Державна допомога особам, які не мають права на пенсію: що визначає закон і як діяти

Упродовж останніх років в Україні помітно зросла кількість людей, які досягли пенсійного віку, але не набули необхідного страхового стажу для призначення пенсії. У багатьох випадках ідеться про покоління, що працювало в нестабільні 1990-ті, коли офіційне працевлаштування часто було неможливим, а зарплата виплачувалася «в конвертах». Додатковим ускладненням стали зниклі архіви, ліквідовані підприємства, недоброчесність кадрових служб і відсутність документальних підтверджень стажу. Люди, які все життя працювали, сьогодні залишаються без основного джерела існування на старість. Законодавство передбачає певні механізми соціальної допомоги для таких осіб, однак ці механізми складні для розуміння без фахової юридичної підтримки.

Саме тому редакція ІА «ФАКТ» звернулася до профільних юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», щоб з’ясувати, як функціонує система допомоги тим, хто не має права на пенсію, які є законні підстави для отримання виплат, якими можуть бути суми допомоги та як оформити відповідний статус.

Дійсно наразі все більше пересічних громадян розмірковують над тим, яку ж саме пенсію вони будуть мати в старості. Даним роздумам сприяє економічна ситуація в країні та розуміння того, що державний бюджет знаходиться в такому стані, що виплат близьких до європейських годі й очікувати. Втім вік багатьох громадян фізично не дозволяє якось кардинально змінити свою долю та країну, а отже все більше людей замислюються над тим,  що ж саме вони будуть отримувати коли вже зовсім не зможуть працювати.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за при досягненні 60 років у 2025 році необхідна тривалість страхового стажу  становить 32 роки. Якщо особа має страховий стаж меншої тривалості, наприклад від  22 до 32 років, вона матиме право на пенсію за віком при досягненні віку 63 роки, за наявності страхового стажу від 15 до 22 років – у 65 років. Набути право на пенсію за віком до досягнення 63 років і 65 років (залежно від кількості страхового стажу, якого не вистачає), можна за умови, якщо людина допрацює необхідний стаж або сплатить добровільний єдиний внесок за відповідний період.

Однак існують непоодинокі випадки, коли  людина не має не те що 15 років трудового стажу, а навіть й 10, та розуміє, що навіть якщо зараз офіційно почне працювати, то все одно на час виходу на пенсію не матиме 20 років страхового стажу. Іноді неможливість надалі працювати обумовлена станом здоров’я або обставинами, які склались на поточний момент (наприклад відсутність роботи в даній місцевості). У цьому випадку важливо знати, якщо у особи менш ніж 15 років стажу, у віці 65 років вона буде мати право на отримання державної соціальної допомоги замість пенсійних виплат (так звана соціальна пенсія за віком).

Соціальна пенсія за віком без трудового стажу перераховується кожні шість місяців з урахуванням майнових змін та середньомісячного сукупного доходу. Для призначення соціальної пенсії особа подає до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання  заяву та необхідний пакет документів. Рішення про призначення соціальної пенсії або про відмову у її призначенні   приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів з дня звернення за її призначенням. Про відмову у призначенні соціальної пенсії орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася за її призначенням, у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення.

Заява та документи на отримання соціальної пенсії подаються:

• особою суб’єкту надання адміністративної послуги:
• через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади;
• посадових осіб центру надання адміністративних послуг;
• поштою або в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (у разі технічної можливості).

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.

Зауважимо, що підстави для відмови у наданні соціальної пенсії є наступні:

1. Громадянин працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу.
2. У власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).
3. За результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо).
4. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
5. Особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень.
6. Особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” або “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”.

Для призначення соціальної пенсії особа має подати органу соціального захисту населення:

• заяву;
• паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
• довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України;
• декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;
• копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).

При цьому інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан. Якщо особа звертається за призначенням соціальної пенсії не за зареєстрованим місцем проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання нею такої допомоги за її зареєстрованим місцем проживання з використанням інформаційних систем. При цьому варто пам’ятати, що відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.

У цьому питанні є ще один важливий момент. Розмір соціальної пенсії визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

До складу сім’ї включаються:

• чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні;
• діти – студенти закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);
• особи, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Водночас до складу сім’ї не включаються:

• батьки, дід, баба, брати, сестри;
• батьки, позбавлені батьківських прав;
• опікуни, піклувальники та члени їх сімей;
• діти, які перебувають на повному державному утриманні;
• діти, які перебувають під опікою чи піклуванням.

У разі, якщо особа вважає, що відмова у призначенні соціальної пенсії незаконна, вона може звернутися з відповідним позовом до окружного адміністративного суду. Наразі мінімальний розмір соціальної пенсії дорівнює 3 038 грн.

Якщо всіх вимог для отримання соціальної пенсії особі дотриматися важко, існує інший шлях – покупка пенсійного стажу. Його можуть купити наступні категорії осіб:

• ті, хто працює за кордоном, але хоче отримувати пенсію в Україні;
• ті, хто збирається вийти на пенсію, але їм не вистачає стажу для її отримання;
• ті, у кого низький рівень офіційного доходу і вони хочуть збільшити розмір пенсії.

Купити стаж також можуть українці віком від 16 років – як застраховані, так і незастраховані, купувати стаж можна як для себе, так і для іншої людини, якщо вона не пенсіонер.

Для того, щоб придбати страховий стаж в Україні, Пенсійний фонд пропонує укласти договір про добровільну участь у системі пенсійного страхування.

Це можна зробити особисто, відвідавши відділення ПФУ, або навіть онлайн – через вебпортал електронних послуг ПФУ за наступним алгоритмом:

• зайти в особистий кабінет ПФУ – для цього потрібен буде кваліфікований електронний підпис, Дія.підпис або за допомогою системи GOV.ID;
• зайти в розділ «Комунікація з ПФУ» і натиснути «Договір на добровільну участь»;
• внести дані того, на користь кого надходитимуть внески до ПФУ (ПІБ, податковий номер, серія та номер паспорта, дата народження);
• якщо особа платитиме за себе внески, то натиснути «Бажаю платити внески за себе» і вказати необхідну інформацію;
• дати згоду на обробку даних і підтвердити внесені дані.

Далі потрібно натиснути кнопку «Підписати і сплатити» і підписати договір за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Внески можна сплатити через «Portmone» або платіжне доручення.

Мінімальний страховий внесок у 2025 році (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати (8000 грн) і розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22%) становить 1 760 грн. Таку суму особа може сплачувати, якщо добровільно вносить за майбутнє (для тих хто ще не досяг пенсійного віку). У випадку, якщо вона виявить бажання добровільно сплатити (одноразово) єдиний внесок за період з 1 січня 2004 року, коли вона не працювала (тобто за минулий час для тих хто досяг, або майже досяг пенсійного віку), укладається відповідна угода і сплачується єдиний внесок, який, за кожен місяць страхового стажу, не може бути меншим ніж мінімальний внесок на момент укладення зазначеного договору, помножений на коефіцієнт 2, тобто не менше 3520 грн.

Отже, особи, які не набули права на пенсію через відсутність необхідного страхового стажу, не залишаються повністю поза межами соціального захисту. Законодавство передбачає можливість оформлення державної соціальної допомоги за віком, а також юридичні шляхи підтвердження трудового стажу альтернативними документами або через суд. Рекомендуємо заздалегідь перевірити наявні документи, звертатися до органів соціального захисту для консультації й фіксації своєї ситуації в офіційному порядку. У випадках відмови варто добиватися письмового рішення та, за потреби, звертатися за правовою допомогою до юристів. Вчасне реагування та належне документальне оформлення є ключем до збереження мінімального рівня матеріальної підтримки в літньому віці.