Діти, які зазнають жахи війни або змушені жити в умовах бойових дій, є однією з найбільш вразливих груп суспільства. Вони переживають постійний психологічний тиск, зміну місця проживання, втрату близьких і жахи війни. Такий досвід суттєво впливає на їхній емоційний стан і поведінку. В умовах, коли загроза стає частиною повсякденного життя, діти часто шукають способи контролювати свої емоції, і, на жаль, одним із таких способів може стати агресія та жорстокість. Це не завжди свідчить про злочинні наміри — часто це захисний механізм для подолання страхів і невпевненості. Основне завдання дорослих — допомогти дитині знайти інші, позитивні шляхи самовираження.
Психологічні причини булінгу
Діти в процесі дорослішання можуть не завжди розуміти різницю між “добром” і “злом”, особливо коли перебувають у постійному стресі та нестабільності. Часто вони проявляють жорстокість не для того, щоб завдати шкоди, а щоб зберегти контроль над своїми емоціями. У таких ситуаціях втручання дорослих стає ключовим фактором, який може допомогти дитині навчитися правильним методам соціальної взаємодії та справлятися зі своїми страхами.
Психолог Марк Треверс зазначає, що діти часто вдаються до булінгу не через злочинні наміри, а через психологічну потребу захистити свою самооцінку. Його дослідження, опубліковане в Journal of Child and Family Studies, показало, що агресивна поведінка часто є спробою зберегти внутрішній контроль і уникнути почуття безпорадності.
Роль сім’ї у формуванні поведінки
Сім’я має вирішальне значення для формування поведінки дітей. Авторитарний стиль виховання може сприяти розвитку схильності до булінгу, тому батькам слід переглянути свою поведінку вдома та оцінити, чи створюють вони атмосферу, що заохочує байдужість або агресію. Діти, які бачать жорстокість вдома, можуть перейняти цю модель поведінки та застосовувати її у взаємодії з однолітками.
Батьки повинні забезпечити безпечний простір для вираження емоцій своїх дітей. Це зменшить потребу в агресії як засобі вираження тривоги чи розчарування. Важливо створити комфортну атмосферу, де дитина не боятиметься поділитися своїми переживаннями та емоціями.
Підтримка відкритого спілкування вдома є важливою складовою профілактики булінгу. Батьки повинні створювати атмосферу, де дитина може вільно висловлювати свої емоції, не боячись осуду чи покарання. Турботлива і довірлива обстановка сприяє емоційному благополуччю та знижує рівень агресії.
Крім того, демонстрація батьками доброти і співчуття впливає на дітей, показуючи їм приклад здорових соціальних взаємодій. Важливо, щоб батьки не лише говорили про необхідність емпатії, але й самі демонстрували ці якості у повсякденному житті.
Сила добра як альтернатива жорстокості
Ефективний підхід до подолання булінгу полягає у заохоченні так званої «сили добра» через розвиток емпатії та інклюзивності. Психолог Треверс вважає, що виховання дітей у дусі допомоги іншим — через громадську роботу, волонтерство, групові заходи — дозволяє їм усвідомити, що справжня сила полягає не в домінуванні, а в доброті.
Акцент на розвиток соціальної взаємодії, де діти отримують позитивні емоції та підтвердження своєї цінності через допомогу іншим, дозволяє зменшити агресивну поведінку. Такий підхід формує здорові соціальні зв’язки, сприяє розвитку емпатії та знижує потребу в знущаннях.
Довготривала радість замість тимчасового задоволення
Булінг може приносити дитині тимчасове задоволення, але цей ефект швидко минає, залишаючи лише порожнечу і зниження самооцінки. Батьки можуть сприяти розвитку у дітей тривалих інтересів і здорових захоплень, що приносять довготривалу радість. Це можуть бути заняття спортом, музикою, мистецтвом або будь-яка діяльність, яка допомагає дитині відчути свою значимість і самореалізуватися.
Заохочення досягнень, підтримка у нових починаннях і визнання зусиль є основою для формування почуття власної гідності. Коли діти відчувають, що їх підтримують і цінують, потреба у цькуванні як засобі самоствердження зникає.
Поради батькам для запобігання агресії у дитини
- Навчайте дитину розуміти свої емоції. Допоможіть дітям зрозуміти, що відбувається всередині них, і як правильно виражати свої почуття без шкоди для інших. Регулярно обговорюйте емоції, наприклад, через гру чи читання книг.
- Заохочуйте заняття, що розвивають впевненість. Спорт, мистецтво, хобі — усе це може допомогти дітям знайти свою нішу, де вони можуть відчути себе успішними. Це допоможе запобігти почуттю невпевненості, яке часто призводить до агресії.
- Будьте прикладом. Батьки — головні моделі для наслідування. Показуйте, як вирішувати конфлікти мирним шляхом, як підтримувати інших і виявляти доброту.
- Розвивайте емпатію. Допомагайте дітям розуміти почуття інших людей. Обговорюйте ситуації, де інші діти або люди могли бути пораненими або засмученими, і що можна зробити, щоб уникнути цього.
- Проводьте більше часу разом. Спільний час із дітьми допомагає побудувати довіру. Діти, які відчувають підтримку і розуміння від своїх батьків, рідше виявляють агресію до інших.
- Навчайте вирішувати конфлікти без насильства. Пояснюйте, що кожен конфлікт можна вирішити словами, а не ударами або образами. Пропонуйте варіанти, як мирно вирішувати суперечки.
- Підтримуйте шкільні ініціативи проти булінгу. Співпрацюйте зі школою, беріть участь у заходах, спрямованих на запобігання булінгу. Важливо, щоб дитина бачила, що ця проблема є важливою і на рівні сім’ї, і на рівні школи.
- Розвивайте соціальні навички. Допомагайте дитині розвивати навички спілкування, такі як активне слухання, повага до думки інших і здатність висловлювати свої почуття словами. Ці навички допоможуть дитині взаємодіяти з однолітками без агресії.
Діти війни переживають великий емоційний і психологічний стрес, який може призводити до проявів агресії та булінгу. Важливо розуміти, що така поведінка не завжди є наслідком зло
