В Бразилії стартував саміт G20, на який з’їхалися лідери провідних країн світу. Символічно, що другий день заходу збігається із чорною для України датою – 1000 днів від початку повномасштабної війни. Втім, на порядку денному саміту не лише російсько-українська війна. Обговорюють також конфлікт на Близькому Сході та кліматичні проблеми. Крім того, вирішення українського питання відбувається без участі представників від України. Вже другий рік поспіль, не зважаючи на наполягання Зеленського, нашу країну не запрошують на цю масштабну зустріч. На саміті G20 в Бразилії не буде і президента Росії Володимира Путіна. Це рішення, вочевидь, пов’язане з його юридичною вразливістю через міжнародний ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом. Утім, Путіну для участі в саміті знайшли заміну. Замість нього до Бразилії прибув міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Навряд засудження дій Росії потрапить до фінального комюніке саміту. Принаймні, таких інсайтів не було, хоча вчорашня масована ракетна атака може змінити наміри декого з учасників зустрічі G20. На окрему увагу заслуговує турецька пропозиція, яка включає створення демілітаризованої зони на сході Донбасу, де Росія має контроль з 2014 року. Ердоган планує запропонувати розміщення міжнародних миротворчих сил як додаткову гарантію безпеки, а також надати Україні гарантоване постачання озброєнь, якщо вона погодиться залишити питання вступу до НАТО на користь мирного процесу.
Тінь Трампа нависає над самітом G20
Одне з головних питань на саміті G20 — це як лідери, які вже мають труднощі з досягненням консенсусу, будуть поратися з поверненням Дональда Трампа, який має славу головного дестабілізатора у відносинах великої двадцятки. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, який пережив наслідки виходу Трампа з переговорів у 2018 році, ймовірно, останній раз бере участь у заході такого масштабу перед виборами, де його популярність вкрай низька. Тож очікується, що він програє.
Видання Bloomberg повідомляє, що на саміті очікують на детальний звіт Олафа Шольца щодо його телефонної розмови з очільником Кремля Володимиром Путіним. Багато хто з союзників уважає цей дзвінок важливим кроком на зустріч мирному процесу, попри жорстку критику зеленського. Оскільки Європа починає усе активніше говорити про укладання сталого миру між Україною і Росією, з’являються думки, що не лише Трамп має спілкуватися із Путіним, а й звертати увагу на можливе укладання сталого миру, важливо, щоб не лише Трамп спілкувався з Путіним. Передбачається також, що участь Шольца у саміті як лідера Німеччини може бути останньою для нього, адже політичні настрої у ФРН свідчать про те, що партія Шольца програє дострокові вибори.
Ердоган пропонує заморозити російсько-українську війну
Турецька преса повідомляє, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган візьме участь у саміті G20, який відбудеться в Бразилії, де він проведе перемовини з іншими світовими лідерами. Очікується, що на саміті він висуне пропозицію щодо завершення війни в Україні, зокрема запропонує заморозити конфлікт на існуючих лініях фронту, що може стати основою для подальших переговорів про мир.
Офіційні турецькі медіа розглядають цю пропозицію як важливий крок у запобіганні ескалації війни та посиленні дипломатичних зусиль для досягнення мирного вирішення конфлікту. У Туреччині Ердогана вважають ключовим гравцем на міжнародній арені, що здатний до розв’язання найскладніших питань, зокрема, і щодо війни в Україні. Вважається, що його позиція набуває значної ваги через гуманітарні наслідки війни та її вплив на глобальну безпеку.
Немає сумніву, що Туреччина, як член НАТО, може відігравати важливу роль в міжнародних дипломатичних зусиллях, і це дозволяє їй вносити суттєвий вклад у мирні процеси. Офіційна пропозиція Туреччини передбачає замороження конфлікту на нинішніх лініях фронту і може бути сприйнята як крок до захисту територіальної цілісності України, адже Туреччина прагне створити можливість для мирного процесу та забезпечення регіональної безпеки.
Нині важливо, як до цієї ініціативи поставляться інші великі гравці, такі як Європейський Союз та Сполучені Штати, адже їхня реакція може мати значний вплив на подальший розвиток подій у війні. Тому очікується, що деталі пропозиції Ердогана та його взаємодія з іншими лідерами будуть в центрі уваги на саміті G20.
Нагадаємо, що саміт є важливою платформою для глобальних лідерів, які прагнуть обговорити критичні питання світової політики. В Туреччині очікують, що ініціатива Ердогана може стати значним кроком не тільки до припинення війни в Україні, але й до збереження міжнародного миру в цілому.
Посилаючись на свої джерела, РБК-Україна повідомляє, що дипломати, які готували спільну заяву для саміту G20, мали труднощі у формулюванні конкретних пропозицій щодо війни Росії проти України. Масштабний російський авіаудар 17 листопада порушив напрацьований консенсус, і європейські дипломати почали наполягати на перегляді раніше узгоджених формулювань. Відбулися і ще деякі події, які змінили хитку згоду щодо врегулювання конфлікту. США зняли обмеження на постачання українським військам американського озброєння для ударів по території Росії. Очікується також, що і Пекін, який завжди підтримував Росію, може змінити свою позицію через глобальні наслідки війни в Україні, зокрема через застосування північнокорейських військ, тобто наближення конфлікту до кордонів Китаю.
Трійка кульгавих качок від політики
“Три кульгаві качки Заходу на перевірці реальністю в Ріо” – з таким іронічним заголовком виходить матеріал видання “Die Welt”, присвячений зустрічі великої двадцятки. Видання нагадує, що Олаф Шольц досі неодноразово заявляв про свою рішучу підтримку України у співпраці з США. “Якби він залишався вірним цій політиці, – розмірковує “Die Welt”, – він мав би погодитися на постачання німецьких крилатих ракет Taurus”. Разом з тим, Шольц не може утриматися від спокуси зіграти роль “канцлера миру”, критикуючи використання далекобійної зброї як небезпечну ескалацію. Попри все, сильний альянс між канцлером і Білим домом нині стає важливим як ніколи. Видання переконане, що рішення президента Байдена щодо ракет було прийнято у потрібний час і канцлер Шольц має зробити з цього висновки.
До трійки кульгавих качок видання відносить Шольца, Байдена і Макрона – політиків, які вже не мають достатньої сили впливу на міжнародній арені. Видання закликає і Берлін, і Париж припинити моралізаторство, а діяти більш рішуче, зокрема й, шукаючи прагматичної підтримки у наступного президента Америки Дональда Трампа.
Бразилія зосереджена на економіці і кліматі, а не на Україні
Французьке видання Le Monde також занепокоєно пише про тінь Трампа, яка насувається на велику двадцятку, адже G20 все більше стає ареною суперечок між багатими країнами Півночі та держава Півдня, що нарощують свій вплив. Видання особливо наголошує на ролі Бразилії у цьому протистоянні, адже лідер країни вибудовує свою власну сильну позицію, свідченням чого є відмова від прийому президента Росії Володимира Путіна. Разом з тим, “Le Monde” обурюється тим, що Лула зосереджений на економічних та кліматичних питаннях, а не на конфлікті в Україні. Західні лідери, зокрема, стурбовані можливістю повернення Дональда Трампа до влади, оскільки це може прискорити глобальну фрагментацію — процес, коли країни будуть рухатися від багатосторонньої співпраці до більшого націоналізму та економічної ізоляції. Трамп відомий своєю політикою “Америка понад усе”, що передбачає зменшення участі США в глобальних справах, зокрема, в міжнародних організаціях, і зворотний процес глобалізації. Це означає, що коли Трамп повернеться до влади, його дії можуть призвести до посилення напруженості в міжнародних відносинах, що також відобразиться на глобальній економіці та стабільності.
Власне тому Лула намагається зосередитися на питаннях, які могли б сприяти діалогу, не привертаючи зайвої уваги до війни в Україні.
Отже, саміт G20 у Бразилії підкреслює важливість пошуку нових шляхів до миру та стабільності в умовах загострення глобальних конфліктів, особливо російсько-української війни. Попри відсутність представників України на заході, ситуація на сході Європи залишається в центрі уваги світових лідерів. Турецька пропозиція про замороження війни на поточних позиціях та можливе розміщення миротворців є лише одним з обговорюваних варіантів, хоча вона викликає суперечливі реакції. Для України важливо, щоб будь-які міжнародні ініціативи щодо врегулювання конфлікту враховували її суверенітет та територіальну цілісність. Чи зможе саміт стати кроком на шляху до довготривалого миру та чи почують голоси країн, що підтримують Україну, стане зрозуміло за підсумками цього важливого міжнародного форуму.
