Під час війни підготовка пляжів перестала бути звичайним сезонним завданням комунальних служб, оскільки кожна водойма потребує оцінки з урахуванням мінної небезпеки, наслідків обстрілів, пошкодженої інфраструктури, доступності укриттів і можливості швидкої евакуації людей під час повітряної тривоги. Для громад це означає значно складнішу відповідальність, бо відкриття місця відпочинку біля води потребує перевірки дна, обстеження прибережної території, визначення безпечних маршрутів, організації чергування рятувальників і зрозумілої системи попередження населення.
Ситуація на водоймах під час війни
Особливо гостро ця проблема проявляється там, де водойми залишаються доступними для людей, але місцева влада не має достатніх ресурсів або не готова брати на себе відповідальність за їх підготовку. В таких умовах заборона купання виглядає найпростішим рішенням, однак вона не прибирає людей із берегів, бо влітку річки, озера й водосховища залишаються місцями масового відпочинку навіть за наявності табличок про заборону.
Після закриття офіційних пляжів частина відпочивальників переходить на стихійні ділянки, де немає перевіреної акваторії, рятувального поста, медичної допомоги, попереджувальних знаків, контролю за глибиною та інформації про небезпечні місця. Під час війни такий перехід створює додаткові ризики, адже необстежений берег може приховувати уламки, вибухонебезпечні предмети або ділянки, які стали небезпечними після бойових дій, підтоплень чи руйнування інфраструктури.
Тому проблема пляжів у воєнний час полягає не лише у дозволі чи забороні купання. Йдеться про вибір між контрольованим відпочинком у підготовлених місцях і неконтрольованим перебуванням людей на диких берегах, де будь-яка надзвичайна ситуація розвивається швидше, ніж на обладнаній території. Для ДСНС це питання людської безпеки, а для місцевої влади — перевірка здатності організувати реальний захист населення замість адміністративного рішення, яке існує переважно на папері.
Позиція ДСНС щодо заборони купання у водоймах
У Державній службі з надзвичайних ситуацій звернули увагу на тенденцію, за якої органи місцевого самоврядування забороняють купання на водоймах замість того, щоб визначати безпечні місця для відпочинку й належно їх обладнувати.
Підготовка до літнього сезону в умовах війни перетворилася для українських громад на складне питання безпеки, у якому звичайне відкриття пляжу потребує значно більшого обсягу робіт, ніж у довоєнний період. Місцева влада повинна враховувати мінну небезпеку, перевірку акваторій, наявність укриттів поблизу місць відпочинку, можливість оперативного реагування рятувальників, а також ризики масового перебування людей біля води під час повітряних тривог. Через ці обставини дедалі частіше громади обирають найпростішу модель — повну заборону купання, яка дозволяє уникнути витрат і відповідальності за облаштування пляжів.
«Ми спостерігаємо тривожну тенденцію, коли органи місцевого самоврядування, розуміючи, що достатньо великий обсяг робіт треба зробити, щоб підготувати пляж, акваторію належним чином, щоб убезпечити людей – ухвалюють рішення заборонити купання.
Тут питання – кого ми обманюємо? Все одно люди будуть купатися. Щорічно ми це бачимо, щорічно гинуть люди, і щорічно ми забороняємо використання водних об’єктів», – зазначив директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктор Вітовецький
За його словами, місцева влада часто усвідомлює, що підготовка безпечної акваторії потребує значних ресурсів, технічної роботи та організаційних рішень, після чого ухвалює рішення просто закрити доступ до водойм.
У ДСНС звертають увагу на те, що закриття офіційних пляжів фактично переміщує людей у ще небезпечніші місця. Якщо територія не обладнана для відпочинку, відсутність контролю створює значно вищий ризик трагічних випадків, ніж функціонування підготовленого пляжу з визначеними межами купання та присутністю рятувальників.
Директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС наполягає на тому, що громади мають оцінювати власні можливості об’єктивно й визначати хоча б окремі території, де можна забезпечити контроль за безпекою людей. У таких місцях необхідно проводити обстеження дна, перевірку прибережної зони, організовувати чергування рятувальників, встановлювати інформаційні таблички та визначати правила поведінки під час повітряної тривоги.
«Я б хотів закликати відповідних посадових осіб місцевої влади, органів місцевого самоврядування об’єктивно оцінити спроможності, розглянути можливі місця для відпочинку населення і все ж забезпечити безпеку цих водних об’єктів для того, щоб населення могло безпечно відпочивати», – наголосив Віктор Вітовецький.
Заява посадовця ДСНС пролунала напередодні активного літнього сезону, коли питання відкриття пляжів традиційно переходить в практичну площину для місцевої влади.
