Питання контролю за тим, як витрачаються аліменти, турбує дедалі більше батьків. Одні сумніваються, що сплачені кошти справді йдуть на утримання дитини, інші — бояться безпідставного втручання у власне життя. Коли мова йде про значні суми, природно виникає бажання знати, на що саме вони спрямовуються, адже для багатьох платників це не лише юридичне, а й моральне питання справедливості. Тому механізми контролю, запроваджені законодавством, викликають підвищений інтерес і часто стають предметом публічних обговорень.
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» прокоментували нашій редакції ситуацію довкола перевірок цільового використання аліментів, пояснивши загальні принципи, за якими працює система державного нагляду. Вони також окреслили, чому питання прозорості у сфері аліментів потребує не лише юридичних рішень, а й суспільного розуміння ролі батьків у вихованні дитини.
Дійсно, рано чи пізно у платників аліментів виникає закономірне питання: куди саме витрачаються аліменти на дитину? Особливо дане питання починає турбувати тих чоловіків, у яких зарплатня значно перевищує середню на ринку. Сплачуючи за 100 000 грн аліменти в сумі 25 000 грн чоловік зазвичай вважає, що годує не тільки свою дитину, а й колишню жінку, а можливо і її нового чоловіка, а дитині не дістається майже нічого.
Саме для таких ситуацій наказом Міністерства соціальної політики України 15 листопада 2018 року № 1713 затверджений «Порядок здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину». Він визначає процедуру здійснення контролю за цільовим витрачанням коштів на утримання дитини (аліментів) одним із батьків або іншим законним представником дитини, разом з яким вона проживає (далі – одержувач аліментів).
Згідно з цим Порядком, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюють органи опіки та піклування шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів. При цьому безпосереднє проведення інспекційного відвідування покладається на службу у справах дітей відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів із залученням (за потреби) інших посадових осіб суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю (психолог, соціальний педагог, фахівець із соціальної роботи). Кількість посадових осіб, що проводять інспекційне відвідування, не може бути меншою ніж дві особи. Зверніть на це увагу!
Підставою для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів є заява платника аліментів, подана за місцем проживання одержувача аліментів або до відповідної служби у справах дітей.
Для підтвердження сплати аліментів разом із заявою платник аліментів обов’язково має подати:
- розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців;
- відомості про місце проживання отримувача аліментів;
- у разі повторного впродовж року звернення платника аліментів із заявою про проведення інспекційного відвідування подається розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період, що минув з дати проведення попереднього інспекційного відвідування;
- якщо аліменти на дитину сплачуються не за рішенням суду (за домовленістю між батьками дитини, договір між батьками про сплату аліментів на дитину) платник аліментів надає копії інших документів, що підтверджують сплату аліментів на дитину та їх розмір.
Зазначимо, що законодавством передбачено, що наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику аліментів у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів. Тож, якщо хочете перевірити куди йдуть аліменти – спочатку їх слід заплатити!
Варто знати, що інспекційне відвідування проводиться впродовж 30 календарних днів з дати надходження заяви від платника аліментів. При цьому одержувач аліментів обов’язково інформується про проведення інспекційного відвідування шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованого дня його проведення з подальшим узгодженням дати та часу візиту засобами телефонного та/або електронного зв’язку (за можливості).
За недопущення до перевірки законодавством передбачені санкції. У рекомендованому листі одержувач аліментів попереджається про адміністративну відповідальність, передбачену статтею 188-50 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає наступне:
«Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим із батьків або тим з інших членів родини, з яким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким із батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, створення перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні інших покладених на них законом повноважень –
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн)».
Якщо існують об’єктивні причини, через які інспекційне відвідування неможливо провести в запланований час, його строк можуть продовжити. Це допускається лише за умови, що такі причини підтверджені документально.
До поважних причин належать:
- хвороба дитини або одержувача аліментів;
• перебування дитини чи одержувача аліментів на лікуванні в медичному закладі;
• службове відрядження;
• виїзд із дитиною на оздоровлення чи відпочинок, у тому числі за кордон;
• інші обставини, які можна визнати поважними.
У такому разі інспекційне відвідування може бути перенесене, але не більш ніж на 45 календарних днів від дати отримання заяви про його проведення.
Якщо інспекційне відвідування не можна провести у визначений термін, платника аліментів обов’язково повідомляють про це. У повідомленні зазначається причина, через яку відвідування не відбулося. У такому випадку платник аліментів має право повторно подати заяву про проведення інспекційного відвідування.
Під час інспекційного відвідування проводиться огляд умов проживання дитини. Його мета — визначити, наскільки задоволені потреби дитини. При цьому враховується розмір аліментів, які сплачуються.
Якщо розмір аліментів не перевищує двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, перевіряється, чи забезпечені основні потреби дитини. Зокрема, оцінюється, чи має дитина належне харчування, необхідні ліки (якщо вони потрібні), одяг і взуття за сезоном, а також іграшки, засоби для навчання й розвитку, що відповідають її віку.
Нагадаємо, що у 2025 році прожитковий мінімум для дітей становить: 2563 грн для дітей віком до 6 років та 3196 грн для дітей віком від 6 до 18 років. Якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути:
- наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання;
- приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб;
- обладнання для занять спортом;
- музичних інструментів;
- відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій;
- відкриття на ім’я дитини банківського рахунку;
- витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.
Тобто, якщо розмір аліментів є вищим, очікується, що й витрати на дитину будуть більшими. Відповідно, до батька або матері, з ким проживає дитина, висуваються вищі вимоги щодо того, як саме використовуються кошти на забезпечення її потреб.
Під час інспекційного відвідування звертають увагу на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан і самопочуття. Також оцінюють інші ознаки, які можуть свідчити про те, що потреби дитини задоволені не повною мірою. Зокрема, враховується хворобливий вигляд, невідповідність ваги чи зросту віковим нормам, неохайність, а також відсутність необхідних продуктів харчування.
Якщо дитина достатньо доросла та може висловити власну думку, з нею проводять бесіду. Її метою є з’ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку.
У разі, якщо під час обстеження умов проживання дитини не вдалося об’єктивно з’ясувати стан задоволення її індивідуальних потреб, служба у справах дітей може звернутися із запитами:
- до закладів освіти, охорони здоров’я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги, щодо стану здоров’я дитини (зокрема, спричиненого наявністю чи відсутністю належного харчування, забезпеченням її необхідними ліками у разі потреби тощо), наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, отримання за потреби соціальних та інших послуг, у тому числі платних;
- до надавачів житлово-комунальних послуг щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини.
Варто знати, що чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності. Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.
Протягом 5 робочих днів після проведення інспекції складається висновок за результатами його відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину за формою, копії якого, завірені в установленому порядку, надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів. У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.
У разі повторного звернення платника аліментів про проведення інспекційного відвідування таке відвідування проводиться не раніше ніж через три місяці з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.
Якщо за результатами проведеного інспекційного відвідування виявляться ознаки, які можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, платник аліментів відповідно до статті 186 Сімейного кодексу України має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Судова практика щодо розгляду таких справ є наступною:
- Якщо аліменти стягуються у частці від доходу батька, він не може звернутися до суду та просити стягувати з нього аліменти у твердій (меншій) грошовій формі. Законом встановлено право саме одержувача, а не платника аліментів на вибір способу стягнення аліментів.
- Якщо у висновку служби у справах дітей не поставлена відмітка про те, чи йдуть аліменти за призначенням, чи ні, але по тексту документу видно, що дитина забезпечена усім належним – це свідчить про цільове використання аліментів.
- Доводи батька про ненадання матір’ю всіх доказів на підтвердження витрачання отриманих коштів судом в рахунок не беруться, оскільки підтвердженням нецільового використання аліментів може бути лише відповідний висновок. Він складається службою у справах дітей за наслідками проведеної інспекції, а законодавчі норми, які б встановлювали обов’язок одержувача аліментів зберігати всі докази їх витрачання, відсутні.
- Вказуючи про те, що розмір аліментів, які фактично стягуються з батька, є значно більшим за мінімальний, він повинен зазначити, у зв’язку з чим вважає, що його діти мають отримувати аліменти у мінімальному розмірі, тоді як його матеріальний стан дозволяє утримувати дітей на вищому рівні і розмір аліментів визначений у частці від його фактичного доходу.
- Посилання батька на те, що матір не бере участі в утриманні дітей у розмірі, рівнозначному сумі стягуваних аліментів з нього, не свідчить про нецільове використання відповідачем аліментів на дітей.
- Ухиляння матері від інспекційних відвідувань працівників служби у справах дітей, а також на відсутність відомостей про відвідування дитини дитячого садка чи гуртків не може бути беззаперечним доказом на підтвердження нецільового використання сплачених позивачем аліментів.
Судова практика свідчить, якщо встановлено факт нецільового використання аліментів, а платник вимагає перераховувати кошти безпосередньо на особистий рахунок дитини в Ощадбанку, суд зазвичай ухвалює змішане рішення. У таких випадках половину аліментів (50%) суд продовжує стягувати на користь одержувача аліментів, тобто того з батьків, з ким проживає дитина. Іншу половину (ще 50%) перераховують на особистий банківський рахунок дитини.
Суди пояснюють, що саме такий підхід найкраще відповідає інтересам дитини: з одного боку, забезпечується її поточне утримання, а з іншого — гарантується накопичення коштів для майбутніх потреб.
