінального провадження Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює окрему процедуру роботи з електронними доказами, і під час обшуку відповідно до статей 234–236 Кримінального процесуального кодексу України телефон можуть вилучити, якщо він має доказове значення. Натомість доступ до інформації, яка міститься на ньому, регулюється статтею 159 щодо тимчасового доступу до речей і документів, статтею 168 щодо тимчасового вилучення електронних інформаційних систем та статтею 264, яка визначає особливості доступу до електронних інформаційних систем, тому для отримання інформації необхідне відповідне процесуальне рішення.
Якщо слідчий проводить обшук на підставі ухвали слідчого судді, телефон можуть вилучити як речовий доказ, водночас це не означає, що будь-хто з присутніх може одразу читати повідомлення чи переглядати фотографії без дотримання процесуальних вимог. На блокпосту уповноважена особа може попросити показати фото та відео, мотивуючи підозрою щодо поширення інформації про військові переміщення, і якщо особа відмовляється, а підозра обґрунтована, це може стати підставою для подальших дій — від доставлення до підрозділу до вилучення пристрою, але навіть тут повний перегляд телефону без протоколу та фіксації є порушенням.
Юристи акцентують увагу на практиці Верховного Суду, зокрема на постанові від 4 червня 2025 року в справі номер 686/20198/22. Суд роз’яснив, що якщо мобільний телефон вже був законно вилучений під час обшуку або іншої процесуальної дії, визнаний речовим доказом і перебуває у законному володінні органу досудового розслідування, то подальший огляд інформації, яка міститься в ньому, не завжди потребує окремої ухвали слідчої судді про тимчасовий доступ до речей і документів.
Верховний Суд наголосив, що у такій ситуації йдеться не про нове втручання у приватне спілкування, а про дослідження речового доказу в межах кримінального провадження, однак цей висновок стосується саме кримінального провадження, де телефон вилучено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, і він не означає, що поліцейський на вулиці отримує право вимагати розблокувати будь-який смартфон.
Юридичні стверджують, що якщо немає процесуальної підстави або особа не бажає добровільно відкривати телефон, вона має повне право відмовитися. При цьому варто поводитися максимально спокійно, попросити поліцейського представитися, показати службове посвідчення, повідомити конкретну правову підставу та пояснити, на підставі якої норми закону він вимагає доступ до телефону. Після цього можна сказати: «Я не надаю добровільної згоди на перегляд особистої інформації без відповідної процесуальної підстави», і така відповідь не є порушенням закону.
Фахівці радять діяти послідовно, якщо телефон все одно вимагають, тому не варто сперечатися, застосовувати силу чи виривати телефон з рук поліцейського. Натомість бажано уточнити правову підставу вимоги, попросити скласти процесуальні документи, вимагати участі адвоката, якщо йдеться про кримінальне провадження, за можливості вести відеофіксацію, а також запам’ятати або записати прізвище поліцейського, номер жетона, підрозділ та службовий автомобіль.
Також не варто передавати розблокований телефон у руки, якщо законні підстави не пояснені, адже після добровільного відкриття пристрою довести, що доступ був отриманий під примусом, набагато складніше. Українське законодавство не містить норми, яка зобов’язує особу повідомляти пароль від телефону, а стаття 63 Конституції України гарантує право не давати пояснення щодо себе чи своїх близьких, саме тому багатьма адвокатами рекомендується використовувати складний пароль замість виключно Face ID або відбитка пальця.
Правники зазначають, що якщо дії поліцейського були безпідставними або він перевищив свої повноваження, такі вчинки можна оскаржити. Залежно від обставин скаргу можна подати до керівника відповідного підрозділу Національної поліції, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, прокуратури, слідчого судді, якщо порушення відбулося під час кримінального провадження, або до адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення чи дії посадових осіб.
Якщо при цьому застосовувалися погрози, фізичний примус або інші незаконні методи, такі обставини можуть стати підставою для перевірки щодо можливого перевищення службових повноважень. Правоохоронці мають достатньо законних інструментів для розслідування злочинів, однак ці повноваження не є необмеженими, тому варто пам’ятати, що поліцейський не має права лише за власним бажанням вимагати розблокувати телефон. Поверхнева перевірка речей не дає права читати листування чи переглядати галерею, добровільна згода власника істотно змінює правову ситуацію, під час кримінального провадження доступ до даних здійснюється за суворими правилами, а у разі сумнівів варто вимагати пояснення правових підстав, користуватися допомогою адвоката та фіксувати всі процесуальні дії.
