Ціна пального як барометр конфлікту на Близькому Сході: до чого готуватися українським водіям

Операція Ізраїлю проти Ірану, яка охопила ключові військові та інфраструктурні об’єкти, миттєво відбилася на глобальному нафтовому ринку. Реакція котирувань була швидкою – світові ціни почали зростати ще до офіційного підтвердження ракетних ударів, що відразу вплинуло на ситуацію з бензином в Україні. Упродовж кількох днів великі національні оператори підвищили його вартість на 2 гривні за літр, при цьому дизель подорожчав приблизно на 1 гривню. Це зростання відбулося на тлі відсутності внутрішніх змін у податковій або валютній політиці нашої країни, що вказує на домінування зовнішнього чинника. Наразі важливо оцінити, чи збережеться зростання цін у коротко- й середньостроковій перспективі, які сценарії розвитку подій є імовірними та які чинники можуть впливати на подальшу цінову динаміку — як у бік стримування, так і у бік нового підвищення.

Ціни реагують на ракети: як удар по Ірану вдарив по українських заправках

Геополітика знову напряму торкнулася гаманця українського споживача. У ніч на 13 червня Ізраїль завдав ракетного удару по об’єктах в Ірані, що одразу відобразилося на світових нафтових ринках. Вже до вечора того ж дня ф’ючерси на нафту еталонної марки Brent злетіли на $4,87, сягнувши $78,15 за барель. Це найрізкіше добове зростання з березня 2022 року — періоду початку повномасштабної війни Росії проти України. Ще сильніше подорожчала американська WTI — на $4,94 до $72,98 за барель.

Таке різке зростання було спричинене не стільки самим ударом, скільки побоюваннями про ймовірну ескалацію конфлікту в регіоні, де концентрується майже третина світового видобутку сирої нафти. Зокрема, учасники ринку активно обговорювали ризики для функціонування Ормузької протоки, через яку щодня проходить понад 18 мільйонів барелів нафти з Ірану, Саудівської Аравії, Іраку та Кувейту. Цей канал є критично важливим для глобального енергопостачання, і навіть короткострокове порушення його функціонування здатне спричинити паніку серед трейдерів.

Хоча Іран невдовзі заявив, що нафтова інфраструктура не постраждала, та підтвердив безперебійність експорту, цього виявилося недостатньо, аби повністю нейтралізувати цінові стрибки. Залишаються й додаткові ризики: блокування Ормуз може погіршити відносини Ірану з Китаєм — основним покупцем іранської нафти, від якого значною мірою залежить економіка країни.

Ці сигнали одразу почали вбудовуватися у внутрішні ціни на пальне в Україні. Так, вже 13 червня гуртові ціни на дизельне пальне в Україні зросли на 1,75 грн/л (до 43,97 грн/л), що стало аномально швидким зростанням — 4% за тиждень. І це ще без урахування інерційного ефекту логістичних ланцюгів, який може проявитися протягом найближчих днів.

Слід зазначити, що на зовнішніх ринках, до яких прив’язаний імпорт пального в Україну, зростали не лише ціни на нафту, а й на основні нафтопродукти. Зокрема, ф’ючерси на газойль на Лондонській біржі додали одразу $37,5 за тонну — до $690,60. Газойль — це один з ключових компонентів дизельного пального, і його цінова динаміка є важливим індикатором для трейдерів.

Попри традиційно сильну прив’язаність до глобального ринку, нинішнє здорожчання в Україні відбулося дещо передчасно. Великі мережі, такі як OKKO, WOG, БРСМ, Socar, UPG та інші, підняли роздрібні ціни вже 13–15 червня, хоча зазвичай проходить певний лаг між гуртовим і роздрібним ринком. Зокрема, на вихідних бензин і дизель на ОККО та WOG подорожчали додатково на 1 грн/л — загальне зростання за тиждень сягнуло 2 грн/л для бензину.

Так, наприклад, у Київській області станом на 18 червня середня роздрібна ціна на бензин А-95 становила 56,47 грн/л, тоді як 13 червня — 54,97 грн. За цей період дизель подорожчав із 51,97 грн до 53,47 грн за літр. Газ лишився стабільним на рівні 34,22 грн, хоча його середній діапазон по АЗС складає від 31,45 до 36,99 грн.

Водночас на ринку зафіксовано сповільнення імпорту дизельного пального: за червень його обсяги впали на 19,1% у порівнянні з аналогічним періодом травня. Середньодобовий показник постачань скоротився на 24%, що свідчить про можливі труднощі з забезпеченням стабільного ресурсу в умовах зовнішньої напруги. Водночас імпорт бензину хоч і трохи пожвавився, все ще поступається травневим показникам — мінус 17,1% за перші півтора тижні червня.

Коли ціна реагує швидше за події: що насправді штовхає пальне вгору

Ці цифри вказують на кілька важливих ризиків. По-перше, зменшення темпів імпорту на тлі стрімкого зростання оптових цін створює передумови для подальшого здорожчання. По-друге, трейдери намагаються закласти у ціни потенційні ризики розвитку конфлікту в Перській затоці, навіть якщо прямого впливу на поставки наразі немає. По-третє, внутрішній ринок реагує не лише на фактичні умови постачання, а й на настрої, які формуються в європейських хабах та портах.

Ситуація на українському паливному ринку демонструє глибоку чутливість до зовнішніх факторів, навіть у випадках, коли вони ще не мають прямого впливу на фізичні обсяги поставок. Зменшення темпів імпорту дизелю, яке спостерігалося протягом перших двох тижнів червня (мінус 19,1% у порівнянні з аналогічним періодом травня), на тлі зростання цін на сировину формує дефіцитний тиск. Паралельно середньодобові показники постачань знизились на чверть, що є серйозним сигналом для трейдерів та аналітиків, оскільки саме імпорт відіграє ключову роль в українському балансі нафтопродуктів.

Водночас нинішня ринкова поведінка компаній вказує на підвищену нервозність. Всі великі мережі синхронно підняли ціни вже в перші дні після зростання світових котирувань. Це є реакцією не лише на ситуацію на європейських хабах, де бензин А-95 у портах Північно-Західної Європи подорожчав до $751/т, а й на прогнозні очікування. Невизначеність щодо наслідків конфлікту між Ізраїлем та Іраном штовхає трейдерів до превентивного закладання ризиків у ціну. Це стратегія захисту маржі, яка є типовою для імпортозалежного ринку, але водночас веде до передчасного зростання цін у роздробі.

Окремої уваги заслуговує розбіжність у поведінці цін на різні види пального, при цьому автогаз залишається винятком у цій хвилі подорожчання. Його середня ціна стабільно тримається в межах 34,22 грн/л, незважаючи на загальну тенденцію. Причин цього кілька. По-перше, сезонне зниження попиту — у літній період навантаження на цей сегмент ринку зменшується. По-друге, пропозиція автогазу наразі переважає попит, що забезпечує цінову стабільність. По-третє, на відміну від бензину й дизелю, ринок автогазу менш чутливий до коливань на світових біржах, оскільки в Україні він переважно формується через довгострокові контракти та внутрішнє постачання.

Проте навіть цей баланс може виявитися хитким, якщо геополітична напруга перейде у довготривалий збройний конфлікт з загрозами для Ормузької протоки. Близько 20% усього світового експорту нафти проходить саме через цей маршрут. Його часткове або повне перекриття не лише скоротить глобальну пропозицію, а й посилить спекулятивний тиск на ціноутворення на всіх етапах логістичного ланцюга — від нафтопереробного заводу до бензоколонки.

Варто враховувати і внутрішній фактор: обстріли української енергетичної інфраструктури, зокрема удари по Кременчуку 15 червня, можуть ускладнити логістику та постачання всередині країни. Ця атака стала однією з наймасштабніших по місту за останній рік. За повідомленнями місцевих джерел, пролунало щонайменше 30 вибухів, а серед цілей були об’єкти аграрної та енергетичної інфраструктури. Хоча немає офіційного підтвердження пошкоджень нафтопереробного заводу, сам факт повторної атаки на Кременчук, де розташований найбільший НПЗ України, підвищує рівень системного ризику для стабільного постачання нафтопродуктів.

Знищення або порушення роботи внутрішніх виробничих потужностей може ще більше посилити залежність України від імпорту. Проте ізоляція від власного виробництва в умовах зовнішньої турбулентності значно знижує стійкість ринку та можливості для оперативного маневрування. Водночас ціни на світлі нафтопродукти в Європі корелюють з цінами на сиру нафту, тому подальша динаміка Brent та WTI неминуче відобразиться на закупівельній вартості ресурсів для українських трейдерів.

Що буде з цінами на нафту у світі та чого чекати в Україні найближчим часом

Іран продовжує видобувати близько 3,3 млн барелів нафти на добу, однак Ормузька протока поки не перекрита, тому поки що логістика не зупинена. Офіційний Тегеран заявив, що нафтова галузь не постраждала, і це частково остудило емоційну реакцію на біржах.

Другим фактором є очікування рішення Федеральної резервної системи США щодо ключової відсоткової ставки. Уповільнення глобального економічного зростання може спонукати ФРС до пом’якшення монетарної політики. Якщо ставка буде знижена в липні — раніше, ніж очікувалося, — це стимулюватиме економіку й попит на нафту. Однак зниження ставки може підштовхнути й інфляцію, а зростання цін на нафту — додатковий інфляційний чинник. Отже, ринок балансує між двома сценаріями: зростання попиту за м’якшої політики або його стримування через інфляційні ризики.

Короткостроковий прогноз для світових цін зараз залишається нестабільним. Сценарій різкого стрибка можливий лише у разі нової атаки на інфраструктуру або реального перекриття Ормузської протоки. Якщо цього не станеться, котирування Brent можуть коливатися в межах 74–78 доларів за барель найближчими тижнями, із тимчасовими відхиленнями на 2–3 долари у будь-який бік.

Для України така волатильність означає кілька речей. Перше — ціни на заправках зростатимуть не рівномірно, а хвилеподібно. Друге — навіть за стабілізації котирувань на рівні 75 доларів імпортні партії надходитимуть за дорожчими цінами. З урахуванням інерції контрактів і логістики це створить підстави для подальшого зростання цін на бензин і дизель. Вони вже зросли на 1,5–2 грн/л, і якщо зовнішній тиск збережеться, то найближчі 2–3 тижні додадуть ще 2–3 грн. Тобто до початку липня варто очікувати загальне зростання до 5 грн/л від початкових рівнів. При цьому в разі стабілізації Brent і відсутності форс-мажорів цей приріст стане межею хвилі. Водночас у сегменті скрапленого газу ситуація протилежна: в роздрібі ціни продовжують знижуватися через збереження високої конкуренції та слабший сезонний попит. Проте в гурті ціна на пропан-бутан почала зростати, що може невдовзі позначитися на стабільності цього тренду. Реакція українських мереж на зовнішній ринок завжди випереджає реальні перебої і відстає від відкату, тож зниження після стабілізації буде повільнішим.

Імпортні обсяги також скорочуються: у першій декаді червня імпорт дизелю зменшився на 19%, бензину — на 17%. Це окрема передумова для подорожчання навіть без зовнішніх шоків. Паралельно зростають гуртові ціни, які формують основу для роздрібних прайсів. Наприклад, гуртова ціна бензину А-95 лише за тиждень зросла до 48,22 грн/л, а дизель — до майже 44 грн/л.

Ключова відмінність поточної ситуації складається в тому, що ринок пального реагує швидше, ніж змінюється об’єктивна картина. Це означає, що водії в Україні вже платять більше не тому, що поставки подорожчали, а тому що трейдери закладають можливі ризики у випереджувальному режимі. У такій логіці ринок живе очікуванням потрясінь, а не їх фактом. Водночас, як вже зазначалося, з затримкою реагує у зворотному напрямку — ціни знижуються набагато повільніше, навіть коли котирування падають.

Отже, український ринок пального вчергове показує, що реагує не лише на фактичні зрушення в ланцюгах постачання, а й на сигнали ззовні. Ціни ростуть у відповідь на ризики, які ще не реалізувалися, а імпортна структура ринку робить його вразливим до будь-яких змін у глобальних прогнозах. У такій системі пальне дорожчає до того, як нафта фізично надходить дорожче — і дешевшає лише тоді, коли для цього вже немає іншого вибору.

Ринок пального в Україні перебуває в зоні підвищеної волатильності. Поточні ціни ще не досягли стелі, особливо якщо фактори ризику — як зовнішні, так і внутрішні — збережуться або посиляться. У таких умовах оператори заправок діють обережно, закладаючи у свої ціни не лише поточну закупівельну вартість, а й можливі шоки, які можуть відбутися завтра.

Найближчими тижнями світові ціни на нафту залишатимуться в зоні коливань, залежно від розвитку конфлікту в регіоні Перської затоки та рішень центральних банків. Україна ж отримає ефект від нинішніх котирувань з затримкою — у вигляді вищих цін на бензин і дизель впродовж другої половини червня та на початку липня. Це створює ситуацію, за якої позначка у 60 гривень за літр бензину може стати новою реальністю значно швидше, ніж очікують споживачі. При цьому стримуючих факторів на ринку небагато, тому для споживача важливо розуміти: якщо нових потрясінь не станеться, зростання цін з часом поступово сповільниться, але не зникне повністю.