Співфінансуємо навчання з державою: чи вистачить грантів на всіх і як скористатися цією можливістю?

Все нове викликає купу питань і за відсутністю відповідей на них обростає низкою домислів. Так цьогоріч відбувається і з грантами — формою заохочення абітурієнтів вступати на затребувані державою спеціальності. Практика ця абсолютно нова і для освітян, і тим більше для вступників та їх батьків. Оскільки це пілотний проєкт, багато з його складників та механізмів формується “з колес”. Готових відповідей немає навіть в урядовців та ініціаторів, але це не привід ігнорувати можливість повернути собі бодай частину коштів, витрачених на здобуття освіти.

Що вже відомо достеменно?

Абітурієнти, яким пощастило вступити на бюджет, отримують стовідсоткову фінансову підтримку держави. Вступники, які пройшли на контракт, здобувають можливість так званого співфінансування: фінансовий тягар розподіляють між собою батьки новоспеченого студента і держава.

Вже відомо про два рівні підтримки.

15 тисяч грн – це для студентів, які склали НМТ на рівні 150 балів за два будь-яких предмети або більше. 25 тисяч грн – на таку суму можуть розраховувати ті, хто отримав з двох чи більше предметів бали вище за 170. І це ще не все. Якщо спеціальність, обрана абітурієнтом є стратегічно значущою для держави, ці суми будуть помножені на коефіцієнти 1,3 чи 1,5. Отже, максимальний грант становитиме 37,5 тисяч грн.

Чому запроваджуються різні рівні? Тому що є різний попит на спеціальності. Популярні на ринку освітніх послуг “Менеджмент” чи “Журналістика” потребуватимуть значно більш високих стартових умов абітурієнта задля отримання грантової підтримки – тут йдеться лише про другий рівень. Бали вищі, але й підтримка вагоміша.

Для спеціальностей, за якими держава вбачає відновлення людського капіталу у повоєнний час — філологія, фольклористика, охорона здоров’я, комп’ютерні технології, планується коефіцієнт 1,3. Те ж саме стосується мистецьких спеціальностей, де дуже високий складник індивідуалізованого навчання студентів — майбутніх митців.

Коефіцієнтом 1,5 будуть, зокрема, підтримувати освіту і педагогіку, архітектуру та будівництво, аграрні науки, терапію і реабілітацію. У МОН сподіваються, що для абітурієнтів такі коефіцієнти стануть вагомим стимулом.

Що залишається незрозумілим?

У МОН обіцяють, що жодних квот на отримання грантової підтримки держави у новоспечених студентів не буде.

Як заявив в інтерв’ю Укрінформ заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, “всі, хто відповідає критеріям, отримають гранти”.

Водночас чиновник каже про кількість грантоотримувачів у 20-22 тисяч. Це означає, що кількість грантів все ж таки обмежена. А можливо, у МОН ґрунтуються на інформації про успішність складання НМТ, і тоді вона, м’яко кажучи, зовсім не надихає. З огляду на те, що мультипредметний тест цьогоріч складали близько 280 тисяч випускників, виходить, що бар’єр у 150 балів здолали лише 7-8% вступників.

Питання викликає і спосіб зарахування грантових коштів на рахунки навчальних закладів, адже гроші спочатку отримують студенти чи їх батьки. З цього приводу Михайло Винницький зазначає: “перша ідея полягала у тому, що ці кошти мали йти через так звані спецрахунки, на кшталт “єПідтримки”, “єВідновлення”. Тепер разом з Мінцифри ми пропрацьовуємо дещо інший механізм для того, щоб не примушувати студентів відкривати окремі спецрахунки”.

Заступник міністра підкреслює, що вартість навчання на контракті в Україні вже сягає європейських показників, і це створює конкуренцію між українськими і європейськими університетами. Тому грантову підтримку також можна розглядати як боротьбу за українського студента.

Про що найчастіше питають вступники, що розраховують на гранти?

Це на рік чи на весь період навчання? Планується, що грантова підтримка супроводжуватиме студентів протягом усього періоду навчання. Якщо ж студент буде змушений перевестися до іншого вишу, але залишається на своїй спеціальності, гроші “підуть за ним”. Тішить і те, що МОН не вимагатиме повернення коштів від тих студентів, які припиняють навчання, не здобувши диплому, хоча й цілком зрозуміло, що це будуть змарновані грошові ресурси держави. І такий ризик варто було б прорахувати ретельніше.

Наразі держава готова підтримувати лише бакалаврський рівень здобуття освіти, але надалі планується грантові проєкти і для ІІ-ІІІ рівнів, тобто для магістратури та аспірантури.

Держава пропонує – виші погоджуються, або ні

Система грантової підтримки, запроваджена МОН має рекомендаційний характер для закладів вищої освіти. Вони мають право погодитися брати в цьому участь чи ні. Наразі відомо про 114 внз, які вже беруть участь у цьому пілотному проєкті.

Оформити заяву на отримання грантової підтримки вступники після зарахування до ВНЗ зможуть у своєму електронному кабінеті. Туди згодом має надійти повідомлення про схвалення/несхвалення гранту.

Кошти нараховуватимуть через Дію, щоб процес був простим та зрозумілим. Про це у своєму телеграм повідомив віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайло Федоров.