Знову між РФ та ЄС: парламентські вибори в Молдові – перед якими ризиками може постати Україна

У неділю, 28 вересня, в Молдові відбудуться парламентські вибори, які вже сьогодні називають визначальними для майбутнього країни. На тлі війни в Україні, економічної стагнації та масштабного втручання Росії Кишинів опинився на межі геополітичного вибору. Вибори, що мали б стати рутинною демократичною процедурою, перетворюються на тест на стійкість перед російським реваншем та на випробування для європейських прагнень держави. Для України, яка має понад тисячу кілометрів спільного кордону з Молдовою, ці події мають безпосереднє значення.

Роздроблений політичний ландшафт

З моменту дострокових парламентських виборів 2021 року країною керує проєвропейська партія “Дія та солідарність” (PAS) президентки Мая Санду. Тоді вона здобула переконливу перемогу – 63 мандати зі 101. Проте за наступні чотири роки політичний ландшафт в країні змінився.

За даними останніх опитувань, PAS має підтримку близько 29,7% виборців. Це зберігає для партії статус лідера, але позбавляє її шансів на формування парламентської монобільшості. Другим йде Патріотичний блок колишнього президента Ігоря Додона – давнього союзника Кремля (13,2%). На третьому місці – “Наша партія” Ренато Вусатого (7,5%), яка виступає за “баланс” між Росією та Заходом.

Ситуацію ускладнює високий відсоток виборців, що не визначилися – близько 40% і досі не прийняли остаточне електоральне рішення. Тож за таких умов результат голосування може радикально відрізнятись від прогнозів.

Кремлівський фактор

Маніпуляції Москви під час молдовських виборів вже давно набули системного характеру. Якщо у 2024 році Кремль вкладав десятки мільйонів у дестабілізаційні кампанії під час президентських виборів та референдуму про вступ до ЄС, то цього року ставки ще вищі.

22 вересня, менше ніж за тиждень до голосування, Мая Санду заявила про “сотні мільйонів євро”, які Росія витрачає на підкуп виборців як у самій Молдові, так і серед діаспори. Крім того, за її словами, Москва фінансує групи для організації заворушень.

Придністров’я та Гагаузія залишаються особливими ареалами ризику. Тамтешні політичні еліти зберігають проросійську орієнтацію і можуть стати плацдармом для дестабілізації країни після виборів.

Економічна втома та соціальна поляризація

Окрім геополітики, вибори відбуваються на тлі економічної стагнації. Після падіння ВВП на 4,6% у 2022 році, зростання у 2023–2025 роках було мінімальним. Війна в Україні спричинила енергетичну кризу, інфляцію майже у 30% та зростання нерівності. Масова еміграція, особливо молоді, виснажує людський потенціал: понад мільйон молдаван працюють за кордоном. Щороку країну залишають від 35 000 до 40 000 осіб, і, згідно з прогнозами Центру демографічних досліджень, цей відтік може скоротити населення до 1,9 мільйона до 2040 року.

Економічна невизначеність підсилює розчарування політичною елітою. Як зазначає доктор політичних наук Флоран Парментьє (Sciences Po), “фрагментація партійного поля відображає суспільство, яке розривається між суперечливими прагненнями і дедалі більше не довіряє владі”.

Економічна криза як каталізатор антизахідних настроїв

Значне поширення бідності у Молдові створює сприятливий ґрунт для проросійських наративів у передвиборчий період. Значна частина населення працює у сільському господарстві, де через проблеми з експортом та високі ціни на енергоносії доходи різко скоротилися. Реальні економічні труднощі підживлюють антизахідні меседжі, які поширюються через соцмережі та фейкові акаунти Кремля, зокрема боти у TikTok, Facebook та Instagram.

Це створює подвійний ризик: з одного боку, економічна нестабільність може змусити частину населення підтримати проросійських кандидатів у пошуку швидкого поліпшення добробуту; з іншого — дезінформаційні кампанії посилюють недовіру до проєвропейських сил, підриваючи довіру до демократичного процесу. В умовах, коли близько третини населення живе за межею бідності та багато молодих людей емігрують, економічні та інформаційні виклики стають серйозним фактором невизначеності перед парламентськими виборами.

Можливі сценарії після виборів

1. Перемога PAS та збереження проєвропейського курсу.

Навіть без монобільшості партія Санду може сформувати уряд меншості, спираючись на підтримку діаспори та союз ЄС. Це забезпечить продовження реформ та євроінтеграції, хоча нестача голосів у парламенті створить ризик блокування ініціатив.

2. Проросійська коаліція.

Якщо “Патріотичний блок” Додона отримає більшу підтримку та об’єднається з іншими силами, Молдова може змінити зовнішньополітичний курс. Це означатиме уповільнення інтеграції в ЄС, перегляд відносин із Києвом та збільшення впливу Кремля на українському південному фланзі.

3. Фрагментований парламент та хронічна нестабільність.

У цьому випадку жодна сила не зможе сформувати стійку більшість. Країна порине в коаліційні торги, що затягуватиме ухвалення рішень та робитиме її вразливою до російських сценаріїв дестабілізації.

Ризики для України

Для Києва результати голосування у Молдові мають три ключові виміри.

• Безпековий. Посилення проросійських сил у Кишиневі може відкрити Кремлю додатковий фронт тиску на Україну через Придністров’я. У разі дестабілізації там можуть з’явитися ризики для Одещини.
• Дипломатичний. У разі проросійського реваншу Києву буде складніше координувати регіональну політику з Кишиневом, особливо щодо енергетики та транскордонної безпеки.
• Європейський. Україна та Молдова йдуть в одній зв’язці у переговорах про членство в ЄС. Уповільнення чи відкат євроінтеграції Молдови може ускладнити й українські перспективи.

Президент України нещодавно з трибуни ООН заявив: “Молдова сьогодні захищається від російського втручання, і Захід повинен допомогти їй“. Київ розуміє, що курс Кишинева має прямий вплив і на українські позиції в системі європейської безпеки.

Операція Кремля

Згідно з матеріалами, які опинилися у розпорядженні Bloomberg, Москва підготувала розгорнуту стратегію втручання у парламентські вибори в Молдові. Її головна мета — послабити позиції проєвропейської партії Мая Санду “Дія та солідарність” на виборах 28 вересня та зрештою відтіснити чинну президентку від влади.

Операція має комплексний характер і координується безпосередньо Кремлем. У ній передбачено: мобілізацію молдавської діаспори, передусім у Росії, для організованого голосування за кордоном; залучення різних груп для вуличних протестів і дестабілізаційних акцій; масовану кампанію дезінформації у соціальних мережах і використання компромату проти політичних опонентів.

Особливий акцент зроблено на створенні ілюзії чесної конкуренції, яка насправді має знизити рейтинг Санду та дискредитувати її. Для цього плануються масштабні вкиди у Telegram, TikTok і Facebook румунською та російською мовами, де президентку зображають як “маріонетку Заходу”, що нібито тягне країну до бідності та війни.

Правоохоронні органи Молдови вже фіксують спроби завезення тіньових коштів для підкупу виборців і партій. Крім того, за даними документів, Кремль має намір вербувати молодих чоловіків зі спортивних клубів і кримінальних угруповань для провокацій у день голосування та під час післявиборних протестів – від вимог відставки Санду у разі поразки її партії до звинувачень у фальсифікаціях у разі її перемоги.

74 затриманих у Молдові: спецоперація проти російського сценарію дестабілізації

За тиждень до парламентських виборів у Молдові правоохоронці провели масштабну спецоперацію, результатом якої стало затримання щонайменше 74 осіб. Як повідомляє Al Jazeera, йдеться про підозрюваних у підготовці масових заворушень і спроби дестабілізації, що координувалися з території Росії через кримінальні структури. У понеділок силовики здійснили понад 250 обшуків по всій країні.

Головний прокурор Віктор Фуртуна уточнив, що більшість затриманих – чоловіки віком від 19 до 45 років, які раніше проходили підготовку в Сербії.

Президентка Молдови Мая Санду, яка називає майбутні вибори “найважливішими в історії країни”, прямо звинуватила Кремль у масштабному втручанні та фінансуванні дестабілізаційних схем. За її словами, Москва вклала “сотні мільйонів євро” для розгойдування ситуації та підриву європейського курсу країни.

“Людей щодня отруюють брехнею. Сотні осіб отримують гроші за те, щоб провокувати хаос, насильство і поширювати страх”, – заявила Санду, закликавши громадян “не дозволити віддати країну у чужі руки”.

Кремль традиційно заперечує свою причетність, однак, як нагадує Al Jazeera, це не перший скандал із російським слідом у регіоні. Минулого року в сусідній Румунії Конституційний суд скасував результати президентських виборів після виявлення масштабного втручання Москви на користь проросійського кандидата Калінa Джорджеску, відомого своїми різкими випадами проти НАТО. Згодом йому заборонили брати участь у повторних виборах.

Екстрадиція Плахотнюка та її вплив на вибори

Екстрадиція молдавського олігарха Володимира Плахотнюка з Греції до Кишинева за кілька днів до парламентських виборів 28 вересня створює додаткову політичну напруженість у країні. Плахотнюк, підозрюваний у масштабному банківському шахрайстві на суму близько 1 млрд доларів, залишався ключовою фігурою проросійських кіл у Молдові. Його повернення може бути використане як символ протистояння проєвропейському уряду Санду, підживлюючи дискусії про корупцію, правосуддя та політичну відповідальність.

З одного боку, судовий процес над олігархом може зміцнити позиції Партії дії та солідарності, демонструючи боротьбу з корупцією. З іншого – його присутність у країні може мобілізувати проросійські електоральні групи та слугувати каталізатором протестних настроїв напередодні голосування. Таким чином, екстрадиція Плахотнюка додає невизначеності результатам виборів і підвищує ризики політичної поляризації.

Отже, парламентські вибори 28 вересня у Молдові мають значення, що виходить за межі внутрішньої політики цієї пострадянської держави. Результати голосування вплинуть на розстановку сил у Чорноморському регіоні та на баланс між Європейським Союзом і Росією.

Для України наслідки цих виборів будуть відчутними як у дипломатичній, так і в безпековій площині. Збереження проєвропейського курсу Молдови означатиме для Києва наявність важливого регіонального партнера. Натомість посилення проросійських сил відкриває для Москви нові можливості впливу та тиску на Київ.

Таким чином, результати молдавських виборів можуть стати важливим індикатором регіональної стабільності та напрямку зовнішньополітичної орієнтації сусідньої країни.