Італійська зелень з українським піском: як рітейлери “перепрошивають” товар замість утилізації

Липень 2024-го багатьом запам’ятався аномальною спекою, гулом та смородом генераторів, за допомогою яких ритейлери харчових продуктів намагалися врятувати і свій товар, і свою репутацію якісних постачальників їжі. Кількість пропозицій на прилавках впала до необхідного мінімуму, та й споживачі не поспішали з закупками про запас, адже вдома на них чекали позбавлені живлення холодильники. Зменшення товару було видно неозброєним оком. І це змусило замислитися про логістику та зберігання продуктів харчування. Як рітейлери управляють запасами у такий складний час, коли спека поєдналася із енергозбереженням?

Суміш “Італійська” із домішками української

Протягом року я брала до столу суміш салатного листя під іміджевою назвою “Італійська”. Дуже зручний набір добірної зелені, який і мити не потрібно. Перекладаєш, скільки хочеш, до тарілки і хрумтиш молоденькими листочками руколи, шпинату, румексу та булс бладу.

Цього разу я теж придбала в АТБ знайому суміш. Звично пересипала до тарілки, почала їсти і раптом – на зубах пісок і листя якесь зовсім інше, не італійське… Виклавши зелень на стіл, зрозуміла, що над нею “почаклували” заощадливі продавці. Жменька екзотики, яка, певно, більш-менш пережила аномальну спеку і неналежні умови транспортування, а решта – грубо нарублені листя звичайного салату, який бабусі продають влітку на кожному кроці. Як водиться, посипане піском і землею з городу. Винахідливістю мережі АТБ можна захоплюватися, особливо коли йдеться про зелень, якою наче і отруїтися не можна. А якщо подібні заходи вживатимуться до імпортних продуктів, які все ж таки потребують особливого пильнування за якістю, станом, умовами зберігання? Зокрема, до м’ясних, рибних, сирних продуктів?

Кабмін затвердив новий перелік продуктів, що “не виносять спеку”

Тішить, що Кабмін дослухався до численних звернень асоціацій виробників та переробників агропродуктів і вніс зміни до затвердженого переліку сільськогосподарської продукції, яка має обмежений строк і особливий режим зберігання. Відповідна постанова прийнята на черговому засіданні Уряду.  Загалом доповнено переліки товарів м’ясної та рибної продукції, субпродукції, готової та консервованої риби, а також додано окремі плоди, горіхи, плодові й овочеві соки. Важливо, що до переліку сільськогосподарської продукції, яка має обмежений строк зберігання додано капусту головчасту, кольрабі, цвітну, капусту листову; корнішони, салат і цикорій. До переліку продукції, яка має особливий режим зберігання додано олію ріпакову або гірчичну та їх фракції, філе окремих видів риб, м’ясо заморожене та інше.

Як бачимо, і на начебто безпечну для здоров’я за будь-яких умов зелень теж поширилися вимоги обмеженого терміну придатності.

Не витримали аномально високих температур

Влітку 2024 року Україна знову зіткнулася з аномально високими температурами, особливо в липні та серпні. У деяких регіонах температура перевищувала 38°C протягом кількох тижнів, що спричинило значні проблеми зі зберіганням і транспортуванням харчових продуктів. У кількох областях, таких як Київська, Полтавська та Вінницька, було зафіксовано випадки псування молочних продуктів через перебої в електропостачанні та несправність холодильних установок. Утилізовано близько 15% запасів молочної продукції на складах та в супермаркетах.

В Одеській та Херсонській областях фермери повідомили про значні втрати врожаю овочів та фруктів. Через високу температуру і відсутність належних умов для зберігання, було утилізовано до 20% врожаю кавунів, томатів та яблук.

На великих ринках у Києві та Львові втрати сягали до 25% фруктів і овочів через швидке псування продукції під впливом спеки.

В Дніпропетровській та Запорізькій областях було зафіксовано випадки утилізації м’ясних продуктів через несправність холодильних установок у магазинах. Утилізовано до 10% запасів м’яса та м’ясних виробів.

У прибережних регіонах, таких як Миколаївська та Херсонська області, високі температури призвели до псування улову. Утилізовано до 12% рибної продукції через неможливість забезпечити належні умови зберігання.

Утилізувати, “перепрошити” не можна

Зіпсована агропродукція підлягає утилізації, а не переформатуванню, яке запропонували в АТБ, аби зекономити на довірливих покупцях.

Утилізація зіпсованих харчових продуктів є важливим аспектом управління відходами в харчовій промисловості. В Україні, як і в багатьох інших країнах, існують певні методи та правила для утилізації таких продуктів. Основні способи включають:

• Компостування. Це процес біологічного розкладання органічних відходів, включаючи зіпсовані харчові продукти, в присутності кисню. Отриманий компост можна використовувати як добриво для сільськогосподарських культур. Цей метод застосовують з давніх-давен наші бабусі й дідусі, створюючи на задвірках компостні ями.
• Анаеробне зброджування. Це процес, при якому органічні відходи розкладаються в умовах відсутності кисню, утворюючи біогаз (суміш метану і вуглекислого газу), який можна використовувати як енергетичний ресурс. Після зброджування залишається тверда фракція, яку також можна використовувати як добриво.
• Спалювання. Зіпсовані продукти можуть бути спалені для отримання енергії. Цей метод часто використовується для відходів, які не можуть бути перероблені іншими способами.
• Відправлення на звалища. Це найменш бажаний метод з екологічної точки зору. Зіпсовані продукти, які не можуть бути перероблені або використані іншим способом, відправляються на спеціально призначені звалища.
• Ферментація для корму тваринам. Деякі харчові відходи можна використовувати як корм для тварин після спеціальної обробки.

В Україні існують нормативні акти та правила, які регулюють процес утилізації харчових відходів, щоб мінімізувати їх негативний вплив на навколишнє середовище та здоров’я людей. Прикро, що не всі рітейлори цих норм дотримуються.