Духовна криза і моральний занепад суспільства знищують майбутнє країни

Період сучасного розвитку України пов’язаний із проблемою відродження її культури, а також осмисленням ролі духовності у житті суспільства. Сімейні та духовні цінності, мораль, а також менталітет є душею будь-якого народу, бо в них акумульовані його характер та ідеали, збережені й примножені впродовж всього історичного періоду. У цих ціннісних пріоритетах закодоване минуле народу, яке передається із покоління в покоління, саме завдяки ним українці зберегли свою національну ідентичність.
Однак на даний час, незважаючи на тисячолітнє коріння української нації, система її глибинних морально-етичних цінностей не є цілісною та узгодженою, більш того – вона поступово руйнується. Нам старанно намагаються нав’язати не найкращі європейські принципи – одностатеві шлюби, гомосексуалізм, заміну статі, нівелювання сімейних традицій, розпусту, бездуховність тощо. Наприклад, незважаючи на війну, вперше за її часи у Києві відбудеться Марш Рівності та благодійний ЛГБТК+ фестиваль. Ці чужі для нас орієнтири майже не впливають на старше покоління з усталеними поглядами на життя, однак вкрай негативно відбиваються на молоді.
Ось ще один із багатьох прикладів. 30 травня українська професійна актриса фільмів для дорослих Джозефіна Джексон стала спікером “Платформи можливостей” у Переяславському університеті Григорія Сковороди. Про це з гордістю повідомляється на офіційному сайті навчального закладу та його сторінці у Фейсбук. Як зазначається, Джозефіна Джексон (її справжнє ім’я Юлія Сенюк) під час заходу розповідала присутнім про свою освіту та причини вибору свого професійного шляху, хейт, медійну впізнаваність та здійснені мрії.



Актриса також розповіла, яким шляхом прийшла у “доросле кіно”, як знімалася і як це круто, а також спрогнозувала, скільки заробила би Україна від легалізації порно і поділилася планами на майбутнє. На зустрічі зі студентами та викладачами порнозірка дала низку порад, які в університеті із захопленням назвали “ексклюзивними”. Актриса висловила сподівання, що розмова з нею принесе користь учасникам цієї події, заявивши:
“Ви скажете, що у сфері, в якій я працюю, не дуже потрібен мозок. Але якщо ви хочете кар’єрного зростання, то взагалі будь-де потрібно мати мозок”.
Безперечно, мозок потрібний! Чи потрібен він при фільмуванні порнофільмів, спірне питання, а ось керівництву університету потрібен однозначно. Цей державний вищий навчальний заклад позиціонує себе як “сучасний регіональний заклад вищої освіти, діяльність якого базується на глибоких багатовікових традиціях розвитку освіти Переяславщини та відповідає сучасним вимогам інформаційного суспільства, найкращим зразкам вітчизняної вищої школи”. В такому випадку як пов’язане схвалення візиту до навчального закладу порнозірки із принципами його діяльності? Чому корисному вона може навчити майбутніх вчителів, істориків, біологів, філологів, фінансистів? Чому немає інформації про те, що до навчального закладу запрошуються видатні вчені, авторитетні діячі культури та мистецтва, які дійсно можуть передати молоді необхідні знання? У чому полягає гордість керівництва університету за те, що його відвідала порнозірка? Створюються таке враження, що в країні зараз усе перевернулося з ніг на голову, скрізь переважають подвійні стандарти.
Суспільство завжди перебуває у стані оновлення, щодня з’являються нові знання та відкриття різного масштабу, ми поринаємо в сучасні проблемні ситуації, вирішуємо їх, виходимо з них, і знову все йде по колу. При цьому зміна систем цінностей є закономірним і неминучим процесом, який не завжди піддається законам логіки, як і саме життя. Загалом, зараз у суспільстві спостерігається “культурне збіднення”. Масова культура не завжди високої якості заполонила телебачення, кінематограф, музику, книжкові видання. Серіали, детективи, що розходяться багатомільйонним тиражем, попса, одноденні фільми без жодного сенсу – всі ці елементи масової культури набувають все більшої популярності, тоді як справжнє мистецтво цікавить дедалі меншу кількість людей.
Водночас відбувається процес руйнування вічних моральних імперативів: “не вбивай”, “не кради”, “не бреши”, “співчувай та допомагай іншим людям” тощо. На зміну ним прийшли поняття досягнення будь-якими шляхами матеріального добробуту, кар’єрного зростання, цинізму, агресії, жорстокості, вседозволеності. Однак ціннісні орієнтири особистості грають вирішальну роль у питаннях духовного, культурного і навіть матеріального розвитку суспільства.
Зараз люди схильні до постійного стресу, перманентних змін, сучасні реалії не дають їм жодних гарантій стабільності, що призводить до невизначеності поглядів, мотивів та дій. Саме на цьому підґрунті відбувається деформація моральних орієнтирів та норм і, як наслідок, відбувається втрата особистістю ціннісного багатства, накопиченого поколіннями. Для людини, вихованої на повазі до моральних принципів, не є проблемою визначати, що добре, а що погано. Моральні правила, вироблені поколіннями наших предків, ясні та зрозумілі, і саме них слід передавати наступним дітям і молоді.
Пріоритетним напрямком у формуванні ціннісних орієнтирів нашої молоді має бути не тільки освіта, але й обов’язковий виховний процес, якого у вищих навчальних закладах майже немає. При цьому необхідно не змушувати молодь вірити у щось, а ґрунтуючись на вже існуючих установках, формувати високодуховну ідеологічну систему цінностей. Нам потрібна загальнонаціональна ідеологія, якої немає, а не поодинокі гучні та порожні гасла. Молодим людям треба пояснювати, як влаштувати духовне і моральне українське суспільство, а не брати на віру те, що нам нав’язують.
Нажаль, зараз більшість молодіжних та дитячо-юнацьких загальнодержавних програм залишаються тільки формальними планами на майбутнє на папері. Комітети у справах молоді не спроможні організувати масове залучення молоді до загальнонаціональних справ, оскільки останніх практично не існує, а якщо існують, то нецікаві для молоді інтересу.
Свого часу Махатма Ганді сказав:
„Нас погублять – політика без принципів, задоволення без совісті, багатство без роботи, знання без характеру, бізнес без моралі, наука без людяності…“.
Як свідчить історія людської цивілізації, духовна криза та падіння суспільної моралі приводять до соціальних катаклізмів, у результаті яких винищується національна еліта, а суспільство у своєму історичному розвитку відкидається на десятки років назад. Саме тому нашим дітям та молоді вкрай потрібні не зустрічі з порнозірками, не паради ЛГБТ, а корисні книги, передачі, масові заходи, які б виховували вічні цінності добра, порядності, поваги, шляхетності, співчуття, людяності. Не можна в гонитві за “європейськими цінностями” втратити найкращі якості нашого народу, які історично склалися – глибоку моральність та духовність. Від системи цінностей, якої ми дотримуємося, залежить наше життя, сім’я і майбутнє нашої країни.
Оксана Іщенко
Я повністю погоджуюся з автором. І дуже шкода, що у ВИШі забувають ідентичність народу України, його духовне багатство, моральні устої і це впливає на формування нашого майбутнього.
Під час війни й так зростає кількість негативних проявів у суспільстві: вбивст, торгівлі зброєю, випадків торгівлі людьми, людськими органами тощо. І ні для кого не є секретом, що коли наші воїни, цивільне населення потерпає від агресії рф, ми спостерігаємо в державі збільшення мільйонерів, корупцію, парад ЛГБТ, зустрічі з акторами “дорослого кіно” тощо.
Цікаво скільки заходів було проведено з залученням відомих науковців, спортсменів, художників чи Героїв ЗСУ.
Засилля неякісної реклами, вплив спекулятивної культури в цей складний для держави час виступає теж руйнівним чинником.
У закладах освіти останнім часом більш орієнтуються на заробіток коштів, а навчальна і особливо виховна складова залишається на другому плані.
І дуже хочеться, щоб наші освітні заклади втілюючі європейські стандарти, не втрачали своїх. Тобто,”чужому навчайтеся і свого не цурайтеся”.
Щиро дякую за підтримку! Духовність і моральність нашого суспільства є вкарай важливими проблемами, які необхідно вирішувати всім нам.