Макрон лобіює інтереси України: чи змінить Трамп свою зовнішню політику
У Парижі відбулася церемонія відкриття відновленого після пожежі Нотр-Дама. Вона стала зірковим часом для президента Макрона, що п’ять років тому пообіцяв повернути до життя найвидатнішу пам’ятку архітектури і зробити кам’яне серце Парижу ще красивішим. Французькому президенту це, безумовно, вдалося. Як і використати цю подію для зміцнення своїх позицій на міжнародній арені, ініціюючи неформальні переговори та обговорення ключових міжнародних питань серед лідерів, які зібралися у святковому Парижі. Церемонія, яка зібрала лідерів 50 країн надала й майданчик для “хитрої дипломатії” – так ці зустрічі схарактеризувало видання The Washington Post. Центральною подією на урочистостях стала зустріч Трампа, Макрона і Зеленського. Саме про неї в контексті відновлення культурної ікони Франції написали світові медіа. Трамп знову опинився в центрі міжнародної уваги. Все вказує на те, що йому там подобається, як, власне, і чинити вплив на міжнародну політику і дипломатію
Наміри Трампа і занепокоєння Європи
Той факт, що Трамп за посередництвом Макрона зустрівся з українським президентом, сигналізує про те, що він сприймає українське питання як одне з пріоритетних у своїй зовнішній політиці. Для новообраного американського президента, що перебуває на стадії транзиту влади, стали доступними численні секретні документи, які, вочевидь, змінили його бачення війни. Обіцяне “припинення протягом 24 годин”, певно, видалося йому не таким вже й реалістичним після ознайомлення із закритими даними. Як зазначає американська преса, присутність Трампа на важливій для Європи культурній і дипломатичній події вказує на його переосмислення зовнішньої політики США.
Повернення Трампа до влади викликало занепокоєння у Парижі, тож Макрон вирішив завчасно підтвердити свої дружні наміри щодо новообраного американського президента і надав йому можливість відчути себе у центрі уваги. Трампу на церемонії французький президент виділив найкраще місце, перед ним була простелена червона доріжка. Видання Le Monde зазначає, що занепокоєння Парижа та інших європейських столиць пов’язане з тим, що обіцянки Трампа блискавично завершити війну фактично можуть означати припинення підтримки Києва. Тож Макрон ініціював тристоронню зустріч, аби пролобіювати інтереси України у американській зовнішній політиці, яка стартує в січні після інавгурації
Трампа. Видання The New York Times зазначає, що Зеленський використав кулуари визначної події для просування інтересів Києва.
Хоча зміст зустрічі залишився невідомим, очікувалося, що український президент порушить перед Трампом питання захисту інтересів України. Це пов’язано із занепокоєнням, що обіцянки Трампа швидко завершити війну можуть призвести до втрати значних територій на користь Росії та залишити Київ без необхідних гарантій безпеки, щоб запобігти майбутній агресії.
Суперечливі кадрові призначення Трампа залишають українське питання невизначеним
Видання Politico Europe висловлює занепокоєння тим, що кадрові призначення новообраного американського президента не додають ясності щодо його подальших кроків. До його команди входять як прихильники жорсткої позиції щодо Росії та НАТО, такі як радник з національної безпеки Майк Волтц і кандидат на посаду держсекретаря Марко Рубіо, так і критики альянсу, наприклад, Піт Гегсет — суперечливий кандидат на посаду міністра оборони, та обраний віцепрезидент Джей Ді Венс, який наполягав на скороченні допомоги Україні.
Така кадрова політика може бути спробою заспокоїти різні політичні групи: водночас залучити підтримку консервативних “яструбів”, які виступають за стримування Росії, та заспокоїти ізоляціоністів, які виступають за скорочення витрат на міжнародні зобов’язання. Включення до команди людей із більш м’якою позицією щодо Росії може бути також сигналом про можливість діалогу та зниження напруги між Вашингтоном і Москвою.
Відгуки учасників тристоронньої зустрічі
«Світ божеволіє, і ми поговоримо про це», — ці слова Трамп висловив, демонструючи свої наміри, коли прибув до Парижа і погодився на тристоронню зустріч, ініційовану Макроном. Водночас, за інформацією видання Bild, Макрон спочатку планував провести дві окремі зустрічі — одну з Трампом, іншу з Зеленським. Запізнившись на майже сорок хвилин, новообраний американський президент створив можливість для діалогу з обома лідерами, оскільки йому було важливо поспілкуватися з Зеленським і підготувати грунт для заяв про готовність України до переговорів щодо припинення війни.
“Зеленський і Україна хочуть укласти угоду та припинити це божевілля”, — трохи згодом написав Трамп на своїй платформі Truth Social. “Потрібно негайно оголосити про припинення вогню та розпочати переговори. Занадто багато життів марно втрачаються, занадто багато родин зруйновано. Якщо це продовжуватиметься, ситуація може перерости у щось значно більш масштабне й небезпечне”, — додав він. Важко не погодитися із цими заявами новообраного американського президента.
Трампова заява на платформі Truth Social, щонайменше, сигналізує про його бажання позиціонувати себе миротворцем, який прагне припинити війну, що триває. Проте формулювання намірів викликають певні перестороги.
Заклик до “негайного припинення вогню” може бути інтерпретований як готовність тиснути на Україну для досягнення угоди навіть за рахунок її національних інтересів. Вказуючи на ризик “значно масштабнішого й небезпечнішого” конфлікту, Трамп підкреслює загрозу ескалації, але водночас може намагатися налякати своїх прихильників у США і спонукати їх підтримати його підхід до вирішення війни, який потенційно включає скорочення допомоги Україні і дії проти західних альянсів. Водночас, такий підхід може розглядатись як спроба уникнути втручання США в конфлікт та відновлення економічних та військових ресурсів країни, що є важливим елементом його передвиборчої стратегії. Тому питання мирних переговорів, запропоноване Трампом, залишається спірним, оскільки воно може поставити під загрозу стратегічні інтереси України та її територіальну цілісність. Багато європейських країн також побоюються, що Трамп може нав’язати несправедливу угоду про припинення вогню, яка фактично визнала б Росію та президента Кремля Володимира Путіна переможцями в агресивній війні.
Зеленський після зустрічі в Парижі охарактеризував Трампа як “рішучого”. Він зазначив, що тристороння зустріч була продуктивною. На своїй платформі X український президент написав: “Ми всі хочемо, щоб ця війна якомога швидше і справедливо завершилася. Ми обговорювали наших людей, ситуацію на фронті та справедливий мир для України”. Лідери домовились про подальшу співпрацю. “Мир через силу можливий“.
Стратегія Трампа щодо України на тлі нестабільності в Європі
Політична ситуація в Європі та США суттєво впливає на перебіг російсько-української війни. Невизначеність у Німеччині, де незабаром відбудуться парламентські вибори, ускладнює прогнозування майбутнього політичного курсу та підтримки України. Навіть якщо Фрідріх Мерц, який підтримує Україну, стане федеральним канцлером, його здатність реалізувати свою політику буде залежати від коаліційних угод і внутрішніх політичних умов.
У Франції політична нестабільність, викликана відсутністю стабільного уряду, також обмежує можливості президента Макрона. Така ситуація може зберігатися до президентських виборів 2027 року або навіть до можливих дострокових виборів до Національних зборів у 2025 році. В таких умовах Франція не здатна чітко формулювати і проводити стабільну зовнішню політику, зокрема щодо України. Макрон, вочевидь, прагне до активного налагодження хороших стосунків з Трампом, адже для європейців повернення Трампа до влади несе багато ризиків, зокрема в питаннях торгівлі та кліматичних змін.
Трамп, ймовірно, враховує ці внутрішньоєвропейські виклики при оцінці потенціалу співпраці з європейськими партнерами, зокрема з Німеччиною та Францією. Його зустріч з Макроном і Зеленським свідчить про готовність до співпраці в тристоронньому форматі та пошуку спільних рішень, замість того, щоб діяти самостійно.




