Повномасштабна війна докорінно змінила життя українських дітей. Повітряні тривоги, евакуація, втрата рідних, вимушене переселення, життя в окупації чи під постійними обстрілами стали частиною дитинства для мільйонів школярів. Саме тому психологічна допомога в закладах освіти перестає бути другорядною складовою навчального процесу. Міністерство освіти і науки України пропонує повністю оновити правила роботи психологічної служби, щоб вона відповідала сучасним викликам та могла ефективніше підтримувати дітей, батьків і педагогів.
Для цього МОН винесло на громадське обговорення проєкт нового Положення про психологічну службу у системі освіти України. Документ має замінити чинну нормативну базу та визначити нові підходи до організації психологічної допомоги в дитячих садках, школах, закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти.
Які зміни пропонує Міносвіти
За роки повномасштабної війни українська система освіти зіткнулася з викликами, яких раніше не існувало. Значна частина дітей пережила евакуацію, тривале перебування за кордоном або внутрішнє переміщення. Тисячі школярів втратили близьких людей, стали свідками бойових дій або тривалий час живуть під постійною загрозою ракетних ударів.
Через це психологи дедалі частіше працюють не лише з адаптацією дітей до навчання, а й із наслідками тривалого стресу, пережитих травматичних подій, порушеннями емоційного стану та труднощами соціалізації. Водночас підтримки потребують і батьки, які самі перебувають у складних життєвих обставинах, а також педагоги, які щодня працюють із дітьми, що пережили війну. Ці обставини стали однією з головних причин перегляду підходів до роботи психологічної служби.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України». Документ пропонує запровадити сучасні поняття, які вже широко використовуються у міжнародній практиці. Серед них — психосоціальна допомога, перша психологічна допомога, кризове психологічне втручання, життєстійкість, психологічне благополуччя та перенаправлення до інших фахівців у разі необхідності.
Окрему увагу приділено розмежуванню рівнів підтримки. Якщо дитині достатньо профілактичної роботи або консультації, допомога надаватиметься без залучення інших спеціалістів. У складніших випадках передбачене кризове втручання або перенаправлення до профільних служб чи медичних фахівців.
Такий підхід, на думку посадовців МОН, покликаний забезпечити безперервну систему допомоги — від раннього виявлення проблем до отримання спеціалізованої підтримки.
Роботу психологів планують цифровізувати
Однією з найпомітніших змін стане цифровізація документації. МОН пропонує використовувати автоматизовану систему «ІРЦ» як єдиний інструмент для ведення обліку та формування звітності. Паперове дублювання документів планують скасувати, що має скоротити адміністративне навантаження на практичних психологів і соціальних педагогів.
Крім того, для проведення психологічної діагностики фахівці зможуть застосовувати лише валідизовані методики, внесені до відповідного переліку в системі. Такий підхід має забезпечити використання сучасних інструментів оцінювання та підвищити якість психологічного супроводу.
Концепція розвитку служби розрахована до 2030 року
Одночасно з громадським обговоренням нового положення уряд затвердив Концепцію розвитку психологічної служби у системі освіти до 2030 року.
Документ визначає довгострокові напрями розвитку системи. Серед них — створення єдиної моделі психологічної служби, впровадження доказових практик психологічної допомоги, оновлення професійних стандартів, удосконалення програм підвищення кваліфікації та розвиток системи професійної підтримки самих психологів і соціальних педагогів.
Передбачається також посилення кадрового забезпечення. Після затвердження нових штатних нормативів заклади освіти, де навчається понад 500 дітей, зможуть отримати більше посад практичних психологів і соціальних педагогів. Одночасно планують переглянути підходи до розподілу робочого часу, щоб фахівці могли більше уваги приділяти безпосередній роботі з учнями, їхніми родинами та педагогічними колективами.
Запропоноване МОН оновлення психологічної служби не містить рішень, які можна було б назвати принципово новими для роботи з дітьми, травмованими війною. Значна частина змін стосується термінології, звітності, професійних стандартів і цифрового обліку. Перехід до системи «ІРЦ» може спростити документообіг для фахівців, однак сам по собі не допоможе дитині подолати страх, втрату, тривалий стрес або наслідки життя під обстрілами. Реальний ефект залежатиме від кількості психологів у школах, їхньої підготовки, доступу до супервізії та часу, який вони зможуть приділяти безпосередній роботі з учнями.
Громадське обговорення проєкту триватиме до 30 липня 2026 року. Після опрацювання отриманих пропозицій Міністерство освіти і науки має оприлюднити результати обговорення та визначитися з остаточною редакцією документа.
