Єврокомісія оприлюднила прогноз: що означає економічна стагнація ЄС для українських біженців

Європейська комісія оприлюднила економічний прогноз, у якому змальовано загальні перспективи для економіки Європейського Союзу на 2025–2026 роки. Цей документ традиційно є одним з ключових орієнтирів для держав-членів, інвесторів, соціальних партнерів і громадян, які планують своє економічне майбутнє. Але в умовах, коли мільйони українців продовжують залишатися в ЄС під статусом тимчасового захисту або в межах гуманітарних програм, прогноз Єврокомісії набуває ще одного важливого виміру — соціального й гуманітарного. Як вплине економічна стагнація на добробут, інтеграцію, працевлаштування й житлові умови українських біженців у найближчі два роки? Чи означає це новий етап — поступового переходу від екстреної допомоги до тривалого життя в європейських країнах?

Про що йдеться в економічному прогнозі Єврокомісії

Єврокомісія надала економічний прогноз, в якому вказала, що економіка ЄС на початку 2025 року демонструє повільне, але стійке зростання: реальний ВВП має збільшитися на 1,1% у межах усього Євросоюзу і на 0,9% у зоні євро — приблизно на тому ж рівні, що й у 2024 році. При цьому в 2026 році очікується помірне прискорення — до 1,5% у ЄС і 1,4% у єврозоні. Ці темпи зростання базуються на припущенні про загальну економічну стабілізацію на тлі торговельної невизначеності, зниження інфляційного тиску і слабкої, але позитивної динаміки приватного споживання.

В прогнозі уточнюється, що інфляція у єврозоні знизиться з 2,4% у 2024 році до 2,1% у 2025-му і до 1,7% у 2026-му. В межах усього ЄС ці показники будуть дещо вищими, але в аналогічному тренді: трохи вище 2% у 2025-му і нижче 2% у 2026-му. Процес дезінфляції, який почався ще наприкінці 2022 року, продовжиться завдяки різкому падінню цін на енергоносії з осені 2024 року та зміцненню євро.

На цьому фоні зазначається, що економіка ЄС, попри очевидні зовнішні труднощі, виявилася більш стійкою, ніж очікувалося. У четвертому кварталі 2024 року темп зростання становив 0,4%, а в першому кварталі 2025-го — попередні дані вказують на 0,3% приросту ВВП. Цей результат досягнуто насамперед завдяки збереженню внутрішнього попиту.

Разом з тим, у весняному прогнозі чітко зазначено, що глобальна торговельна ситуація погіршується. Темпи зростання світової економіки (за межами ЄС) знижено у прогнозі з 3,6% до 3,2% як на 2025, так і на 2026 рік. Особливо слабкою є динаміка торгівлі між США і Китаєм, попри пом’якшення тарифів у травні 2025 року. В результаті, експорт з ЄС у 2025 році зросте лише на 0,7%, з частковим скороченням експорту товарів, яке компенсується стійкістю експорту послуг. У 2026 році прогнозується зростання експорту на 2,1%.

Водночас, внутрішня інвестиційна активність залишається помірною. Після скорочення на 1,8% у 2024 році валові інвестиції у 2025 році мають зрости на 1,5%, а у 2026-му — на 2,4%. Основне зростання відбудеться у сфері інфраструктурного будівництва, досліджень і розробок, а також житлової забудови. Інвестиції в обладнання мають активізуватися лише у 2026 році.

Приватне споживання очікувано прискориться — з 1,5% у 2025 році до 1,6% у 2026-му. Це зумовлено зростанням реальної заробітної плати та зниженням інфляційного тиску. Водночас високий рівень заощаджень у домогосподарствах і далі обмежує активність споживачів.

Ринок праці в ЄС залишається сильним. У 2024 році в економіці було створено 1,7 мільйона нових робочих місць. До кінця 2026 року прогнозується створення ще 2 мільйонів. У 2026 році рівень безробіття впаде до 5,7% — найнижчого показника в історії ЄС. Заробітна плата, яка зросла на 5,3% у 2024 році, сповільнить своє зростання, але в реальному вимірі продовжить зростати, що дозволить повністю компенсувати втрату купівельної спроможності, викликану інфляцією в попередні роки.

У бюджетній політиці прогнозується незначне збільшення дефіциту. Після зниження до 3,2% у 2024 році, дефіцит загального уряду в ЄС у 2025–2026 роках залишиться на рівні 3,3%. Борг у відсотках до ВВП також зросте: з 83,2% у 2025 році до 84,5% у 2026-му. Це зростання пов’язане з повільним уповільненням фіскальної консолідації після пандемії та нових витрат, пов’язаних із безпекою, кліматом і підтримкою інфраструктурних інвестицій.

У розділі, присвяченому ризикам і невизначеностям, прогноз підкреслює зростаючий вплив політики на глобальну економіку. Наголошується, що подальша фрагментація світової торгівлі може стримувати зростання ВВП і сприяти відновленню інфляційного тиску. Частота кліматичних катастроф також залишається джерелом негативного впливу на прогноз. Проте позитивним чинником може стати подальша деескалація торговельних напружень між ЄС і США, а також укладення нових торговельних угод із третіми країнами. Також можливий позитивний ефект від зростання оборонних витрат, поглиблення Єдиного ринку, формування Союзу заощаджень та інвестицій, а також спрощення нормативного середовища в межах ЄС.

Чого очікувати українським біженцям

Соціальні програми: стабільність без розширення

Одним з ключових висновків економічного прогнозу є те, що державні фінанси країн ЄС залишаються напруженими, але не критичними. Після скорочення дефіциту в 2024 році до 3,2% ВВП, у 2025–2026 роках він незначно зросте до 3,3% і залишиться на цьому рівні. Така динаміка не вимагає негайного запровадження заходів жорсткої економії, як це було після фінансової кризи 2008 року чи пандемії COVID-19.

Це означає, що країни ЄС, найімовірніше, не будуть різко скорочувати програми підтримки біженців, зокрема житлові субсидії, фінансування медичних послуг або пільги на громадський транспорт. Однак розширення цих програм у майбутньому виглядає малоймовірним. Економічна ситуація не дає ресурсу для нових ініціатив, а зростаючі потреби у фінансуванні оборони, зеленого переходу й внутрішньої інфраструктури дедалі активніше конкурують за ті самі бюджетні ресурси.

Особливо це стосується муніципальних бюджетів, де розподіляються конкретні послуги — дитячі садки, перекладачі, медичні клініки, соціальні працівники. У країнах, де українців багато (як-от Польща, Німеччина, Чехія), місцева влада вже сьогодні заявляє про брак коштів для продовження програм у тому самому обсязі.

Житло: дефіцит збережеться щонайменше до 2026 року

Житлова ситуація для українців у Європі є однією з найбільш вразливих. Весняний прогноз фіксує, що у 2024 році інвестиції в житлове будівництво скоротилися через загальну економічну невизначеність і зростання вартості кредитів. У 2025 році очікується поступове відновлення, а у 2026 — пришвидшення. Але цей процес потребує часу: навіть за оптимістичних сценаріїв, нове житло буде збудовано не раніше 2026 року. До того ж, частка доступного або соціального житла серед цих обсягів буде невеликою.

Для українських біженців це означає подальше проживання у перенаселених гуртожитках, кризових центрах або орендованих квартирах із високими ставками. У деяких країнах, як-от Австрія чи Данія, вже впроваджуються правила поступового переведення людей з безоплатного житла на часткову або повну оплату. Для родин без стабільного доходу або з дітьми це може стати причиною переїзду, зміни статусу або повернення в Україну попри наявні ризики.

Ринок праці: збереження робочих місць, але загострення конкуренції

Попри низькі темпи економічного зростання, ринок праці ЄС демонструє стійкість. У 2024 році було створено 1,7 млн нових робочих місць, і до 2026 року прогнозується ще 2 млн. Рівень безробіття у 2026 році має знизитися до рекордно низького показника — 5,7%. У таких умовах українські біженці мають шанси зберігати робочі місця, особливо ті, хто вже інтегрувався в місцеві ринки праці.

Водночас уповільнення інвестицій (лише 1,5% у 2025 році) і слабке зростання експорту можуть призвести до замороження або скорочення вакансій у виробництві, логістиці, будівництві. Для українців без знання мови або з обмеженою кваліфікацією це означає жорсткішу конкуренцію. Зростання реальних зарплат серед місцевого населення може супроводжуватись вимогами пріоритетного працевлаштування громадян ЄС — і ця риторика вже з’являється у країнах Балтії, Словаччині, Італії.

Інтеграційні послуги: залежність від політичної волі

Хоча макроекономічна стабільність дозволяє зберігати мовні курси, програми професійної перепідготовки та соціальну підтримку, їхній обсяг і якість залежатимуть передусім від національних політик. Весняний прогноз не враховує політичних рішень, однак підкреслює зростання внутрішніх ризиків: фрагментація, зростання радикальних настроїв, тиск на бюджети.

У низці країн (зокрема Франції, Угорщині, Нідерландах) питання імміграції є елементом політичної боротьби, і українці можуть потрапити під загальні обмеження, навіть якщо їхній правовий статус відрізняється. Вибори до Європарламенту в червні 2025 року, а також національні вибори в низці країн восени, здатні переформатувати інтеграційну політику не через економіку, а через політичні міркування.

Споживання й ціни: позитивна динаміка, але обмежені вигоди

Прогноз зниження інфляції в єврозоні до 2,1% у 2025 році та до 1,7% у 2026 є добрим сигналом для біженців. Це означає, що вартість продуктів, транспорту, оренди (принаймні в загальному тренді) зростатиме повільніше. Але ціни вже й так високі, особливо для тих, хто не має сталого доходу або працює в нижньооплачуваному секторі. Крім того, навіть при нульовій інфляції, заощадження українців практично вичерпані за 2022–2024 роки. Тому вигода від сповільнення цін буде радше символічною.

Водночас позитивно виглядає зростання приватного споживання в ЄС — 1,5% у 2025 році, 1,6% у 2026. Це створює попит на послуги, що може дати роботу у сфері обслуговування. Але в цій же сфері найсильніше відчувається конкуренція та сегрегація за мовним і громадянським принципом.

Отже, весняний економічний прогноз не є сигналом тривоги, але й не містить жодного натяку на системне покращення умов для українських біженців. ЄС зберігає економічну стабільність, інфляція сповільнюється, ринок праці сильний, але темпи зростання мляві, а глобальні ризики — від торговельних конфліктів до кліматичних катастроф — залишаються.

Для українських біженців це означає перехід у нову фазу: збереження базового рівня підтримки без її розширення, зростання залежності від самостійності та потреби в інтеграції. Урядові програми, які діяли в екстреному режимі 2022–2023 років, поступово трансформуються. Хто не інтегрується, ризикує втратити підтримку, при цьому ті, хто інтегрувався, отримає шанс на гідне життя, але не без зусиль. Наступні два роки стануть випробуванням не лише для політик країн ЄС, а й для здатності українських біженців адаптуватися до нової, менш емоційної та більш структурної фази співіснування.