Війна в Україні внесла докорінні зміни у всі сфери нашого життя, в тому числі – у законодавство, пов’язане з особами, які відбувають покарання та звинувачені у кримінальних злочинах. 17 травня Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності”. Згідно закону у засуджених з’явилася можливість вийти на волю за умовно-достроковим звільненням для служби в армії на контрактній основі. Даною можливістю можуть скористатися тільки особи, засуджені за нетяжкими статтями. Ув’язнені за злочини проти основ національної безпеки, корупцію, умисне вбивство двох або більше людей, зґвалтування або сексуальне насильство мобілізуватися не зможуть.
Крім того, 16 травня голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас разом з групою народних депутатів зареєстрували законопроект № 11265 про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. У ньому пропонується звільнити від подальшого відбування покарання засуджених осіб, які не відбули його внаслідок збройної агресії РФ або тимчасової окупації окремих територій України. Це не стосується осіб, засуджених до довічного позбавлення волі або за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, катування, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
1 травня цього року набрав чинності закон “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах військового стану”, в якому положення ч. 1 ст. 335 КПК “Зупинення судового провадження” викладено в новій редакції. Відтепер у разі, якщо обвинуваченого призвано для проходження військової служби під час мобілізації, суд зупиняє провадження до його звільнення з військової служби.
Скільки і яких кримінальних проваджень було зупинено через мобілізацію обвинувачених
Офіційної статистики щодо таких справ у Державній судовій адміністрації України не існує, однак проведений NGL.media аналіз судового реєстру за 2022-2024 роки свідчить про те, що за цей період на невизначений час через мобілізацію обвинувачених було зупинено розгляд близько 11 000 кримінальних справ. Найпоширеніші з них вказані в інфографіці.
Аналіз зупинених кримінальних справ свідчить про те, що переважну більшість з них складають крадіжки, наркотики та ДТП з тяжкими наслідками. З усього масиву зупинених через мобілізацію справ детально було проаналізовано 400 довільно обраних, в результаті чого виявлено, що у близько 25% з них були провадження за злочинами, скоєними особами, які вже набули статус військовослужбовця. Із решти справ у 95% випадків суди припинили розгляд після мобілізації обвинувачених, при цьому лише у 5% справ суд відмовився це зробити і його рішення оскарженню не підлягає.
Майже половина з проаналізованих справ стосується кримінальних проваджень, розпочатих у 2010-2020 роках. Під час служби обвинувачених строки давності продовжують нараховувати, а тому, ймовірно, від кримінальної відповідальності можуть взагалі звільняти через те, що строк давності сплив. Примітно, що у більшості випадків обвинувачені, які мобілізувалися, намагаються затягнути судовий розгляд справ за цілком зрозумілими причинами – намагаються уникнути покарання.
Багато зупинених справ стосуються також корупційних злочинів – зловживання службовим становищем, привласнення чи розтрати майна, хабарництва тощо. Тобто, уникнути покарання від злочинів намагаються також деякі чиновники або судді, з цією метою вони знайшли законодавчу лазівку і вирішивши мобілізуватися. Так, наприклад, суддя Деснянського суду Києва Світлана Колегаєва, перебуваючи в нетверезому стані, скоїла ДТП. Суд визнав її винною, оштрафував та позбавив на рік водійських прав. Водночас на неї була подана скарга до ВРП з вимогою звільнити з посади. Колегаєва попросила ВРП зупинити на час дії воєнного стану розгляд дисциплінарної справи стосовно неї, тому що вона вирішила мобілізуватися. Попри те, що доказів того, що вона насправді мобілізувалася, суддя не надала, члени Третьої Дисциплінарної палати ВРП одноголосно задовольнили її прохання. Колегаєва надалі зберігає статус судді та продовжуватиме отримувати зарплату (у 2023 році вона заробила 1,3 млн грн).
Ще один приклад. Через службу командиром охорони військкомату було зупинено справу екс-депутата Хмельницької обласної ради Миколи Харкавого, дії якого були кваліфіковані як шахрайство та підбурювання до дачі хабара. Вищий антикорупційний суд засудив його, призначивши покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак через декілька місяців Харкавий мобілізувався до ЗСУ і колегія суддів зупинила розгляд кримінального провадження до його звільнення зі служби.
У Броварському міськрайонному суді Київської області слухалася справа про зґвалтування неповнолітньої. Обвинувачений разом з групою спільників застосували фізичне насильство до неповнолітньої дівчини і зґвалтував її, у тому числі – у неприродній спосіб. Однак суд розгляд провадження зупинив через мобілізацію обвинуваченого, і як повідомляють ЗМІ, він служить заступником командира військової частини з морально-психологічного забезпечення.
4 квітня поточного року під час судового засідання обвинувачений у смертельній ДТП суддя Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир звернувся з проханням звільнити його з-під варти для того, щоб він зміг мобілізуватися. На підтвердження своїх слів він надав лист від 163-го батальйону тероборони з Ніжина про готовність взяти його на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Тандиру загрожувало тривале ув’язнення, розгляд його справи міг би бути припинений до демобілізації, яка невідомо коли відбудеться, а за цей час, сплинув би термін давності справи. В результаті суд залишив його в СІЗО і продовжив розгляд справи по суті. Однак це відбувається далеко не завжди – в даному випадку справу Тандира не було закрито лише завдяки розголосу справи у ЗМІ, а також широкому резонансу в суспільстві.
Можливі наслідки запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для їх участі в обороні країни, зупинення судом провадження відносно обвинуваченого, призваного під час мобілізації, а також законодавчої ініціативи щодо звільнення від подальшого відбування покарання засуджених осіб, які не відбули покарання внаслідок збройної агресії РФ або тимчасової окупації окремих територій України
Безсумнівно, нові закони і законодавчі ініціативи покликані мобілізувати як можна більше людей, і це вкрай важливо для нашої країни в сучасних умовах. Однак виникає питання, чи підуть взагалі засуджені або звинувачені захищати свою країну? Ймовірно, багато з них захочуть залишитися в місцях позбавлення волі або будуть шукати варіанти якнайшвидшого повернення додому після мобілізації.
На що очікувати далі? Можна побачити, що вікно Овертона відчиняється все ширше – видається все більше подібних законів. Суспільству кажуть, що вони сприяють залученню ще більшої кількості людей під час мобілізації, але його наслідки всебічно не аналізуються. Зазвичай народу спочатку кажуть “ні”, а потім виходить, що “так, але пізніше”. В даному випадку “ні” означає обіцянки, що не буде сплеску злочинності та будь-яких зловживань, все робиться тільки на благо суспільства. Однак потім може прийти “так, але пізніше”, тобто виявиться, що не все так безхмарно, настануть негативні наслідки, але вже буде пізно щось змінювати, і люди з цим упокорюються.
Вбачається, що результати нововведень можуть призвести до таких вкрай небезпечних прецедентів.
- Ще більші корупційні ризики.
Користуючись нагодою, за допомогою чиновників правопорушники будуть вирішувати свої питання шляхом мобілізації для того, щоб затягнути розгляд кримінальних проваджень і, відповідно, спливли строки їх притягнення до відповідальності. Тобто, під гаслом начебто „посилення мобілізації“ з’явилася можливість фактичної легалізації уникнення визначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі. Потім, завдяки корупційним схемам, можна буде ухилитися від військової служби взагалі і далі продовжувати свою протиправну діяльність.
- Підвищення рівня злочинності.
Як заявили законодавці, ресурс ув’язнених для мобілізації становить 15-20 тисяч осіб. При цьому передбачається, що вони зможуть попасти на фронт тільки після згоди і відповідного клопотання військових до суду. При цьому механізм здійснення такого процесу законодавством не визначено. Крім того, суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання, обов’язок невідкладного, але не пізніше 24 годин після набрання судовим рішенням законної сили, прибуття в супроводі Національної гвардії України до ТЦК для укладання контракту та проходження військової служби. Потім передбачається, що особу під конвоєм мають перевезти до військової частини, де вона буде служити. Частина має бути не звичайною, а спеціалізованою, її командир, крім безпосередніх бойових завдань, повинен здійснювати адміністративний нагляд за новим поповненням. Однак, якими будуть ці спецчастини, як буде командир здійснювати нагляд, закон не визначає.
Існує ще один цікавий момент. Згідно з законом для звільнених від відбування покарання не передбачені відпустки, але на підставі висновку ВЛК вони можуть її отримати для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва. Окрім виникнення корупційних ризиків в цьому випадку, невідомо, хто за ними буде здійснювати нагляд під час лікування, хто буде їх вертати до частини. Все це може призвести до того, що ця категорія осіб зможе просто втекти та продовжувати вчиняти злочини.
- Деморалізація суспільства.
Наша влада неодноразово наголошувала на підйомі бойового духу українців та недопущенні їх деморалізації в умовах воєнного часу. Наприклад, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявляв:
“Держава не може собі дозволити хоча б чого деморалізованого в суспільстві”.
Тим не менш, завдяки новим законам у людей вбивається і так мала віра у справедливість, що призводить до їх ще більшої деморалізації, на яку і без цього впливають інші чинники. Як відомо, деморалізоване суспільство набагато інертніше відноситься до життя, не має бажання чинити опір ворогу. Деморалізовані люди стають менш впевненими, живуть в постійному стресі, почутті безнадійності, що в результаті призводить до нервових хвороб і підвищення смертності населення. Деморалізація – це справжня психологічна війна на рівні підсвідомості та емоцій. Вона проходить на невидимому фронті, де на карту поставлено виживання народу.
