Не лише США, де в листопаді відбудуться президентські вибори, а й Європу також очікує доленосне голосування — в Молдові. 20 жовтня громадяни цієї країни визначать не тільки ім’я нового президента, але й майбутній вектор розвитку держави. Між тим, на тлі масштабного втручання Росії та підкупу виборців, Молдова стикається з серйозними викликами у своєму прагненні до євроінтеграції.
Центральна виборча комісія Республіки Молдова зареєструвала останніх кандидатів на президентських виборах, які відбудуться 20 жовтня. У голосуванні візьмуть участь 11 кандидатів. Виборча кампанія вже розпочалася, і перші претенденти офіційно вступили в перегони. Останнє опитування, проведене компанією IData, показує, що якби вибори відбулися наступної неділі, Майя Санду отримала б другий мандат на посаді президента Республіки Молдова.
Кампанія проходить на тлі обвинувачень у втручанні прокремлівських сил у виборчий процес. Молдовська поліція заявляє про спроби підкупу десятків тисяч виборців з метою підірвати прагнення країни до євроінтеграції. Ці звинувачення підсилюють напругу перед виборами та референдумом, адже вони визначатимуть вектор розвитку Молдови на найближчі роки.
У рамках першого терміну президентства Майї Санду, Республіка Молдова здобула статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу і розпочала офіційні переговори щодо членства — дві важливі зовнішньополітичні перемоги, які стали можливими, передусім, завдяки стійкості України у боротьбі з російським вторгненням. Водночас на внутрішній арені Санду стикається з критикою через невиконання однієї з основних обіцянок, з якою вона перемогла на виборах 2020 року — очистити судову систему та притягнути олігархів до відповідальності.
Після офіційного запуску виборчої кампанії в Кишиневі, Майя Санду вирушила селами країни, аби поспілкуватися з людьми і презентувати свій план розвитку Молдови.
Вона знову закликає громадян підтримати її на виборах, висуваючи головну тему своєї кампанії — європейську інтеграцію. Санду обіцяє підготувати Республіку Молдова до вступу в Європейський Союз до 2030 року.
“Наше покоління має історичну місію — інтегрувати Молдову в європейську сім’ю”, — підкреслила президентка, розкриваючи виборчу програму, яка базується на трьох ключових цілях: турботі про людей, поліпшенні умов життя та забезпеченні миру.
Важливо зазначити, що Майя Санду не звільнилася з посади президента під час виборчої кампанії, оскільки закон не дозволяє призупиняти її діяльність. Однак, як заявила лідерка країни, вона використовує інший автомобіль, а не робочий, і колектив, який з нею працював, відповідно до законодавства, звільнений від виконання обов’язків.
Якщо вибори відбулися б наступної неділі, майже 27% молдаван проголосували б за діючого главу держави. Другим йде русофіл Ренато Усатий, колишній мер Бєльців і лідер “Нашої партії”, з майже 13%, за ним слідують інші кандидати. Усатий стартував у президентській кампанії з наміром “зруйнувати систему, яка трималася 33 роки і блокувала розвиток країни та добробут громадян”. Один з головних пунктів його програми — перехід до президентської республіки.
Нагадаємо, що на парламентських виборах 2021 року блок Усатого набрав лише 4% голосів і не потрапив до парламенту. Однак його партія посіла третє місце в Бєльцях за кількістю голосів. Тоді Усатий заявив, що складає повноваження мера, оскільки “не любить політику”.
Як повідомляє агенція Reuters, прокремлівські сили втручаються в майбутні президентські вибори в Молдові, організовуючи масштабну змову, яка включає підкуп десятків тисяч виборців. Мета цієї кампанії — зірвати зусилля Кишинева на шляху до європейської інтеграції та зближення з Європейським Союзом.
Майя Санду вже давно звинувачує Росію в спробах повалити її уряд, використовуючи різні методи впливу. Однак Москва категорично заперечує ці обвинувачення.
Глава національної поліції Молдови Віорел Чернаутану заявляє, що понад 130 000 молдован вже підкуплені мережею, керованою з Росії. Мета – проголосувати проти референдуму та на користь кандидатів, які підтримують проросійську політику. Чернаутану охарактеризував це як «безпрецедентну пряму атаку».
“Ми стикаємося з масштабними проявами фінансування та корупції, які спрямовані на підрив виборчого процесу в Молдові”, — заявив він під час зустрічі з журналістами.
20 жовтня, окрім президентських виборів, також відбудеться конституційний референдум, на якому громадяни мають висловити свою думку щодо вступу країни до Європейського Союзу. Експерти наголошують на важливості активної участі громадян для визнання плебісциту. На їхню думку, недостатній результат може бути використаний Росією для зриву процесу євроінтеграції Республіки Молдова. Журналіст Мадалін Нексуту вважає, що будь-який низький результат буде використаний Росією для дискредитації ідеї Європейського Союзу, навіть якщо з юридичної точки зору цей референдум не є вирішальним для європейського курсу Республіки Молдова. Між тим, невалідність або невисокий результат не призведе до відмови від європейського шляху для Республіки Молдова, оскільки в ЄС дуже добре розуміють слабку стійкість Молдови до гібридної війни Росії проти неї.
Негативне голосування малоймовірне, заявляє директор WatchDog Валеріу Паша, навіть з огляду на те, що партії, підконтрольні Російській Федерації, пропагують бойкотування участі в референдумі. Експерт говорить про ризик низької явки виборців через „надто велику кількість виборців, внесених у списки”. Йдеться про те, що реальна кількість виборців значно менша, можливо, на 40% менша, ніж кількість виборців, внесених у списки. У цих умовах, навіть якщо референдум буде визнано дійсним, кремлівська пропаганда зможе стверджувати, що у ньому взяло участь мало потрібно враховувати.
Кремль і політики, наближені до нього, посилили фальшиві наративи, спрямовані на створення паніки серед громадян, застерігає виконавчий директор Інституту стратегічних ініціатив (IPIS) Вадим Пистрінчук.
„В кампанії з поширення неправдивої інформації вкладають великі гроші. Це колосальні суми, особливо в порівнянні з масштабами Республіки Молдова. Вони спрямовані на зміну поведінки людей — щоб залякати когось або спровокувати агресію. На півдні країни ми бачимо, що губернаторка АТО Гагаузія, яка представляє конгломерат партій Ілана Шора, дуже часто робить токсичні заяви, які загрожують міжетнічному миру.” Педалюються також інші теми, чутливі для Республіки Молдова.
Veridica.ro – платформа, яка спеціалізується на викритті дезінформації, пише про один з таких наративів: успіх референдуму щодо європейської інтеграції Республіки Молдова “може призвести до втрати традиційних сімейних цінностей”.
Тема ЛГБТ є дуже чутливою в країні через консервативні настрої та вплив церкви. Пропаганда Росії та ультраконсерватори, зокрема представники Митрополії Молдови, використовують питання ЛГБТ для дискредитації Європейського Союзу та проєвропейських урядів у Молдові. ЄС зображують як “Гейропу”, протиставляючи його традиційним християнським цінностям, які нібито захищає Росія. Індукується ідея “порядку денного ЛГБТ”, який ЄС намагатиметься нав’язати., Робиться спроба ототожнити права людини, які представляють фундаментальну цінність європейської спільноти, з просуванням і заохоченням “нетрадиційних” сексуальних стосунків.
Це маніпулювання спрямоване на створення негативного образу ЄС через ототожнення прав людини з підтримкою “нетрадиційних” сексуальних відносин. Насправді ж, ЄС не має програми ЛГБТ, а підтримує повагу до прав людини та прав меншин. Існували умови щодо забезпечення прав меншин, але Республіка Молдова виконала їх ще у 2012 році.
Як повідомляє популярний румунський новинний портал Ziare.com, учора Служба безпеки Республіки Молдова заблокувала доступ до п’яти вебсайтів, які мають зв’язки з Росією. Це зроблено для запобігання можливим загрозам інформаційної безпеки та впливу на виборчий процес з боку Кремля. Блокування таких сайтів є частиною зусиль щодо протидії дезінформації та російській пропаганді, спрямованій на підрив демократичних процесів у Молдові.
Російським втручанням у передвиборчий процес в Республіці Молдова занепокоєні і в Держдепартаменті США, де спостерігають за діями росіян, націленими на зрив референдуму. Американські високопосадовці зазначають, що раніше дезінформація в основному поширювалася російською мовою. Проте останнім часом вона почала з’являтися ідеальною румунською, що ускладнює її розпізнавання. І це вже означає новий етап гібридної інформаційної війни, спрямованої на вплив на громадську думку в Молдові.
