Дорога додому з Австрії після евакуації: які умови створили для дітей-сиріт в кропивницькому закладі

Війна, яка триває в Україні, позбавила багатьох дітей не лише звичного середовища, а й базового відчуття стабільності, змусивши державу шукати складні й часто суперечливі рішення щодо їхньої безпеки та подальшої долі. Евакуація за кордон стала для частини сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, вимушеним кроком, який сприймався як тимчасовий захист. Проте повернення таких дітей в Україну відкрило новий етап дискусій про відповідальність, умови утримання й реальні можливості держави забезпечити їм належний догляд.

Повернення українських сиріт з Австрії та суспільна напруга навколо цього рішення

На початку повномасштабної війни за межі України евакуювали 63 дітей, які мали статус сиріт або були позбавлені батьківського піклування, і протягом кількох років перебували під опікою в Австрії. До Кропивницького 2 червня повернули 52 дитини, і це рішення супроводжувалося публічною дискусією, у якій звучали застереження щодо безпеки їхнього перебування в країні, де тривають бойові дії.

Австрійська благодійна організація «Kleine Herzen», яка опікувалася дітьми понад три роки, виступала проти їхнього повернення, аргументуючи свою позицію ризиками для прав і безпеки вихованців. Українська сторона, зі свого боку, пояснювала це рішення тим, що для значної частини дітей вдалося знайти родини, а повернення відкривало можливість влаштування у сімейні форми виховання.

За даними обласної служби у справах дітей, у регіоні на обліку перебувають 2584 дитини, з яких 98 виховують у різних закладах. У кропивницькому центрі реабілітації та паліативної допомоги на кінець грудня проживають 33 дитини.

Начальниця обласної служби у справах дітей Наталія Чернявська повідомила, що десятьох вихованців центру усиновили українські родини ще під час перебування дітей в Австрії, одна дитина померла, а після повернення в Україну ще 36 дітей із 52 вдалося влаштувати у сімейні форми виховання, зокрема через усиновлення, опіку та прийомні сім’ї. У самому центрі залишаються 16 дітей, які повернулися з Австрії, а щодо трьох із них очікують судового рішення про набуття статусу, оскільки справи про позбавлення батьківських прав перебувають на розгляді.

Водночас з поверненням евакуйованих дітей центр прийняв нових вихованців, які не були за кордоном. За словами медсестри Анжели Рубан, у закладі проживають 11 дітей віком до трьох років, яких за останні пів року залишили батьки. Наймолодшій дитині — півтора місяця, і вона, як і решта немовлят, потребує постійного медичного нагляду та догляду.

Безпека дітей під час тривог і умови в укритті

Одним з ключових питань після повернення дітей залишалася їхня безпека під час повітряних тривог. Працівники центру разом із вихованцями спускаються в укриття, де для дітей встановили ліжка, що дозволяє перебувати там упродовж необхідного часу без порушення режиму догляду.

У паліативному відділенні центру перебувають п’ятеро дітей, які не можуть самостійно ходити. Для їхнього транспортування в укриття наприкінці грудня встановили два підіймачі, придбані за майже мільйон гривень благодійної допомоги з Австрії. До цього моменту вихователі змушені були переносити дітей на руках або користуватися пандусом, що створювало додаткове навантаження і ризики.

Реабілітаційне обладнання і підтримка благодійників

Для лікування та реабілітації вихованців центр має функціональні ліжка, вертикалізатори, індивідуально виготовлені крісла колісні, столи Войта-Бобата, які використовують для реабілітації, масажу та працетерапії. Частину цього обладнання надали австрійські благодійники.

Керівник центру Петро Пастух розповів, що після повернення дітей заклад відвідала керівниця організації «Kleine Herzen» Паскаль Вайер, яка протягом трьох років опікувалася вихованцями в Австрії і, за його словами, продовжує підтримувати зв’язок та надавати допомогу. Зокрема, завдяки цій підтримці центр отримав масажні столи, тренажери та кошти на відновлення басейну, який планують запустити після контрактування з Національною службою здоров’я.

Помічниця ерготерапевта Олена Тищенко зазначила, що реабілітаційні тренажери використовують для роботи з дітьми з різними діагнозами — від дитячого церебрального паралічу до менш складних порушень, таких як плоскостопість. Для кожної дитини підбирають індивідуальний комплекс вправ, а серед обладнання є й велосипед із функцією фіксації дистанції, швидкості та витрачених калорій, а також нові батути.

Окрім дітей-сиріт, у центрі перебувають і четверо дітей, яких на реабілітацію привезли батьки. Одна з матерів, Анна Щирська з Кропивницького району, розповіла, що може постійно перебувати поруч із донькою, яка має інвалідність від народження, і позитивно оцінює умови догляду, харчування та роботу спеціалістів.

Перетворення закладу і контрактування з НСЗУ

Колишній будинок дитини, збудований у 1980-х роках, поступово трансформують у центр медичної реабілітації та паліативної допомоги. У грудні заклад подав документи на контрактування з Національною службою здоров’я, плануючи отримати фінансування за п’ятьма пакетами, серед яких довготривале перебування дітей для медичного супроводу, допомога передчасно народженим новонародженим, амбулаторна й стаціонарна реабілітація та паліативна допомога.

Директор обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко пояснив, що частина дітей перебуває в закладі без медичних показань, оскільки йдеться про новонароджених, від яких відмовилися батьки, і саме для таких ситуацій держава запропонувала окремі механізми контрактування. Очікується, що після отримання відповіді від НСЗУ центр зможе приймати дітей-сиріт і з інших регіонів, розташованих ближче до зони бойових дій.

Фінансування і структура витрат

За інформацією Кіровоградської обласної військової адміністрації, цього року ремонтні роботи в центрі не проводили. Загальний обсяг видатків склав 28 мільйонів 519 тисяч гривень, з яких понад 22 мільйони надійшли з обласного бюджету, а ще понад 6 мільйонів — як субвенція з державного бюджету.

Найбільшу частину коштів спрямували на оплату праці, яка перевищила 20 мільйонів 800 тисяч гривень. На ліки витратили майже 400 тисяч гривень, на харчування — понад 1 мільйон 200 тисяч, на комунальні послуги та обслуговування котельні — близько 5 мільйонів гривень, а на мийні засоби й господарські матеріали — понад 900 тисяч гривень. Окремо зі спеціального фонду обласного бюджету придбали два монітори пацієнта.

У бюджеті на наступний рік для центру запланували 24 мільйони 544 тисячі гривень, при цьому видатки на закупівлю обладнання та ремонтні роботи не передбачили.