Війна в Україні створила для дітей надзвичайно складні умови для життя, навчання і розвитку, через що вони стикаються не лише з фізичною загрозою, а й із серйозними психологічними травмами. Багато підлітків втрачають відчуття стабільності та безпеки, а разом з цим — віру у власні можливості та шанс будувати своє майбутнє на рідній землі.
Психологічні наслідки війни поєднуються з нестачею підтримки у навчанні, доступі до сучасних освітніх ресурсів та розвитку творчих здібностей, що створює ризик формування покоління, яке змушене буде шукати можливості для самореалізації за кордоном. В умовах таких викликів інвестиції у розвиток дітей, їхню освіту, творчі і технічні проєкти, а також у забезпечення емоційної стабільності і безпеки стають ключовим фактором національної стратегії збереження людського капіталу та майбутнього держави.
Генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов розмірковує над тим, що інвестиції в розвиток дітей в Україні мають стратегічне значення, яке виходить за межі благодійності та безпосередньо пов’язане з національною безпекою. Він зазначає, що сьогодні країна втрачає дітей не лише фізично через вимушену еміграцію, а й ментально через відсутність підтримки їхніх ініціатив і віри у можливість будувати власне майбутнє на батьківщині.
Круглов наголошує на прикладі чотирнадцятирічного підлітка, який розробив медичний пристрій для раннього виявлення тромбів, що відсутність фінансування на двісті тисяч гривень для такого проєкту є не просто упущеною можливістю, а реальною загрозою для суспільства і економіки, оскільки молодь, яка створює інновації, формує фундамент майбутньої держави.
Віктор Круглов звертає увагу на те, що держава є не абстрактною системою, а сукупністю дій бізнесу, освітян та громадських організацій, і підкреслює, що відсутність базових механізмів підтримки для підприємств у прифронтових містах перетворює питання відповідальності на питання виживання економіки. Навіть прості інструменти, як пільгове кредитування або страхування коштом іноземних донорів, можуть забезпечити робочі місця, надходження податків і перспективи для дітей.
За словами Круглова, державні програми, які пишуться без розуміння реальної ситуації, часто втрачають ефективність, прикладом чого є програма “Пакунок школяра” і затримка запуску програми “Електронна книга для батьків новонароджених”. Відсутність політичної волі довести такі програми до кінця позбавляє дітей можливості отримати доступ до якісної літератури та розвитку критичного мислення.
Він також вказує на те, що підлітки вже активно будують своє майбутнє: дев’ятикласники розробляють прототипи медичних пристроїв, тринадцятирічні, чотирнадцятирічні та п’ятнадцятирічні діти створюють бізнеси навіть у складних умовах відключення електроенергії і онлайн-навчання через використання віртуальної приватної мережі, а шістнадцятирічні підлітки розглядають можливість відкриття власного підприємництва. Це покоління не чекає дозволів і потребує створених умов для реалізації свого потенціалу, інакше воно шукатиме можливості за межами України. Інвестиції в психологічну стійкість і дозвілля дітей, наприклад через парки розваг і дитячі вагони Української залізниці, мають довгостроковий ефект на утримання населення у прифронтових регіонах та формування здорового покоління.
Круглов наголошує, що системна державна підтримка, включаючи пільгове кредитування, фінансування молодіжних інноваційних проєктів через державні гранти, психологічну підтримку дітей по всій території України та податкові преференції для підприємств, які інвестують у дитячі проєкти, є необхідною для того, щоб країна могла зберегти людський капітал і розвиток економіки.
Резюмуючи, Круглов підкреслює, що якщо держава не забезпечить ці механізми, молодь, яка вже сьогодні приймає стратегічні рішення, реалізовуватиме свої проєкти за кордоном, а Україна втратить майбутнє покоління фахівців, підприємців і лідерів. Діти сьогодні формують майбутнє України, і від своєчасних інвестицій у їх розвиток залежить, якою буде країна через десять років.
