Чи можуть Сполучені Штати застосувати тактичну ядерну зброю проти Ірану: Олексій Кущ

Тема застосування тактично  ядерної зброї у міжнародних конфліктах залишається однією з найскладніших і найнепередбачуваніших у сучасній політиці. Використання такої зброї не обмежується тактичними або локальними завданнями, а пов’язане з глобальними ризиками, геополітичними балансами та моральними дилемами. Військові стратеги та політичні аналітики постійно оцінюють можливі сценарії, в яких ядерна зброя може бути залучена, враховуючи при цьому історичний досвід застосування атомних бомб у Другій світовій війні та уроки холодної війни.

Політичний аналітик та економіст Олексій Кущ пояснює, що питання застосування тактичної ядерної зброї Сполученими Штатами Америки у випадку конфлікту з Іраном є складним і багатошаровим. Йдеться не про безпосереднє застосування ядерної зброї в наявній військовій ситуації, а можливий сценарій, який виникне лише за умови, якщо конвенціональні засоби не дозволять досягти поставлених цілей і ситуація вийде з-під контролю. При цьому критичною для США є необхідність завершити війну, а дії Ірану здатні завдати значної шкоди регіону Близького Сходу та створити ризики світової кризи.

Олексій Кущ вказує, що у випадку невдалих обмежених сухопутних операцій втрати можуть виявитися великими, а Іран може поширити конфлікт на сусідній Ірак, спробувати дестабілізувати Йорданію або використати так звану “брудну бомбу” для атак на Ізраїль. За таких обставин Сполучені Штати опиняються перед вибором: утримувати величезне угруповання на Близькому Сході та ризикувати тисячами втрат, або вдатися до застосування ядерної зброї.

Він проводить паралель з рішенням США під час війни з Японією, коли американське командування зіткнулося з вибором між виснажливим штурмом японських островів і застосуванням атомних бомб на Хіросіму та Нагасакі, що, за словами експерта, також виконувало роль сигналу іншій великій державі того часу.

Експерт наголошує, що застосування ядерної зброї у сучасному конфлікті не має на меті розв’язання локальних завдань у війні з Іраном. Ядерна зброя призначена для залякування противника та підриву його волі до опору, а не для точного удару по конкретних цілях. Стратегічна ядерна зброя створена для повного знищення противника та механізму глобальної паніки, а не для досягнення конкретних тактичних цілей.

Кущ також підкреслює, що ризик застосування ядерної зброї виникає тоді, коли конвенціональна стратегія пов’язана з великими втратами, і у держави, що її має, немає можливості відступити. За таких умов будь-яка ядерна держава стикається з дилемою, коли використання ядерного арсеналу стає способом уникнути катастрофічних втрат.

Аналітик зазначає, що під час Корейської війни США розглядали можливість застосування ядерної зброї, хоча для цього не існувало реальних цілей, саме розсудливість врятувала від її використання в той період.

Олексій Кущ також звертає увагу на геополітичні аспекти. За його словами, у випадку, якщо ядерна зброя стане частиною військової парадигми на Близькому Сході, застосування може одночасно виступати сигналом для інших ядерних держав, таких як Російська Федерація, Китай та Північна Корея, у контексті регіональних ескалацій та складних міжнародних взаємозв’язків. Він підкреслює, що розгляд таких сценаріїв слід здійснювати комплексно, а не лінійно, оскільки ядерна зброя завжди виконує функцію інструменту страху та глобального тиску, а не простого військового засобу.

“Застосування тактичної ядерної зброї США розглядали як можливе в ході Корейської війни, хоча там теж не було “реальних цілей”. Слава Богу, тоді вистачило розуму його не застосувати та завершити війну. Ризик застосування ТЯО виникає ще й тоді, коли у ядерної держави “щось пішло не так” і конвенційна стратегія пов’язана з високими втратами, а “відступати нікуди”, – вважає експерт.

Отже, на думку Олексія Куща, ймовірність застосування тактичної ядерної зброї у конфлікті з Іраном визначатиметься не тільки військовими обставинами, а й геополітичними ризиками, оцінкою втрат і стратегічною необхідністю. Історичні уроки, зокрема війна з Японією та Корейська війна, демонструють, що рішення про використання ядерної зброї завжди супроводжується складними моральними та політичними дилемами, і воно вимагає надзвичайної розсудливості.