Між боргами та реформами: на чому тримається економіка України (продовження)

Минулого разу ІА Факт писало про економічні виклики, що стоять перед Україною: війна виснажує бюджет, нестабільні доходи створюють додаткову напругу, а міжнародна підтримка дедалі більше перетворюється на поле політичних битв. Прогнозоване зростання ВВП на 2,7% – малозначима статистика, коли економіка залежить від зовнішніх вливань. Інфляція 9,5% – менше, ніж у попередні роки, але ціни ростуть, а купівельна спроможність наших співвітчизників падає.
Основою бюджету мають стати податкові надходження, але тут усе зав’язано на двох факторах: стабільності економіки та підтримці бізнесу. Якщо міжнародні партнери сповільнять допомогу, уряд залишиться наодинці з масштабними фінансовими проблемами. Заплановані 38,4 млрд доларів зовнішнього фінансування – це не цифри на папері, а питання виживання.
А головний ризик – борговий зашморг. 7,07 трильйона гривень держборгу вже зараз, а до кінця року це може бути 100% ВВП. Боргові виплати у 600 мільярдів гривень без зовнішньої підтримки – це або інфляційний шок через друк грошей, або різке скорочення держвидатків.
І поки Європа розмірковує, а Трамп уже прийняв рішення про замороження військової допомоги, український уряд змушений шукати альтернативи. Грошей на все не вистачить, і головне питання – на чому економити: на обороні чи соціалці? Бо без зовнішніх вливань золотовалютні резерви в 40,3 млрд доларів довго не врятують.
Нові податкові ініціативи для збільшення доходів бюджету
Україна ввійшла у 2025 рік із масштабними податковими змінами, покликаними збільшити доходи бюджету, покращити адміністрування податків та боротьбу з корупцією. Влада змушена шукати нові джерела наповнення держскарбниці, і це означає, що і бізнес, і звичайні громадяни відчують податкове навантаження більше, ніж будь-коли.
Головна зміна, яка вже вдарила по зарплатах українців, – збільшення військового збору. З 1 грудня минулого року його підняли з 1,5% до 5%, і тепер він стосується не лише найманих працівників, а й ФОПів. Очікується, що цей податок принесе до бюджету мільярди гривень, але водночас зменшить реальні доходи українців.
Банківському сектору теж непереливки, адже для фінансових установ податок на прибуток підвищили до 50%, що суттєво вплине на їхню рентабельність. А ще уряд вирішив відновити податкові перевірки, що може стати перевіркою на міцність для малого та середнього бізнесу.
Одним із найбільш корумпованих державних органів давно залишається українська митниця, і поточний рік має стати переломним у її реформуванні. Верховна Рада вже ухвалила закон, що передбачає повне “перезавантаження” митної служби – прозорий конкурс на посаду керівника, аудит діяльності та масову переатестацію всіх митників. час покаже, чи вдасться викорінити схеми, які щороку “з’їдають” мільярди гривень. Крім того, митницю чекає цифровізація – автоматизація процесів, електронний документообіг і підвищення зарплат для “очищених” від корупції митників
Нові правила торкнуться айтішників, фермерів і малих підприємців. Зокрема, змінено оподаткування резидентів “Дія Сіті”, що має стимулювати розвиток цифрової економіки. Крім того, аграрний сектор зіткнеться з новими податковими зобов’язаннями, що закономірно позначиться на вартості продуктів.
З одного боку, Україна робить важливі кроки для підвищення податкової дисципліни та боротьби з корупцією. З іншого – фіскальний тиск зростає, що може вплинути на бізнес-активність та доходи громадян. Злободенне питання: чи допоможуть ці реформи наповнити бюджет без шкоди для економіки? Відповідь залежатиме від того, наскільки ефективно уряд зможе їх реалізувати.
Зарплати та соціальні виплати
У поточному році нашим співвітчизникам доведеться затягнути паски ще тугіше – держава заморожує зростання зарплат, пенсій та соціальних виплат, пояснюючи це війною та рекордним бюджетним дефіцитом. Попри стрімке зростання цін, мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8000 гривень, а прожитковий мінімум – 2920 гривень. Це означає, що реальні доходи людей фактично зменшаться, а купівельна спроможність продовжить падати.
З 1 березня відбулася індексація пенсій. На соціальні виплати у бюджеті закладено 419,2 мільярда гривень, з яких 237,9 мільярда підуть на пенсії. Та чи вистачить цих ресурсів у разі нестачі міжнародного фінансування?
У минулому році були випадки перебоїв із соцвиплатами, і схоже, що цьогоріч ситуація може повторитися. Держбюджет катастрофічно залежить від міжнародної допомоги, і якщо хоча б один транш затримається, уряду доведеться вибирати між фінансуванням армії та виплатами населенню. У Міністерстві соцполітики вже заявляють, що виплати здійснюються вчасно, але можливі незначні затримки через пріоритетність військових видатків
Держава намагається утримати соціальні стандарти, але насправді вони вже не відповідають реаліям. Зі зростанням цін та можливими затримками міжнародних коштів ризики для виплат тільки збільшуються. Українцям доведеться адаптуватися до складних умов, а бюджетникам і пенсіонерам – фактично виживати в умовах фінансової стагнації.
Фінансування оборонного сектору
У поточному році кожна четверта гривня з бюджету піде на армію. Видатки на оборону сягнуть 2,2 трильйони гривень – це рекордна сума в історії України, яка становить 26% ВВП. Держава робить ставку на військову перевагу та максимальне зміцнення ЗСУ.
Як змінилося фінансування? Порівняно з минулим роком оборонний бюджет зріс на 510 мільярдів гривень. Це серйозне збільшення, яке відображає нову стратегію – ставка не лише на оборону, а й на посилення ударних можливостей української армії.
Куди підуть ці гроші? 1,16 трильйона гривень передбачено на виплату зарплат військовим – це левова частка бюджету, хоча темпи підвищення грошового забезпечення залишаються помірними. Видатки на озброєння зростають, Україна розширює власне виробництво зброї та вкладає кошти у посилення ППО. Заплановано серйозний розвиток оборонних підприємств – будуть створюватися нові безпілотники, артилерія, бронетехніка.
Варто пам’ятати, що оборонний бюджет напряму залежить від міжнародної допомоги, а затримки фінансування можуть серйозно вплинути на військову стратегію. Навіть попри рекордні витрати, значна частина коштів піде на покриття дефіциту та погашення боргів. Поки що влада розраховує на західних партнерів, але будь-які фінансові зриви можуть стати критичним викликом.
Цей бюджет демонструє: ставка зроблена на армію та безпеку, і Україна не має іншого вибору, окрім як воювати до перемоги. Але чи не буде решта економіки принесена в жертву? Чи вистачить ресурсів на критичну інфраструктуру, соціальну сферу, розвиток економіки? Це дилема, яка вже зараз стоїть перед державою, і відповідь на неї потрібно шукати негайно.
Плани щодо повернення біженців в Україну
Одним із ключових викликів стає повернення українців додому. Війна змусила мільйони громадян залишити країну, і тепер головне питання – як їх повернути та дати їм мотивацію будувати майбутнє тут, а не за кордоном.
Що робить держава? У бюджеті передбачено 150 мільйонів гривень на підтримку українців за кордоном та їх повернення. Ці кошти підуть на працевлаштування, житло та адаптацію, але на тлі масштабів проблеми ця сума виглядає радше символічною. Це перший крок, але він занадто малий, щоб реально змінити ситуацію.
Чи є робота для тих, хто повернеться? Український ринок праці відчуває гострий дефіцит кадрів, особливо в промисловості, будівництві та медицині. Очікуване зростання економіки на 4% може дати імпульс розвитку, але чи зможуть вітчизняні зарплати конкурувати з європейськими? Чи допоможе міжнародна підтримка? У 2025 році Україна очікує отримати 38 мільярдів доларів міжнародної допомоги. Це ключовий ресурс для стабілізації фінансів та запуску програм підтримки бізнесу. Але саме створення робочих місць та економічна стабільність стануть вирішальними для повернення людей.
Повернути людей – складніше, ніж їх втратити. Влада декларує наміри, але без реальних змін вони залишаться лише словами. Українці, які вже облаштувалися в Європі, не поїдуть назад у країну, де немає гарантій стабільності, безпеки та гідної оплати праці. Якщо держава не запропонує конкретні стимули, ми ризикуємо втратити мільйони працездатних громадян назавжди. І тоді питання вже буде не у поверненні – а у тому, хто працюватиме на відбудову країни.
… Держава балансує між потребою у фінансуванні війни, соціальними зобов’язаннями та борговим навантаженням, що зростає. Економічне зростання помірне, а податкові реформи наразі викликають більше питань, ніж відповідей. Головна дилема: як зберегти економічну стабільність у ситуації, коли фінансова система залежить не лише від внутрішніх зусиль, а й від рішень, що ухвалюються далеко за межами країни? Україні потрібні не лише гроші, а й стратегія, що дозволить розраховувати на власні сили, а не лише на зовнішню підтримку.
Тетяна Вікторова