Саміт Великої сімки у Канаді, що мав стати демонстрацією єдності західних демократій на тлі глобальних криз, несподівано перетворився на дипломатичне шоу. Президент США Дональд Трамп достроково залишив форум після серії конфліктів з іншими лідерами, різкої заяви щодо евакуації Тегерана та гострих розбіжностей щодо позиції по Близькому Сходу та Росії.
Трамп проти всіх: дипломатична ізоляція
Вже з перших годин саміту Трамп опинився в меншості. Його початкова відмова підписувати спільну заяву G7 щодо ескалації між Ізраїлем та Іраном вказувала на глибоку розбіжність з європейськими лідерами. Зокрема, американський президент наполягав на вилученні із тексту заклику до уникнення жертв серед цивільного населення — пункту, який він, вочевидь, вважав надто критичним щодо Ізраїлю та надмірно м’яким щодо Ірану.
Лише після перегляду формулювань, які стали жорсткішими щодо Ірану і менш вибагливими до гуманітарних аспектів, Трамп погодився підтримати підсумковий документ. У фінальній версії Іран був названий “головним джерелом терору та нестабільності”, а право Ізраїлю на самозахист — підтвердженим.
Ця дипломатична боротьба свідчить про небажання Трампа грати за колективними правилами. Саміт перетворився на G6+1 — модель, що нагадує попередню президентську каденцію Трампа, коли він конфліктував із союзниками через кліматичні угоди, торгівлю чи Росію.
Близькосхідна криза як тригер
Офіційною причиною від’їзду Трампа стала ескалація на Близькому Сході. Він заявив, що має “важливіші справи”, ніж дискусії з іншими лідерами. Характер повідомлень з Вашингтона створив враження нагальності: термінова підготовка до засідання Ради нацбезпеки, повернення радника з нацбезпеки Марко Рубіо, чутки про ймовірну атаку Ірану на американські бази.
Найгучнішою стала заява Трампа на платформі Truth Social: “Усі мають негайно евакуювати Тегеран!”. Вона створила атмосферу паніки: в столиці Ірану почалися масові затори через спроби громадян залишити місто.
Паралельно в Ізраїлі знову лунали сирени через ракетні обстріли, а міжнародна спільнота чекала на відповідь США. Не зрозуміло, чим була заява Трампа – частиною психологічного тиску на Тегеран або свідченням реальної небезпеки.
Водночас Трамп погрозив Ірану серйозними наслідками у разі атак на американські військові бази на Близькому Сході. “Іран чудово знає, що йому не можна завдавати удару нашим силам”, – сказав він в інтерв’ю CBS.
Відомо також, що Трамп назвав Такера Карлсона “божевільним” після того, як той розкритикував його через ризик втягування країни у війну з Іраном.
“Макрон завжди помиляється”
Особливу увагу привернув конфлікт Трампа з президентом Франції Емманюелем Макроном. Останній припустив, що США працюють над досягненням перемир’я між Ізраїлем та Іраном. Трамп різко це спростував, назвавши Макрона “публічною особою, що шукає уваги”, і заявивши, що його повернення до Вашингтона має “набагато важливішу” причину. Американський президент дозволив собі глузування над французьким лідером, заявивши, що той завжди помиляється.
Мовна поведінка Трампа демонструє його прагнення ігнорувати дипломатичний етикет заради внутрішньополітичної вигоди та образу “лідера в моменті кризи”.
Росія: стара тема — нові тріщини
Ще одним подразником стала позиція Трампа щодо Росії. Він повторив, що виключення Москви з G8 у 2014 році було помилкою, і натякнув, що війни в Україні могло б не бути, якби Росію не вигнали. Цей наратив напряму суперечить загальній лінії G7 та свідчить про прагнення Трампа знову легітимізувати участь РФ у глобальних форумах.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час саміту G7 закликав світових лідерів посилити економічний тиск на Росію. Він наголосив, що президент РФ Владімір Путін не має повного контролю над ситуацією у війні проти України, як дехто може вважати. Його заява розцінюється як завуальований сигнал у бік американського президента Дональда Трампа, який раніше висловлював сумніви щодо позицій Києва, який, мовляв, “не має карт у руках”.
Виступаючи в понеділок увечері, Стармер підкреслив важливість єдності міжнародної спільноти в цей критичний момент. На його думку, саме зараз світ має можливість чітко продемонструвати свою рішучість і змусити Кремль серйозно поставитися до мирних переговорів. За словами британського прем’єра, вже у вівторок очікується оголошення нового пакета санкцій проти Росії, хоча конкретні деталі наразі не розголошуються.
Важливим питанням на саміті стала тема посилення санкцій проти Росії. Європейська комісія нещодавно представила проєкт 18-го пакета обмежувальних заходів, серед яких – зниження цінової стелі на експорт російської нафти з 60 до 45 доларів за барель. Він має на меті скоротити нафтові прибутки Кремля.
Паралельно триває обговорення можливості конфіскації заморожених російських активів на користь України. Поки що західні країни використовують лише відсоткові доходи від цих активів, але в низці столиць дедалі частіше лунають заклики до більш рішучих кроків.
Лідер німецької опозиції Фрідріх Мерц висловив сподівання, що Сполучені Штати долучаться до процесу і також посилять санкційний тиск на Москву. Водночас він запевнив, що нові санкції ЄС уже перебувають у процесі погодження і незабаром будуть затверджені.
Для уряду Мерца зростання напруженості у світі, як повідомляє видання FAZ, невчасне, як ніколи. В Канцелярії останнім часом із задоволенням відзначали ознаки бажаного зрушення у громадських настроях у Німеччині — орієнтиром був кінець літа. Цьому сприяли як нові державні інвестиції за рахунок додаткових запозичень, так і покращення умов амортизації для приватного бізнесу. Останні економічні показники також демонстрували позитивну динаміку. Економісти прогнозують принаймні незначне зростання в поточному році, а у 2026-му – знову «одиницю перед комою». Але тепер усе частіше виникають нові запитання й сумніви.
Чого не встиг Трамп
Через достроковий від’їзд Трамп пропустив заплановані зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та новообраною президенткою Мексики Клаудією Шейнбаум. Ці зустрічі могли стати важливими як з точки зору безпекової координації, так і для внутрішньоамериканської політики.
В українських виданнях (LIGA.net, Kyiv Post, РБК-Україна) наголошують, що Володимир Зеленський був готовий провести двосторонню зустріч із Дональдом Трампом у межах саміту G7. Проте через термінові події на Близькому Сході Трамп достроково залишив саміт, і зустріч не відбулася. При цьому в медіа звертають увагу, що Трамп навіть не вибачився перед Зеленським за скасування переговорів, обмежившись коротким коментарем: “Сподіваюся, вони зрозуміють”.
Відомо, що Зеленський збирався обговорити з Трампом оборонний пакет – зброю, яку б Україна могла придбати у США для протидії агресору. Американський президент раніше заявляв, що США не будуть постачати Україні військову допомогу безкоштовно.
Завчасний від’їзд Трампа із саміту G7 вкотре демонструє його небажання грати за колективними правилами та засвідчує схильність діяти в односторонньому порядку. Такий підхід може бути привабливим для його електорату, але ставить під загрозу ефективність міжнародної координації у період глобальних криз.
З одного боку, це виглядає як демонстрація сили — лідер, який покидає “розмови” заради “дій”. З іншого — сигнал союзникам про нестабільність американської зовнішньої політики, яка дедалі більше залежить від політичного темпераменту однієї людини.
Зрада з обличчям союзника: українці про позицію Трампа
У соціальних мережах українці гостро й емоційно реагують на достроковий від’їзд Дональда Трампа з саміту G7, а також на його загальну позицію щодо війни в Україні та ситуації на Близькому Сході. У дописах переважає обурення, розчарування й відчуття зради. Користувачі звинувачують Трампа в цинізмі, лицемірстві та небажанні підтримати Україну в критичний момент.
Багато коментаторів вважають, що Трамп навмисне уникає зустрічі з Володимиром Зеленським, особливо на тлі нових ракетних атак Росії по мирних містах України. Його жорсткі слова про Іран та виправдання Ізраїлю сприймаються як спроба відвернути увагу від російської агресії та зняти тиск із Владіміра Путіна. Особливо обурила українців заява Трампа про те, що виключення Росії з G8 було помилкою — це трактують як моральну підтримку Кремля.
Деякі дописи порівнюють Трампа з авторитарними лідерами, наголошуючи, що його поведінка підриває довіру до США як до глобального лідера. Його називають нарцисом, який своєю політикою легітимізує безкарність диктаторів та розхитує міжнародний порядок.
Загалом, тон більшості коментарів — різко негативний. Українці розглядають позицію Трампа не просто як відсторонення, а як політичну й моральну зраду у момент, коли країна переживає одну з найтрагічніших фаз війни.
Торгівля: угоди та упередження
Паралельно з геополітичними темами, важливою частиною саміту стали торговельні переговори. США підписали нову торговельну угоду з Великою Британією, що стало дипломатичною перемогою для нового британського прем’єра Кіра Стармера. Водночас напруга у торговельних відносинах з Канадою та Японією залишилася: каменем спотикання стали американські мита на сталь, алюміній та автомобілі.
Канада як країна-організатор намагалася мінімізувати ризики ескалації з боку Трампа, обмежуючи його контакт із пресою та пропонуючи дружній порядок денний, зокрема теми критичних мінералів та безпеки кордонів.
Хоча увага була прикута до Близького Сходу та України, G7 не оминула теми Китаю. У підсумкових комюніке країни висловили стурбованість агресивною зовнішньою політикою Пекіна, зокрема в Південно-Китайському морі, та підтвердили прихильність до вільного й безпечного Індо-Тихоокеанського простору. Також окремо обговорювалися ризики у сфері постачання критичних технологій та мінералів.
Єдність на фоні розбіжностей
Хоча через позицію США не вдалося ухвалити повноцінне фінальне комюніке, ключові меседжі саміту були зрозумілі. G7 лишається платформою стратегічної координації демократичних країн, незважаючи на політичні зміни у деяких столицях.
Протидія Ірану, підтримка України, стримування Китаю, а також спроби втримати економічну стабільність у світі, що розривається кризами — усе це продемонструвало, що, попри виклики, “Група семи” все ще є ефективним механізмом глобального впливу.
