Діти війни з’являються на світ під ворожими ударами: як в Одесі вберегли новонароджених після атаки на пологовий будинок
Війна давно вийшла за межі фронту й увійшла в ті простори, де починається людське життя. Українські пологові будинки дедалі частіше існують в двох реальностях водночас: у звичному ритмі медицини, де лікарі приймають пологи, виходжують передчасно народжених немовлят і стежать за жінками після операцій, та в логіці постійної загрози, де кожна ніч може обірвати цей крихкий порядок ударом безпілотника. Удар російського безпілотника по пологовому будинку №5 в Одесі в ніч проти 28 березня знову показав, що війна втручається в той момент, який за будь-яких обставин мав би залишатися захищеним, бо йдеться про жінок після пологів, новонароджених дітей і медиків, які змушені одночасно рятувати життя та діяти за правилами воєнної небезпеки.
Під час нічної дронової атаки на Одесу ворожий безпілотник влучив у дах пологового будинку №5, де на той момент перебували пацієнтки, медики й новонароджені діти. Директор медзакладу Ігор Шпак повідомив, що удар стався близько пів на другу ночі, а вибух пошкодив покрівлю, перекриття між четвертим і третім поверхами та зруйнував палати, в яких перебували породіллі разом з немовлятами.

Обстріл застав медичний заклад у той момент, коли всередині тривала звичайна лікарняна робота, пов’язана з доглядом за жінками після пологів і новонародженими дітьми. У пологовому під час атаки перебували 27 медичних працівників, 32 пацієнтки та 22 новонароджені. Серед пацієнток були жінки після операцій, чотири двійні та одна вагітна трійнею, тому будь-яке порушення роботи відділень одразу створювало загрозу для кількох груп людей, стан яких вимагав безперервного нагляду.
Найскладнішою стала евакуація новонароджених, серед яких були діти у важкому стані. Ігор Шпак розповів, що в пологовому перебувала двійня з критично низькою масою тіла, і ці немовлята були підключені до апарата штучної вентиляції легень. Для таких дітей навіть коротка перерва в підтримці дихання становить велику небезпеку, тому евакуація вимагала точності, швидкості й технічної готовності укриття прийняти їх без втрати необхідної допомоги.
Вкрай важливим було те, що бомбосховище в пологовому обладнали реанімацією для новонароджених. Завдяки цьому лікарі змогли продовжити вентиляцію вже в укритті, не перериваючи лікування дітей, які залежали від апаратної підтримки. У таких деталях і проявляється реальна ціна підготовки медичного закладу до роботи під час війни, бо порятунок у критичний момент залежить від рішень, ухвалених задовго до самої атаки.
Найбільших пошкоджень зазнав верхній рівень будівлі, де розташоване гінекологічне відділення з операційним блоком. Там у момент удару перебували жінки після операцій, тому медичний персонал мусив одночасно виводити породіль, переносити новонароджених і забезпечувати безпечне переміщення тих пацієнток, які вже до атаки потребували посиленого нагляду.

За словами директора закладу, післяопераційних жінок розмістили в палаті інтенсивного нагляду в бомбосховищі.
Після удару в будівлі та на даху пологового почалася пожежа. До прибуття рятувальників медики самостійно взялися її гасити, використовуючи пожежні рукави та вогнегасники. Ігор Шпак повідомив, що один з лікарів гасив вогонь на даху, тоді як інші працівники закладу продовжували евакуацію пацієнтів і намагалися стримати наслідки вибуху всередині приміщення.
Після того як жінок і дітей вивели в безпечніше місце, сталося повторне займання, яке вже ліквідовували працівники ДСНС. Цей епізод показує, що медичний персонал у ніч атаки діяв у кількох напрямах одночасно, бо довелося рятувати людей, підтримувати стан важких пацієнтів і водночас стримувати пожежу до приїзду профільних служб.
Після удару пологовий будинок №5 тимчасово припинив прийом пацієнтів. Всіх породіль перевели до КНП “Пологовий будинок №1” та “Пологовий будинок №7”. Двох новонароджених госпіталізували до КНП “Одеська обласна клінічна дитяча лікарня”.
Історія цієї атаки набуває додаткового змісту через те, що в Одеському пологовому будинку №5 завершувалася масштабна реконструкція, на яку витратили понад 147 мільйонів гривень. У закладі оновили зовнішнє та внутрішнє оздоблення, відремонтували системи опалення й вентиляції, а в лютому закінчили реконструкцію операційно-реанімаційного відділення.
Цю частину проєкту реалізували в межах “Програми відновлення України” спільно з Європейським інвестиційним банком. У пологовому з’явилися дві сучасні операційні, новітнє анестезіологічне обладнання та реанімація, спроєктована за стандартами медичного центру Кельна. Крім того, у закладі повністю відремонтували шляхи евакуації до укриття. У ніч атаки ці оновлення стали не просто частиною звіту про модернізацію, бо від них залежало, наскільки швидко і безпечно вдасться перемістити жінок і дітей до захищеного простору.
Удар по пологовому будинку в Одесі знову показав, що діти війни в Україні навіть в перші години свого життя опиняються в жаху, який супроводжується звуками вибухів, терміновою евакуацією та роботою реанімаційного обладнання в укритті.




