Чи отримає Україна дозвіл використовувати зброю США та Європи для атак по цілях у РФ: що пишуть зарубіжні ЗМІ
Українське питання дедалі більше набирає стратегічного значення на світовій арені, і чим далі триває війна, тим більше загострюються питання щодо дозволів та обмежень на використання західної зброї. Виникає гостра дилема: чи дозволять США та Велика Британія Україні використовувати надану зброю для ударів по території Росії?
Після спільного візиту до Києва державного секретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі з’явилося все більше підстав вважати, що таке рішення може бути ухвалене. Ця тема обговорювалася також на зустрічі президента США Джо Байдена з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. З кожним новим етапом військової допомоги з’являються нові питання щодо меж застосування цієї підтримки. Останнім часом серед військових експертів та політиків все більше лунають заклики про необхідність перегляду існуючих обмежень, зважаючи на зміну ситуації на полі бою та ескалацію конфлікту.
Іранські ракети в руках Росії стали ще одним фактором, що змушує переглядати підходи до оборонної підтримки України, адже війна вже не сприймається як виключно європейський конфлікт. Це глобальна боротьба за стабільність та безпеку, і кожне рішення Заходу має далекосяжні наслідки. Підтримка України в її боротьбі за виживання стає все більш принциповою та викликає дискусії щодо потенційних ударів у глибокий тил Росії.
Про що пише європейська преса
La Croix – Франція. Постачання Росії іранських ракет змінює розклад, – зазначає паризький католицький вісник La Croix:
«Військова підтримка, що надається Росії Іраном і доповнює підтримку, що надходить від Північної Кореї, може змінити сприйняття конфлікту. Війна в Україні перестала бути суто європейським конфліктом. Росія крок за кроком вибудовує коаліцію, яку вона хотіла б втягнути і Пекін, який поки що відмовляє їй у військовій допомозі.
Члени цієї коаліції мають на меті заявлену мету – агресивними методами дестабілізувати як своє оточення, так і основні правила міжнародного порядку. Конфлікт виплескується за межі. Це має послужити Заходу приводом наново оцінити ризики, що походять від російської агресії, а також і власну політику підтримки України – включаючи встановлення червоних ліній».
The Spectator – Великобританія. Лондонський тижневик The Spectator займає однозначну позицію:
«Страх ядерної ескалації – це химера, і тут є два варіанти: або західні політики помилково в цю химеру вірять – або використовують її як зручний привід для власної бездіяльності. …Україна перебуває перед обличчям екзистенційної загрози. Якщо Володимир Путін виграє цю війну, то ми знаємо, що він зітре Україну з лиця землі – як державу, як націю та як народ.
Кричущим є сам факт того, що ми дозволяємо собі давати Україні поради, яким саме чином вона має вести боротьбу за своє виживання. Наші друзі у Києві ясно і чітко просять нас надати їм те, що ми з легкістю могли б їм дати. Скасуйте обмеження, скасуйте їх, причому негайно!».
Tages-Anzeiger – Швейцарія. Цюріхська Tages-Anzeiger пропонує задуматися про таке:
«З одного боку, незважаючи на всі застереження про ескалацію, Росія поки що мирилася з кожним підвищенням якості та кількості озброєнь, що поставляються Заходом. Зараз Україна бореться, маючи у своєму розпорядженні винищувачі, танки, артилерійські настанови та гранати, і все це надходить із країн НАТО.
З іншого боку, той факт, що досі справа не доходила до ескалації, не означає, що так буде й надалі. Це не дурість і не боягузтво з боку західних політиків, це їхнє завдання: думати про те, як запобігти переростанню війни в Україні в третю світову війну».
La Repubblica – Італія. На сторінках римської La Repubblica Піна Пічерно, віце-президент Європарламенту, журиться з приводу позиції Італії:
«Європа, яка була в змозі рішуче відреагувати на масовану агресію Росії проти України і яка усвідомлює, що багато чого стоїть на коні і в плані наших доль, – як і раніше, однозначно підтримує опір українського народу. У нашій країні ситуація виглядає інакше: тут – також і внаслідок посиленої російської пропаганди – постійно висловлюються сумніви.
Відмова у дозволі використовувати італійську зброю на російській території рівнозначна відповідному сигналу на адресу військового злочинця Володимира Путіна та його уряду. Я вважаю, що позиція, що проглядається у діях італійського уряду та партії, членом якої я є, а саме Демократичної партії, – помилкова».
