МОН надало рекомендації з безпеки перед новим навчальним роком: відповідальність знову перекладають на школи, а не на міністерство

Українські діти входять незабаром почнуть новий навчальний рік в умовах тривалої повномасштабної війни, де повітряні тривоги, укриття, перервані уроки та навчання під звуки вибухів давно стали частиною щоденної реальності. Для школярів, які пішли до першого класу у 2022 році, нормальне очне навчання фактично так і не стало звичним досвідом, а старші учні провели значну частину дитинства між дистанційними уроками, укриттями й постійною невизначеністю. Попри п’ятий рік війни, система освіти досі залишається в режимі реагування на загрози, тоді як проблема безпечного і стабільного навчального середовища для дітей війни так і не отримала остаточного вирішення.

МОН доручило перевірити укриття й готовність до кризових ситуацій

Міністерство освіти і науки направило закладам освіти рекомендації щодо підготовки до нового 2026/2027 навчального року. Основний акцент в них посадовці зробили на безпеці, стані укриттів, готовності до кризових ситуацій і роботі під час воєнного стану.

У міністерстві рекомендують школам, коледжам та університетам оцінити власну готовність до можливих надзвичайних ситуацій під час навчального року. Передусім увагу мають приділити безпечному освітньому процесу, інфраструктурі та технічному стану укриттів.

Освітнім закладам радять модернізувати вже наявні сховища або облаштовувати нові. У документах окремо вказано, що укриття повинні мати воду, вентиляцію, освітлення, доступ до інтернету та засоби домедичної допомоги. Також наголошується на безбар’єрності таких приміщень, щоб ними могли користуватися діти з інвалідністю та маломобільні учні.

Окремий блок рекомендацій стосується перевірки евакуаційних маршрутів, пожежної безпеки та енергостійкості будівель напередодні осінньо-зимового періоду. При цьому в МОН жодного слова не сказано про участь міністерства в цьому процесі, тобто посадовці знову всі завдання покладають на керівництво освітніх закладів.

Діти війни п’ятий рік навчаються між тривогами та укриттями

Для українських школярів повітряна тривога давно стала частиною навчального процесу. У багатьох регіонах уроки регулярно перериваються через загрозу ракетних ударів, а частина дітей проводить у сховищах по кілька годин на день.

Особливо складною ситуація залишається у прифронтових областях і великих містах, які регулярно зазнають атак. Там діти змушені навчатися в умовах постійного психологічного напруження, де навіть звичайний шкільний день залежить від сигналів тривоги, графіків відключень електроенергії та безпекової ситуації.

За роки війни в Україні сформувалося покоління дітей, для яких дистанційне навчання, укриття в підвалах і уроки в коридорах стали звичною частиною шкільного життя. Частина учнів втратила можливість повноцінного спілкування з однолітками, стабільного навчального ритму та нормального емоційного середовища.

Після численних атак на цивільну інфраструктуру питання укриттів фактично стало визначальним для роботи шкіл. У багатьох громадах саме наявність сховища визначає, чи зможе заклад працювати офлайн. Через це школи вже кілька років поспіль змушені перебудовувати приміщення, переобладнувати підвали, шукати фінансування на вентиляцію, генератори, меблі та базові умови для тривалого перебування дітей під землею. Частина закладів досі працює у змішаному форматі, оскільки старі будівлі не мають укриттів або не відповідають вимогам безпеки. Водночас МОН у нових рекомендаціях радить закладам користуватися системою самооцінювання «Моя Фортеця», яка допомагає перевірити готовність укриттів до навчального процесу.

Проблема залишається нерівномірною по країні

Ситуація зі шкільною безпекою суттєво відрізняється залежно від регіону. Якщо частина громад змогла модернізувати укриття та повернути дітей до очного навчання, то в інших областях школярі продовжують навчатися дистанційно або у змішаному форматі через високі ризики обстрілів.

Окремою проблемою залишається психологічний стан дітей. Тривале життя в умовах війни, постійний стрес, повітряні тривоги та нестабільність навчального процесу впливають на концентрацію, мотивацію та емоційний стан учнів. Водночас система освіти значною мірою зосереджена на технічних питаннях безпеки — укриттях, генераторах, евакуації та автономному живленні.

Як вважають в МОН, надані рекомендації мають допомогти закладам освіти підготуватися до нового навчального року в умовах воєнного стану та можливих кризових ситуацій у холодний період. У міністерстві фактично визнають, що безпекова складова й надалі визначатиме формат навчання в багатьох регіонах.

Для шкіл це означає нові перевірки укриттів, оцінку стану будівель, підготовку до перебоїв з електроенергією та організацію роботи в умовах можливих атак. Для дітей війни це означає ще один навчальний рік, у якому безпечне сховище залишається такою ж важливою частиною школи, як клас, підручники й уроки.