ІА”ФАКТ” нещодавно писало про політичні тандеми Трамп-Венс, Гарріс-Волц, про те, що за перемогу на американських виборах ведуть боротьбу не одинаки, а “партнери по перегонах”, фактично команди, від яких очікується ефект синергії.
Сьогодні ми сфокусуємося на тому, які ставки в економічному розвитку США у своїх передвиборчих програмах роблять Камала Гарріс і Дональд Трамп. У чому вони і партії, які вони представляють, сильні в економічних питаннях, а в яких моментах просідають і грішать відвертим популізмом. Варто зазначити, що за думкою ЗМІ, кандидати боротимуться в першу чергу за голоси так званих independents, тобто незалежних виборців, які не повʼязують себе з жодною з партій.
На що роблять основну ставку у передвиборчій гонці американські “слони” та “віслюки”
Багато аналітиків солідарні в тому, що економіка – не найсильніше місце Камали Гарріс. Це скоріше «коник» Дональда Трампа, який активно приносить йому бонуси у вигляді голосів електорату. До слова, Байден питаннями економіки стурбований ще менше, ніж Камала. Ба більше, його звинувачують у посиленні інфляції. Але це звинувачення не цілком коректне. Адже за інфляцію відповідальні Трамп і його адміністрація, які запустили грошовий верстат. Але оскільки інфляція розквітла пишним світлом саме за часів правління Байдена, його і призначили винним.
У громадській думці склався стереотип про те, що демократи в економіці не сильні, вони більше роблять ставку на інклюзивність, захист прав людей. Трамп грамотно відмежувався від конкурентів, зігравши на цьому слабкому місці демократів, закцентувавши увагу громадськості на тому, що за часів його правління зростали індекси бірж і загалом довіра до Трампа була високою.
Ймовірно, Гарріс також варто було зробити ставку на економічні питання, обіцяти електорату, що вона зможе почути і задовольнити всі їхні економічні сподівання і зможе конкурувати в цьому питанні з Трампом. Така тактика могла б схилити на її бік виборців, які не визначилися.
Чому демократи – популісти
Моделюючи майбутню тактику Камали в разі її обрання на високий пост, варто завжди зазначити, що вона демократка. А демократи завжди ратують за розширення соціальних витрат, збільшення бюджету і бюджетних програм. Тобто дотримуються лівої або лівоцентричної політики. Республіканці ж, навпаки, виступають за скорочення бюджетів, за сильний ринок, який створюватиме робочі місця і забезпечуватиме населенню прийнятні доходи та рівень життя.
Важливо враховувати цей контекст і розуміти, що від обох кандидатів виборці очікують високих макроекономічних і макрофінансових результатів. Електорату важливо знати, що політика тих, за кого вони проголосують, буде досить послідовною, і що прагнення демократів щось розширити, а республіканців – скоротити, загалом не надто позначиться на загальноекономічній політиці країни. З погляду американського обивателя дуже зрозуміле бажання, щоб заощадження, накопичені ним впродовж життя, не знецінилися і на нього очікувала стабільна забезпечена старість.
Непослідовність та перегиби у передвиборчих обіцянках Гарріс та Трампа
Ще не так давно Трамп характеризував криптовалюту як несправжній актив, в який він не вірить. Але коли справа дійшла до передвиборчих перегонів, потрібно було максимізувати кількість голосів і фінансування своєї участі у виборах, він змінив свою думку. Тепер він заявляв, що планує легалізувати крипту і що адепти криптовалюти – його однодумці.
Водночас Камала може призначити міністром економіки і сьогоднішнього Главу СЕК Гері Генслера, який не користується популярністю в криптоспільнотах. Камала у своїх передвиборчих виступах акцентувалася насамперед на кількох моментах, важливих для її виборців: прийнятні ціни на харчові продукти, комунальні платежі та витрати на медицину. Лейтмотивом цих меседжів стала її впевненість у тому, що все це поліпшить умови життя середнього класу.
Також Камала декларувала свій намір ввести федеральну заборону на підвищення цін на продовольство. У кулуарах ходять чутки про її готовність запровадити прокурорське переслідування щодо недобросовісних учасників ринку, які задирають ціни на продукти. Тут варто згадати прокурорське минуле кандидатки в президенти, у тому числі 6 років на посаді генпрокурора Каліфорнії, коли вона активно працювала над реформами в галузі кримінального правосуддя та захисту прав споживачів. Це схоже на полювання на відьом, коли якийсь комітет або процедура моніторитимуть наявність продавців, які завищують ціни на свої продукти, і каратимуть їх.
І загалом, згідно з економічною теорією, така політика протекціонізму і стримування цін може в підсумку спровокувати новий виток інфляції та зруйнувати конкурентну ринкову систему. Однак, у цих популістських гасел чимало прихильників серед електорату Камали.
На думку експертів, чергова спроба демократів побудувати соціалізм від початку приречена на провал. Тому прикладом може бути відносно недавня історія з вітчизняної практики – ситуація з українським паливом у 2022 році. Однією з причин дефіциту пального була дія обмеження цін на пальне, коли АЗС опинилися в ситуації, коли їм довелося б працювати собі у збиток. Тобто ніхто – ні споживачі, ні продавці – від такого протекціонізму не виграв.
Тобто популістські обіцянки Гарріс означають її намір боротися не з причиною, а наслідками. Можливо, цей популізм додасть їй голосів, але це абсолютно економічно бездарна стратегія.
Водночас Гарріс, яку багато хто вважає поміркованою, хоче підняти корпоративний податок до 28%. Це безпрецедентне збільшення цієї податі за останні 40 років. Але, піднімаючи корпоративний податок, політики неминуче вдарять по корпоративній активності та по економіці загалом. Тобто ця ініціатива провальна.
Що стосується медицини, демократи обіцяють сприяти прозорості та конкурентності фарміндустрії, і це конструктивний намір. Також Гарріс планує підхопити естафету Байдена в здешевленні популярних медичних препаратів, щоб зробити їх доступнішими для населення. Це робитиметься через Medicare та інші популярні федеральні програми.
І, нарешті, традиційна практика демократів для підтримки своєї популярності в масах – списувати борги на навчання і на медицину. А також «осли» планують запровадити допомогу для новонароджених у розмірі 6.000 доларів і 3.600 пільги при народженні немовлят. Тут вона намагається відбиватися від звинувачень крайніх правих на адресу демократів про недостатню турботу про американські родини.
Ще один акцент у своїх передвиборчих перегонах демократи роблять на фінансування житла. Гарріс закликає до будівництва 3 млн одиниць житла протягом свого президентського терміну. У рамках цієї програми створено законопроєкт, який створить податкові пільги для тих, хто придбає своє перше житло. Планується створити й інноваційний фонд розміром 40 млрд доларів для компаній, які будують доступне орендне житло.
Начебто чудова програма, яка містить пільги та інновації, а також спроби дерегуляції. Начебто такі соціальні програми і мають бути, якщо вони корелюють із ринковою логікою. Але соціальні ініціативи мають посилювати економіку, а не тягнути її на дно. Замість того, щоб навчати населення створювати умови для заощаджень, Камала підіграє людям, які мають дуже неоднозначні ліві погляди.
Прокурорська профдеформація диктує їй необхідність шукати, знаходити та припиняти змови орендодавців та інвесторів, знизивши таким чином кількість тих, хто інвестує в нерухомість. Для реалізації будівельних програм бюджету потрібно стягнути 2 700 млрд доларів на найближчі 10 років. Це неминуче призведе до дефіциту бюджету, який і так дефіцитний.
Стабільність в економіці – понад усе
Економічні наративи колишньої прокурорки говорять самі за себе. Але насправді від тих, хто впливає на макроекономічну ситуацію в країні, вимагається насамперед підтримання стабільного курсу, стабільної валюти та стабільної інфляції. У такому макроекономічному контексті ринок зможе саморегулюватися. А там де не зможе йому на допомогу прийде антимонопольне законодавство.
Тетяна Морараш
