Особливості прийняття спадщини в умовах воєнного стану для тих, хто проживає в Україні та за кордоном Ч. 2

Повертаючись до питання прийняття спадщини, яке ми розглядали у попередній публікації, хочемо ще раз нагадати –  хоча зараз в країні продовжує діяти воєнний стан, строк на прийняття спадщини залишається саме таким як і в мирний час – шість місяців! Без виключень.

Виникає досить закономірне питання у зв’язку з обставинами, які перевернули життя багатьох громадян – а що ж робити тим, хто з будь-яких причин не звернулись до нотаріуса у встановлений шести місячний термін з заявою про прийняття спадщини?  В такому випадку, на жаль, є тільки один шлях – йти з позовною заявою до суду:  про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Але перш ніж йти до суду, все ж таки потрібно звернутися до нотаріуса.

Для чого? Жоден суд не буде розглядати дану категорію справи без одного важливого документа – постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В цьому випадку нотаріус візьме від вас заяву, копії необхідних документів (паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтва про смерть спадкодавця, документи що підтверджують родинні стосунки, заповіту), заведе спадкову справу, занесе усі дані в реєстри, але ретельно перевіривши самостійно, що вам не має підстав видати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно – відмовить відповідною постановою. Це робиться для того, аби до суду надійшли справи, які дійсно не має можливості вирішити іншим шляхом. Постанова нотаріуса має певну форму і в ній чітко зазначається, чому саме нотаріус відмовляє вам у здійсненні юридичної дії. Дана послуга не безоплатна, у державних нотаріусів трохи дешевша, у приватних – дорожча, але ті цифри які можливо назвати сміливо складають десь 2500 – 4500 грн. Наприклад, мешкала в Харкові родина – бабуся, її  донька та онука. Всі були зареєстровані за однією адресою. З початком воєнних дій та обстрілами міста донька забрала дитину – онуку, та виїхала як внутрішньо переміщена особа мешкати до м. Ужгорода. Бабуся виїжджати відмовилась та незабаром від серцевого нападу померла. Вважаючи, що у зв’язку з воєнними діями всі строки призупинено, донька пропустила 6 місяців та не подала заяву нотаріусу після смерті матері.  Надалі  донька  думала, що оскільки на час смерті матері вона не мешкала разом з нею, то строк на прийняття спадщини пропустила, а отже вирішила відразу йти до суду. Саме в цьому випадку суд і не знадобився – мати та донька були зареєстровані разом, а отже є такими, що вважаються мешкають разом. Судовий збір за подання до суду позовної заяви про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини на 2024 рік складає 1211,20 грн. Але в такому випадку найголовніше – це те, чим ви будете обґрунтовувати перед судом поважність пропуску строку на прийняття спадщини.

Тут в нагоді стане наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309  від 22 грудня 2022 року  «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією». Саме в цьому документі визначені території, на яких ведуться активні дії, на яких велись активні бойові дії та в який час та території які перебувають у переліку можливого виникнення бойових дій.

Ні для кого не є секретом, що життя в Маріуполі, Харкові та Вінниці радикально відрізняється, а отже пропущений строк на прийняття спадщини у Вінниці своїм обґрунтуванням та підставами буде відрізнятись навіть від Харкова.

Що ще буде вважати суд поважною причиною пропуску строку? Існує наступний перелік, який роками визначився судовою практикою:

• тривала хвороба спадкоємця;
• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України
• складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України, але не сам факт цього, а саме доказ, що до неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України з метою оформлення заяви

Даний перелік обставин не є вичерпаним. Життя досить складе та непередбачуване, а отже іноді виникають зовсім не стандартні ситуації, головне що потрібно пам’ятати збираючись до суду – це зібрати як можна більше документів, які б підтвердили наявність обставин, якими ви обґрунтовуєте поважність пропуску строку на прийняття спадщини. Такими документами можуть бути наступні: довідка з Адміністрації прикордонної служби про перетин кордону України на виїзд/в’їзд, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; медичні довідки про встановлення діагнозів, підтвердження знаходження в стаціонарі на лікуванні вас особисто або в тяжких випадках які потребують стороннього догляду – ваших родичів, копії квитків на потяг/автобус, довідка зі Збройних Сил України про проходження служби, наказ підприємства про відправлення у відрядження, довідка з пенітенціарної установи про відбування покарання, поштові документи про направлення заяви на адресу нотаріуса тощо.

Крім переліку поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, існує і дзеркальний перелік причин, які ні при яких обставинах не будуть вважатись поважними при пропуску строку, а саме:

• похилий вік (сам по собі, але як що при цьому додаються тяжкі захворювання, то це вже зовсім інша історія);

• несприятливі погодні умови;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини (тим більш за чинними зараз нормами заяву можна подати і не за місцем проживання спадкодавця);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• непрацездатність;
• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини (але як що зазначене відбувається на території  виникнення бойових дій, то зараз  ця підстава може розглядатись трохи під іншим кутом) ;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю);
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Оцінюючи доводи заявника про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд має враховувати тривалість пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог. Наприклад, якщо ми говоримо про місяць-три пропуску строку на території Донецької області, то це однозначно виграшна справа. Суди намагаються ставитись лояльно з урахуванням ситуації на тих територіях, де відбувались або біля яких точаться бойові дії.

Адвокатів дуже дивують люди, які  приходять і просять встановити додатковий строк на прийняття спадщини через …п’ятнадцять, десять років після смерті спадкодавця. При цьому завжди у таких адвокати питають те, що спитає першим ділом суддя в засіданні суду – що вам заважало аж цілі п’ятнадцять років?  Якщо самі собі не знайдете вагомої обґрунтованої відповіді, то адвокат за вас її не знайде тим більш.

Суттєвим при розв’язанні цього питання в спадкуванні буде й те, з ким саме ви будете судитись. Треба пам’ятати, що ніхто не хоче віддавати вже начебто «своє», або ділитись ним. Це людська природа, а іноді просто позиція державних органів і вказівки зверху.

Таким чином, по справі про продовження строку на прийняття спадщини на протилежній стороні брати участь у справі будуть ті спадкоємці які належним чином прийняли спадщину, які теж не прийняли спадщину або/та місцева територіальна громада (міська, селищна рада тощо). За загальним правилом звернення повинне надходити до того суду, на території якого знаходиться спадкове майно або його частина. Принаймні це відноситься до нерухомого майна (будинки, земля, торгові приміщення та ін.). У разі, коли остаточно визначити наявність спадкового майна не можливо, або воно складається тільки з рухомого майна (автомобіль, ювелірні прикраси, предмети антикваріату та ін.), звернення повинне спрямовуватися до того суду, на території якого був зареєстрований та проживав спадкодавець.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини (ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України). Це необхідно пам’ятати, бо зазначені особи як що навіть не подана заява від їх імені на прийняття спадщини, вважаються такими, що спадщину прийняли, а от же поновлювати строк на прийняття відносно них не потрібно.

Є ще одна шпаринка в нашому делікатному питанні. Зустрічаються в нашій практиці непоодинокі випадки, коли особа фактично проживала зі спадкодавцем, чи він з нею на час смерті без відповідної реєстрації. Таке може бути обумовлено рядом причин, найчастіше це хвороба спадкодавця. Тому доцільніше буде ставити питання про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а от же і прийняття спадщини. Доказами по цій справі будуть наступні документи: акти від депутата місцевої ради за участю свідків-сусідів про сумісне проживання, декларація з місцевим сімейним лікарем на медичне обслуговування, довідки про перебування на обстеженнях та лікуванні в місцевих лікарнях, показання свідків, докази звернення до місцевих державних установ та офіційних інстанцій за довідками та послугами, оформлення у місцевого нотаріуса документів (наприклад заповіту) та інші.

І ще один дуже важливий момент. Для чого робляться всі ці дії? Звісно для отримання спадщини, тобто майна або коштів! Але, згідно чинного законодавства спадкоємець наслідує не тільки права, але й обов’язки спадкодавця! Відповідно до ст. 1281 Цивільного кодексу України «Спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.» А за ст. 1282 Цивільного кодексу України «1. Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.»

Саме тому, перш ніж починати судовий шлях за спадщиною, пригадайте, чи є на спадкодавці кредити, борги, іпотеки. Це необхідно для визначення того чи має сенс ходити до суду, витрачати час та кошти, потім йти до нотаріуса та також витрачати час та кошти, а в кінці шляху з’ясується, що фактично сенсу немає, як що на спадкодавцеві кредит на три мільйони гривень, а вартість квартири, яка відійде у спадок складає усього півтора  мільйона гривень за цінами на даний час. Звісно, ще півтора мільйона вас сплачувати не зобов’яжуть, але є великий шанс, що квартиру за борги можуть відібрати.