Про евакуацію родин з дітьми, боротьбу з торгівлею українськими біженцями та домашнє насильство розповіла заступниця міністра внутрішніх справ

З початком повномасштабної війни з Російською Федерацією Україна зіткнулася з численними безпековими викликами. Одним із найбільш нагальних питань стало забезпечення евакуації родин із прифронтових територій, особливо дітей. Проте інші проблеми, які існували до 24 лютого 2022 року, також залишаються актуальними. Серед них – боротьба з домашнім насильством, торгівлею людьми та інші виклики, які потребують негайного вирішення.
Заступниця міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко повідомила, що підрозділи Нацполіції України співпрацюють з Європолом та Інтерполом у питаннях щодо торгівлі людьми для подальшої сексуальної експлуатації. Мова йде про українських біженців, які зараз перебувають за кордоном.
Павліченко заявила, що відповідно до даних Європолу, з початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано близько 60 сигналів про можливу торгівлю людьми, де жертвами є українці. Ці сигнали надходили каналами Європолу, зокрема, з Бельгії, Данії, Ірландії, Латвії, Румунії, Польщі, Нідерландів, Німеччини. Уся ця інформація перевіряється, досліджується, але не вся вона є підтвердженою.
“Тут потрібно розуміти, що все, що вчиняється на території інших держав, є в підслідності поліції тієї чи іншої країни. Тому наші громадяни, які за кордоном, відповідно найперше звертаються до поліції тієї держави, де вони перебувають, якщо вони постраждали від певних злочинів.
Інколи українці, що за кордоном, звертаються на дипломатичні установи, а з дипломатичних установ інформація вже направляється до Нацполіції України для перевірки. Коли наші громадяни звертаються до місцевої поліції іншої країни щодо потрапляння в торгівлю людьми, то ми можемо й не отримати ці дані, бо вони залишаються у правоохоронних органах тієї держави, де перебуває людина.
Важливо зрозуміти, що інформація про жертву торгівлі людьми охороняється тією державою, куди повідомляються ці дані. Тобто в інших країн є свої закони, які захищають цю інформацію від поширення, є певна конфіденційність. До того ж якщо в особи вже є встановлений статус жертви у кримінальній справі, то це взагалі таємниця слідства, і це теж потрібно враховувати”, – зазначила Павліченко.
Крім того, вона вважає, що зараз великою проблемою є формування безпечного освітнього середовища для дітей, зокрема у школах. У зв’язку з цим МВС запроваджено проєкт “Служба освітньої безпеки”.
“Ті загрози, які були раніше, залишаються нагальними і сьогодні – це і булінг, і кіберзагрози тощо. Окрім цього, є загрози, спричинені війною, зокрема, багато зброї, боєприпасів і так далі. Тому тепер одним із наших завдань є формування культури безпечної поведінки в суспільстві, також стосовно дітей.
Офіцер “Служби освітньої безпеки” – це ретельно відібраний і навчений поліцейський, який буде працювати в конкретній школі й буде закріплений за нею. Він виконуватиме не тільки правоохоронну і просвітницьку функції, а також буде наставником для всіх учнів, які навчатимуться в цій школі.
Тепер проходять відбір і навчання цих спеціалістів. Це все відбувається кількома етапами. На сьогодні кількість поліцейських, які вже пройшли і відбір, і навчання, становить майже 800 осіб. Але додатково ще тривають і відбір, і навчання.
Дуже багато охочих відсіюються чи на етапі проходження відбору, чи на етапі навчання, тому що там справді дуже високі вимоги до цих фахівців.
Перші з цих поліцейських уже на початку цього навчального року працюватимуть у школах”, – повідомила заступниця міністра внутрішніх справ.
Також вона зазначила, що не менш важливим питання є евакуація населення з безпечних територій. За її словами, працівники поліції, ризикуючи власним життям, виїжджають у безпечні регіони і здійснюють евакуацію мирного населення, насамперед дітей та людей похилого віку.
“Ми проводимо масштабну інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо цього, але бувають випадки, коли дорослі, також батьки з дітьми, відмовляються від евакуації. На жаль, у випадку сім’ї Еліни Федоренко з Авдіївки трагедії не вдалося запобігти. Ця шестирічна дитина померла від серцевого нападу й до цього її рідні відмовилися виїжджати з нею з міста. Трагедії можна було б уникнути, якби ці люди вчасно погодилися на евакуацію. Якщо батьки або інші дорослі відмовляються від такої евакуації, то працівники поліції змушені вживати певних правових заходів. Тут варто наголосити, що пріоритет – саме безпека дітей, а не покарання батьків.
Проте інколи щодо батьків складають адмінматеріали – за невиконання ними обов’язків щодо виховання дітей. У деяких випадках уже настає кримінальна відповідальність – коли йдеться, наприклад, про залишення в небезпеці тощо. Хотілося б, звісно, щоб таких випадків було менше. І також щоб люди розуміли й усвідомлювали небезпеку, та ще й якщо в родині є дитина, і погоджувалися на евакуацію”, – вважає Павліченко.
Як відомо, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що від початку 2024 року рівень домашнього насильства в Україні зріс на 14%, він підвищується далі, і наразі є кореляція між зростанням домашнього насильства і ПТСР у ветеранів, які повернулися з війни.
“На зростання кількості випадків домашнього насильства в Україні впливають багато факторів, і велика частина з них пов’язана саме з війною. Повернення ветеранів із фронту – один із таких чинників.
Потрібно враховувати те, що тепер ті, що є військовими, ще кілька років тому були цивільними, і дехто з них мав певні складні ситуації у своїх родинах, що відображалося також на можливому домашньому насильстві.
Насправді війна створює сприятливий ґрунт для насильства загалом. Це очевидно. Це і постійна тривога, і втрати – хтось втратив житло, хтось – рідних, хтось був змушений переїхати. Це все формує емоційне виснаження нашого суспільства, і в деяких випадках спричинює пригнічення, інколи – агресію.
Домашнє насильство – комплексна проблема, яка потребує системного підходу й системного аналізу цієї ситуації загалом. Водночас важливе і реагування на це з боку поліції. Ми маємо звертати увагу не лише на кількість фактів і звернень про домашнє насильство, а й на те, як поліція реагує на ці факти і як притягує кривдників до відповідальності”, – вважає заступниця міністра.