Дитинство під подвійною небезпекою: як чорнобильський слід досі впливає на здоров’я українців

Наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції досі зберігає гостроту через її довгу присутність у житті людей, чий організм зазнав ураження в ранньому віці. Для України, де дитячий досвід знову проходить крізь випробування війною, ця проблема набуває особливого змісту, бо йдеться про покоління, для якого втрата безпеки має вже не один історичний вимір. За даними українських науковців, головним медичним наслідком Чорнобиля для населення лишаються злоякісні утворення щитовидної залози, передусім серед тих, хто під час аварії був дитиною.

Який наслідок аварії лишається головним

Під час фахової пресконференції Національної академії медичних наук України директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені Василя Комісаренка Микола Тронько повідомив, що після чорнобильської катастрофи пріоритетною проблемою для здоров’я населення стала патологія щитовидної залози, зокрема рак цього органа. За його словами, наслідки того опромінення відчутні досі, хоча загальна кількість випадків із часом зменшується.

У центрі цієї історії опинилися діти, які після аварії зазнали радіаційного впливу через забруднення довкілля та їжі. Українські дослідники разом з американськими колегами встановили, що 13,5 тисячі дітей отримали опромінення щитовидної залози, і наслідки цього впливу лікарі спостерігають через десятиліття.

Чому найбільший удар припав по дітях

Особлива вразливість дитячого організму стала одним із ключових чинників, через які чорнобильська катастрофа залишила такий важкий слід у медичній статистиці. Після аварії рак щитовидної залози почали виявляти у дітей дуже раннього віку, приблизно до чотирьох років, хоча раніше вважалося, що латентний період для розвитку хвороби триває від чотирьох до шести років.

Ця обставина стала підставою для великих професійних дискусій як в Україні, так і за її межами. У підсумку українським медикам та аналітикам вдалося статистично довести, що найвищий ризик припав на дітей віком від нуля до дев’яти років, а зростання кількості злоякісних новоутворень щитовидної залози в цій групі сягало п’яти-восьми разів, тоді як в окремих районах показник піднімався до десятикратного рівня.

Що відомо про ситуацію через десятиліття

Перші роки після трагедії стали періодом найбільшого зростання кількості злоякісних пухлин щитовидної залози у дітей. Згодом індекс надлишкової частоти знизився, проте, за словами науковців, серед людей, які в дитинстві контактували із забрудненою їжею або отримали радіаційне навантаження, таких випадків досі дещо більше, ніж у загальній популяції.

Микола Тронько наголосив, що рак щитовидної залози був визнаний пріоритетною проблемою після аварії навіть на рівні ООН. Така оцінка спирається на багаторічні спостереження, які дозволили чітко пов’язати цю патологію з наслідками катастрофи на ЧАЕС.

Окрім патологій щитовидної залози, фахівці звернули увагу на інші тривалі зміни в організмі людей, які зазнали впливу радіації. Представниця Інституту отоларингології імені професора Олексія Коломійченка повідомила, що радіаційне забруднення спричиняло порушення голосоутворення, слухової та вестибулярної функцій.

Дослідження також показали, що радіонукліди, які потрапляли в організм, викликали хронічні патологічні зміни слизових оболонок. Такі процеси з часом могли підвищувати ризик онкологічних захворювань, зокрема раку гортані, що розширює уявлення про медичні наслідки аварії далеко за межі однієї системи організму.

Яку доказову базу зібрали українські вчені

Перший заступник з наукової роботи генерального директора Національного наукового центру радіаційної медицини Віктор Сушко зазначив, що українські дослідники сформували одну з найбільших у світі доказових баз щодо медичних наслідків радіаційного впливу на людину. Ця база охоплює віддалені ефекти опромінення, які пов’язують із ризиками серцево-судинних, цереброваскулярних, ендокринних, респіраторних та офтальмологічних патологій, а також розвитку злоякісних новоутворень.

Такий масив спостережень дає змогу бачити Чорнобиль не лише як подію минулого, але і як тривалий медичний процес, що супроводжує людей упродовж життя, особливо тих, чий вік на момент аварії зробив їх найбільш беззахисними перед наслідками опромінення.

Скільки постраждалих залишаються під наглядом

Станом на 1 січня 2026 року в Україні статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи мали понад 1 мільйон 460 тисяч людей, серед них — 1545 дітей. До цієї категорії входять учасники ліквідації аварії, евакуйовані, а також потерпілі з радіоактивно забруднених територій.

Порівняно з 2008 роком кількість постраждалих серед дорослих зменшилася на 31,8 відсотка, а чисельність ліквідаторів за цей період скоротилася майже на 52 відсотки. У 2026 році їх налічують понад 135 тисяч. Віктор Сушко звернув увагу на те, що впродовж останніх сімнадцяти років помер більш ніж кожен другий ліквідатор, тоді як дитяча статистика має іншу динаміку, оскільки після досягнення повноліття люди втрачають цей статус.

Окремим тривожним сигналом стали й дані початку 2026 року, коли в плаценті частини вагітних українок зафіксували перевищення рівня небезпечних радіонуклідів. Такі показники вказують на ризики для перебігу вагітності та здоров’я майбутньої дитини, через що чорнобильська тема знову виходить за межі історичної пам’яті й повертається в площину актуального здоров’я дітей.