Допомога дітям, які повернулися з ТОТ або були депортовані: юридичні роз’яснення для родин

Після повернення з тимчасово окупованих територій або з-за меж України, куди дитина була вивезена примусово, родини стикаються як з психологічними та соціальними викликами, так із матеріальними проблемами. У відповідь на це держава запровадила новий механізм підтримки: йдеться про одноразову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень для дітей, які пережили депортацію або повернулися з окупації. Цей крок є частиною ширшої моделі допомоги, яка має включати не тільки фінансову виплату, але й правовий, медичний і соціальний супровід родини. Проте для багатьох залишається незрозумілим, хто конкретно має право на цю допомогу, як її оформити та що вважати належним підтвердженням факту депортації чи примусового утримання.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» пояснюють, як саме працює новий механізм державної допомоги дітям, які повернулися з тимчасово окупованих територій або були депортовані. Вони детально роз’яснюють, хто має право на отримання одноразової виплати в розмірі 50 тисяч гривень та які документи слід зібрати.

Новий вид допомоги, який розробила держава, стосується дітей, які були повернуті після депортації або примусового переміщення на тимчасово окуповані території України. Він включає в себе не тільки грошову, але й багаторівневу підтримку в інших сферах життя не тільки дитини, але й її родини.

Отримати новий вид допомоги можуть наступні категорії дітей:

• які повертаються з тимчасово окупованих територій (ТОТ).
• які повертаються після депортації на територію РФ
• які були примусово переміщені в межах ТОТ.

При цьому допомога виплачується на кожну дитину окремо, не залежно від того, скільки дітей в родині підпадають під перелічені категорії.

Важливими нюансами є те, що: дана допомога не впливає на інші соціальні виплати та субсидії, які отримує сім’я; виплати призначені для створення належних умов для адаптації та реінтеграції дитини в українське суспільство; у разі відсутності батьків, дитина може бути влаштована у сімейну форму виховання; підтримка також надається членам родини дитини

Все починається з того, що суб’єкт, який забезпечує пошук, повернення дітей, після прибуття в Україну законного представника або уповноваженої ним особи разом із дитиною за результатами повернення з території її депортації або примусового переміщення, тимчасово окупованої території України інформує їх про механізм отримання підйомної допомоги.

Право на отримання підйомної допомоги у законного представника або уповноваженої ним особи виникає з дати їх прибуття разом із дитиною в Україну з території її депортації або примусового переміщення, тимчасово окупованої території України, якщо таке прибуття відбулося після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. №653 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України 14 щодо захисту прав дітей”, та у випадку, якщо інформація про них міститься в індивідуальному плані. При цьому виплата підйомної допомоги законному представнику дитини, депортованої або примусово переміщеної, або яка перебувала під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, або уповноваженій ним особі перераховується Державною службою у справах дітей на рахунки отримувачів, відкриті в установі уповноваженого банку.

Підйомна допомога виплачується законному представнику дитини одноразово в розмірі 50 000 гривень на кожну дитину.  Кошти підйомної допомоги мають використовуються для створення належних умов для реінтеграції та адаптації дитини в Україні за результатами її повернення з території її депортації або примусового переміщення, або тимчасово окупованої території України, а також здійснення заходів, спрямованих на невідкладне забезпечення прав та найкращих інтересів дитини, зокрема визначених у плані заходів із забезпечення супроводу та реінтеграції дитини.

Варто знати, що Державна служба у справах дітей за результатами прибуття законного представника дитини з дитиною в Україну ознайомлює їх з умовами отримання та використання коштів підйомної допомоги, а от же для отримання усіх належних виплат та передбаченої підтримки потрібно звернутися саме до Державної служби у справах дітей, яка дій в найближчій територіальній громаді.

Законний представник дитини після прибуття на територію України за результатами повернення з дитиною з території її депортації або примусового переміщення, або тимчасово окупованої території України звертаються до Державної служби у справах дітей із заявою про надання підйомної допомоги, оформленою за формою та пред’являє:

• паспорт громадянина України;
• у разі відсутності паспорта — єДокумент в мобільному додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія);
• або тимчасове посвідчення громадянина України;
• або посвідку на постійне проживання;
• або посвідчення біженця;
• або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
• документ з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
• свідоцтво про народження дитини;
• або відомості електронного відображення актового запису про народження;
• у разі відсутності таких документів — заяву про наявну інформацію про дитину, складену у довільній формі, у якій зазначаються найменування органу, до якого подається заява, інформація про особу, яка подає заяву (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), відомості про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини, дата народження, законні представники дитини та мета подачі заяви.

Зазначимо, що розмір підйомної допомоги не включається під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім’ї (домогосподарства).

Звертаємо вашу увагу на наступний нюанс! Виплата підйомної допомоги здійснюється у випадку, якщо заява щодо її отримання надійшла до Державної служби у справах дітей протягом одного року з дня виникнення права на її отримання. Отже, за призначенням та отриманням зазначеної допомоги можливо звернутися тільки впродовж одного року від дати повернення. Саме Державна служба у справах дітей на підставі переліку отримувачів та заяви про надання підйомної допомоги,  поданої відповідно до вимог формує відомість про виплату підйомної допомоги законному представнику дитини та перераховує підйомну допомогу на рахунок законного представника дитини або уповноваженої ним особи, відкритий в установі уповноваженого банку, протягом п’яти днів із дня подання заяви.

Щодо кожної поверненої дитини державою складається відповідний план заходів із забезпечення супроводу та реінтеграції дитини, який включає заходи у рамках короткострокового, середньострокового та довгострокового пакета допомоги. Короткостроковий пакет допомоги (до трьох місяців) включає комплекс заходів, спрямованих на невідкладне забезпечення прав та найкращих інтересів дитини, та передбачає:

• забезпечення екстреним розміщенням після повернення в Україну;
• забезпечення супроводу дитини для отримання соціальних, освітніх і реабілітаційних послуг;
• забезпечення надання екстреної, первинної та спеціалізованої медичної допомоги;
• надання підтримки у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки;
• забезпечення продуктами харчування;
• сприяння у відновленні документів;
• отриманні іншої правничої допомоги;
• компенсацію за здійснені витрати щодо оплати вчинюваних нотаріальних дій (у разі звернення);
• надання допомоги у придбанні технічних засобів, підручників, проведення додаткових занять тощо з метою здобуття дитиною освіти.

Крім того, середньостроковий пакет допомоги (від трьох до шести місяців) включає комплекс заходів, спрямованих на підтримку дитини та її сім’ї, та передбачає:

• забезпечення підтримки батьків, інших родичів дитини з метою повернення дитини на виховання в сім’ю;
• вжиття заходів для надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (за потреби);
• вжиття заходів для влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в сім’ю громадян України, під опіку, піклування, в прийомну сім’ю, в дитячий будинок сімейного типу у порядку, встановленому законодавством;
• забезпечення підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю;
• надання послуги з підтриманого проживання (для дітей, які досягають повноліття, осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають досвід проживання в закладах, що здійснюють інституційний догляд та виховання дітей).

Водночас довгостроковий пакет допомоги (від шести до 18 місяців) включає комплекс заходів, спрямованих на тривалу підтримку дитини та її сім’ї, та передбачає:

• освітню та соціальну підтримку, забезпечення соціальним житлом, забезпечення доступу до медичних та реабілітаційних послуг;
• надання підтримки у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки;
• зміцнення навичок батьківства, що враховують наслідки травми, та сімейних стосунків у біологічних сім’ях;
• проведення з дітьми, позбавленими батьківського піклування, які повернулися в Україну після депортації, примусового переміщення, перебування під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, роботи з підготовки їх до влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу;
• вжиття заходів до утворення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу з метою забезпечення права на сімейне виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які депортовані або примусово переміщені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України або перебували під ризиком депортації та/або примусового переміщення, та задоволення потреб таких сімей;
• створення умов для розміщення дітей в умовах, наближених до сімейних, соціальному житлі, житлі з житлового фонду соціального призначення, квартирі або садибному (одноквартирному) жилому будинку із житлового фонду соціального призначення, якщо це відповідає найкращим інтересам дитини;
• здійснення соціального супроводу сім’ї, в яку влаштовано дитину, з метою сприяння адаптації дитини в новому середовищі (у випадку влаштування дитини до прийомної сім’ї, в дитячий будинок сімейного типу, під опіку або піклування);
• надання фінансової підтримки сім’ї, сприяння працевлаштуванню повнолітніх осіб працездатного віку, розвитку навичок та професійного навчання.

Перед поданням документів на допомогу важливо переконатися, що у вас є офіційне підтвердження факту депортації або примусового переміщення дитини. Це може бути витяг з реєстру, акт від органів влади або рішення суду. Якщо таких документів немає, варто звернутися до уповноважених органів із запитом на фіксацію відповідного факту.

Рекомендуємо не зволікати з поданням заяви після повернення, оскільки строки розгляду можуть бути тривалими, а органи соцзахисту іноді працюють із затримками. Варто також зберігати копії всіх поданих документів і фіксувати дату звернення. У разі відмови або затягування звертайтесь письмово із запитом про причини. У відповідь має бути офіційне обґрунтування. За відсутності відповіді впродовж встановленого строку або у випадку безпідставної відмови — можна звертатись до суду або до уповноваженого з прав людини.

Якщо родина повернулася без супроводу з боку держави або міжнародних організацій, радимо звернутися до центрів надання безоплатної правової допомоги з питаннями підготовки документів і захисту інтересів у разі спору. Для уникнення ризику втрати права на допомогу бажано одразу зареєструвати місце перебування дитини на підконтрольній території, отримати нові документи в разі їх втрати, а також фіксувати всі звернення до медичних, соціальних або освітніх установ, це може підтвердити факт повернення й потребу в підтримці.