Спори з комісіями щодо компенсації за пошкоджене житло: як захистити свої права у суді

Коли мова заходить про компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло, власники стикаються не лише з необхідністю довести свої втрати, а й рішеннями комісій, які часто викликають сумніви у справедливості. Одні обурюються занадто низькою оцінкою збитків, інші вважають, що комісії взагалі не мали підстав відмовляти. Люди докладають зусиль, щоб зібрати численні довідки, акти та оцінки, а у відповідь отримують суму, яка, на їхню думку, знецінює їх втрати. У підсумку українці стикаються як з бюрократією, так і правовими нюансами нової категорії справ, що з’явилася в умовах повномасштабної війни. Додаткової плутанини додають чутки про різні підходи до однакових випадків та складність законодавства, яке регулює цей процес.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» прокоментували нашій редакції, до якого суду потрібно звертатися у подібних спорах, кого вказувати відповідачем, які документи мають вирішальне значення та як правильно формулювати позовні вимоги. Вони також пояснили, чому судова практика в цій категорії справ ще формується, які аргументи найчастіше стають вирішальними й що потрібно враховувати, щоб збільшити шанси на позитивний результат.

Отримання громадянами компенсації за пошкоджене чи зруйноване майно є не тільки тяжким шляхом зі збору необхідних документів та доказів, а й іноді незадоволенням від призначеної суми, яка на думку власника нерухомого майна не відповідає навіть близько вартості ушкодженого чи знищеного майна. Звісно, що в цьому процесі у кожної зі сторін свій інтерес – держава прагне виплатити як можна менше коштів, а власник майна своєю чергою прагне отримати їх як можна більше. Ще більшу плутанину вносить інформація, отримана методом «сарафанного радіо» відповідно до якої виявляється, що кум кума за трохи ушкоджений будинок отримав стільки ж, скільки іншому виплатили взагалі за зруйнований.

В таких ситуаціях, коли особа дізнається, що за її пошкоджене чи зруйноване майно їй нарахували суму, з якою вона геть не згодна, що вона може зробити та куди йти? Річ у тім, що дана категорія справ не є новою, бо з’явилась виключно під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а тому безліч питань виникає не тільки у пересічних громадян, а й у досвідчених адвокатів та юристів.

Перше питання під час прийняття рішення про оскарження рішення, дії чи  бездіяльності комісії з  компенсації або  уповноваженого органу постає таке: до якого суду подавати позов: адміністративного чи загальної юрисдикції?  Головне, що треба знати в такому випадку – спори з комісіями з компенсаціями та уповноваженими органами мають розглядатись за правилами адміністративного судочинства окружними адміністративними судами. У системі адміністративних судів України утворено 27 окружних адміністративних судів, від­повідно до адміністративно-територіального поділу — в кожній області по суду.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи  індивідуальних актів), дій чи  бездіяльності, крім  випадків, коли для  розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС).

Був час, коли окружні адміністративні суди масово відмовляли у відкритті адміністративного провадження з висновком про те, що спори з комісіями з компенсації або уповноваженими органами — це приватноправові спори.

Головним аргументом, який допоможе з поданням позову саме до адміністративного суду, є Закон України «Про адміністративну процедуру». З погляду даного закону комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України або виконавчі органи сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військові адміністрації населеного пункту або військово-цивільні адміністрації населеного пункту є адміністративними органами.

Отже, з судом, до якого подавати позов ми визначилися. Наступний крок – до кого саме подавати адміністративний позов, хто буде відповідачем по справі?

Комісії з  компенсації у  вказаній категорії спорів виробили однакові підходи захисту   та вважають, що вони не є юридичними особами, мають статус консультативно-дорадчого органу, а отже, на їхню думку, не можуть бути стороною у справі. Такою ж логікою керуються й уповноважені органи без статусу юридичної особи (виконавчі комітети).

Пункт  9 ч. 1 ст. 4 КАС передбачає, що відповідач — суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Відповідно до  ч. 4 ст. 46 КАС відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас згідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС суб’єкт владних повноважень  — орган державної влади (у  тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Не зважаючи на створення виконавчим комітетом, комісія з компенсації є досить самостійною у прийнятті рішень та виконанні покладених на неї завдань.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» встановлено повноваження Комісії, в силу яких вона виконує ключові завдання до прийняття рішення про надання / відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, при цьому виконавчий комітет лише затверджує її рішення.

Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Тож і комісія з компенсації, і уповноважений орган виконавчої влади  можуть виступати відповідачами у справі, відсутність статусу юридичних осіб не суперечить вимогам закону. Чи зазначати комісію з компенсації співвідповідачем разом з тим же виконавчим комітетом треба вирішувати в кожній конкретній ситуації окремо.

Деякі адвокати вважають, що у разі оскарження рішення про компенсацію або відмову в компенсації достатньо відповідачем слід зазначити тільки виконавчий комітет, який затвердив рішення комісії з компенсації. Адже у разі задоволення позову виконавчий комітет має повторно розглянути рішення комісії з компенсації і вирішити питання в межах своєї юрисдикції: затвердити рішення або повернути для повторного розгляду. При такому розкладі комісію з компенсації краще залучити до участі у справі як третю особу. Втім ми вважаємо, що комісія з компенсації, повинна бути залучена співвідповідачем у справі й це найвірніший варіант.

До адміністративного позову пред’являються наступні вимоги згідно з законом. У позовній заяві зазначаються:

• найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
• ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
• ім’я (найменування) відповідача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
• зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
• у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
• перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Для прикладу наведемо декілька судових справ з даної категорії.

Стан будинку та можливість у зв’язку з цим отримати компенсацію. За матеріалами справи до початку бойових дій у 2022 році житловий будинок був у занедбаному стані, напівзруйнований, але він все ж таки експлуатувався власником та використовувався для проживання. Комісія з компенсації відмовила в компенсації.

Суд постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року  справа № 400/3394/24 дійшов до висновку, що попереднє пошкодження нерухомості, що  привело її  в занедбаний стан, не є підставою для  відмови у  наданні компенсації за зруйноване житло.

Дана справа є яскравим прикладом того як потрібно не боятися звертатися до суду із захистом своїх прав. Інша справа навпаки показує чи варто бути прискіпливим до формальних підстав.

Несвоєчасний розгляд заяви та скасування рішення комісії. За умовами справи  комісія з компенсації порушила строк розгляду заяви про надання компенсації, але рішення по суті все ж таки було прийнято. Оскільки прийняте рішення не задовольнило власника він вирішив звернутися до суду використовуючи як привід формальні зачіпки.

Постановою від 05.02.2025 року у справі № 520/30466/24 Харківський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність комісії з компенсації, але нічого не зобов’язав, вказавши, що порушення строків не впливає на чинність адміністративного акту, який прийнято правомірно.

Отримання компенсації та наявність права власності на зруйноване житло. За фабулою справи громадянин надав до комісії правовстановлюючі документи на зруйноване майно, проте на момент розгляду комісією з компенсації питання про компенсацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже був внесений запис про припинення права власності. Рішенням комісії відмовлено в наданні компенсації.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від  15.11.2024 року справа № 320/8378/24 суд дійшов висновку, що відмова комісії з компенсації у прийнятті заяви є безпідставною.

Чи  можна підтвердити ступінь руйнації житла в іншому порядку, ніж це передбачено діючою методикою?  За матеріалами справи згідно з технічним звітом категорія руйнувань квартири встановлена як «4». Закон містить іншу градацію. Комісією з  компенсації було зупинено розгляд заяви з метою отримання інформації про категорію пошкодження квартири. Після уточнення всіх обставин прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про компенсацію, оскільки квартира не є зруйнованою, а є тільки пошкодженою.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 року у справі № 400/15164/23 суд дійшов висновку, що доказами у  справі підтверджено відсутність підстав вважати, що нерухоме майно позивачки знищено, натомість наявні підстави, що доводять зворотне, а саме факт можливого відновлення квартири. Таким чином, відповідачами доведено законність своїх дій та  безпідставність позовних вимог.

Як бачимо, для успіху судової справи потрібно ретельно зібрати всі необхідні документи, вивчити їх, визначитися з тим, хто саме буде сторонами по справі, та правильно оформити позовні вимоги по справі.