Політичні

Моді проти Кремля? Що приховує візит прем’єр-міністра Індії до Києва

Поляки із сумом констатують: якби не війна в Україні, до них не завітав би Нарендра Моді дорогою до Києва. Так само, як і Джо Байден, мабуть, не відвідав би Польщу двічі, якби не російська агресія. Візит Моді до Києва варто сприймати як своєрідну відповідь на його липневу поїздку до Москви, що спричинила критику на Заході. Реагуючи на незадоволення країн Європи і США, прем’єр Індії вирішив поїхати до України, адже його країна, четверта за значенням держава світу після США, Китаю та Європейського Союзу, прагне лідерства в країнах Півдня і водночас намагається уникнути втягування в нове протистояння між Сходом (Росією) і Заходом. Візитом до Києва Моді намагається спростувати звинувачення в упередженості та надмірній прихильності до Росії. Його липневий візит до Москви був здебільшого спрямований на те, щоб не дозволити Росії розглядати Китай, якого Індія вважає своїм головним суперником і конкурентом, як свого найважливішого союзника.

Індія: від руху неприєднання до глобального лідерства

Після здобуття незалежності Індія прагнула бути альтернативою двом головним блокам — Сходу (представленому Радянським Союзом) і Заходу (представленому США та їхніми союзниками). У період холодної війни під керівництвом прем’єр-міністрів Джавахарлала Неру (1947-64) і його дочки Індіри Ганді (1966-77 та 1980-84) Індія разом з Югославією, Індонезією, Єгиптом та Ганою очолювала Рух неприєднання. Він включав країни, що не хотіли приєднуватися до жодного з блоків. Сьогодні, під керівництвом Нарендри Моді, Індія прагне відігравати ще більшу роль на світовій арені, не лише як альтернатива, але і як провідна світова держава, що може бути не лише «третім шляхом» для інших країн, а і водночас наставником і лідером у глобальній політиці.

У часи холодної війни, незважаючи на зусилля зберегти рівну незалежність як від Заходу, так і від Сходу, Індія була ближчою до СРСР через економічну модель централізованого управління. Після падіння комунізму і переходу до ринкової економіки, Індія стала однією з провідних економік світу. Вона поступається лише Сполученим Штатам, Китаю, Японії та Німеччині, обігнавши Велику Британію, колишню колоніальну метрополію. Новий статус зробив Індію ближчою до Заходу. Однак нині скоріше Захід зацікавлений в Індії, ніж навпаки. Західні столиці вбачають в Індії цінного і фактично єдиного союзника у протистоянні з Китаєм, якого в США сприймають як головного противника у боротьбі за світове домінування. Попри критику, яку Моді отримав за свій візит до Путіна в липні, західні лідери не наважуються відкрито критикувати його за продовження співпраці з Росією Значення Індії настільки велике, що західні лідери уникають дорікань Моді за його близькість з Кремлем чи за те, що, користуючись санкціями, якими Захід обклав Росію, Індія купує у неї за пів ціни паливо та добрива, тим самим допомагаючи Росії отримувати гроші на війну.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Небо під загрозою: Польща звинувачує Росію в терористичних намірах  (продовження)

Від персони нон грата до важливої фігури в індійській політиці

На Заході воліли забути і про колишню критику Моді за його роль у погромах мусульман в Гуджараті на початку 2000-х років. У 2002 році Гуджарат став відомим через насильницькі міжрелігійні конфлікти, які сталися під час правління Нарендри Моді, який тоді обіймав посаду прем’єр-міністра штату. Ці події спричинили серйозну міжнародну критику щодо його ролі в управлінні конфліктом. Тоді Моді був визнаний персоною нон грата для західних країн. Однак, коли Моді став прем’єр-міністром Індії у 2014 році, його ім’я швидко було видалене з чорних списків, що зайвий раз засвідчує його вагомість і успішність на міжнародній арені. Моді продовжує залишатися на посаді прем’єр-міністра, і його перемога на трьох виборах поспіль (хоча і менш виразна, ніж очікувалося) підкріплює його статус важливої фігури в історії Індії поряд з такими лідерами, як Джавахарлал Неру та Індіра Ганді.

Моді є потужним дипломатом. Він приділяє питанням медіації міжнародних відносин надзвичайно багато уваги. Певно, після Джавахарлала Неру він найбільше вдається до дипломатичних поїздок і дипломатичного втручання у відносини країн. До Москви Моді поїхав, аби запобігти тісному альянсу між Росією і Китаєм. Попри те, що Індія та Росія підписали дев’ять угод, це здебільшого суто декларативні документи. Індійська дипломатія не була задоволена візитом до Кремля. До Києва Моді їде, аби збалансувати попередній крок і довести свою автономність і гнучкість у міжнародних питаннях.

Малоймовірно, що Моді зможе стати посередником у конфлікті між Росією та Україною, або між Москвою і західними країнами. Обидві сторони не потребують його участі в цих переговорах. Поїздка до Києва для Моді є способом підкреслити, що Індія прагне зберігати свою незалежність від впливу як Сходу, так і Заходу. Здавалося б, Індія могла б скоріше зосередитися на врегулюванні питань з Бангладешем, де відбулися соціальні заворушення, ніж на візиті до України, що є далекою від основних проблем Індії. Натомість Моді хоче показати, що Індія під його керівництвом є глобально орієнтованою країною, яка думає і діє глобально, а не тільки в межах регіональних інтересів.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Невдалий старт російського "Сармата": чи повертається світ до ери небезпечних ядерних експериментів?

Сигнали Росії і Заходу

Через свій візит до Києва Моді хоче показати Росії, що Індія не сприймає їхні двосторонні відносини як гарантовані або самі по собі зрозумілі. Поїздка до України може бути спробою підтвердити свою незалежність у зовнішній політиці і продемонструвати, що Індія має право переглядати свої міжнародні відносини. Як відомо, Росія намагається покращити стосунки з Пакистаном, що є суперником Індії, і крім того, має проблеми з постачанням зброї через війну в Україні та міжнародні санкції. Це створює для Індії необхідність переосмислити свою залежність від російських воєнних постачань. Зазначимо, що Росія є основним постачальником військової техніки та зброї для Індії, включаючи винищувачі, танки, системи ППО, ракети та інші стратегічні озброєння. Історично склалося так, що Індія значною мірою залежала саме від російського військового обладнання. Через обмежені можливості Росії у підтримці військових постачань, Індія може бути змушена шукати нових постачальників озброєння, таких як США, Франція, Ізраїль чи інші країни, що може кардинально змінити баланс сил у регіоні.

Тож візит Моді до Києва можна розглядати як дипломатичний крок, спрямований на демонстрацію Індією своєї незалежності у зовнішній політиці. Це також може бути сигналом Росії про те, що Індія готова шукати альтернативи, якщо Росія не зможе забезпечити стабільність і надійність у військовій співпраці.

Донкіхотські потуги у посередництві між Україною і Росією

Щоправда, є і думки про те, що Нарендра Моді, який відчуває себе потужним лідером, який вміє мислити і діяти глобально, спробує себе і в новому амплуа – посередника у мирному врегулюванні війни в Україні. Захід не ставиться до такого сценарію серйозно через близькість Індії до Росії. Крім того, враховуючи, що Росія не демонструє готовності до компромісів, спроби Індії виступити посередником можуть виглядати не більше, ніж донкіхотські. Публічне підтвердження ініціативи Нью-Делі може сигналізувати про зміну політичного курсу Індії від нейтралітету до більш активної ролі у конфлікті, хоча це ще не підтверджено.

Чи буде візит Моді до України мати реальне значення чи залишиться лише символічним жестом, стане зрозуміло лише з часом.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку