Кожна галузь промисловості важлива, проте наша країна має визначитися з пріоритетами, щоб коректно розподіляти інвестиції і зберігати сукупні показники зростання економіки. За даними YouControl, сектори, які, за оцінками українського уряду, мають найбільший потенціал для розвитку та високий інвестиційний інтерес, – це енергетика, агропромисловий комплекс і харчова промисловість, транспортно-логістична галузь, видобуток і виробництво критично важливих матеріалів, інформаційні технології, машинобудівний сектор. Саме ці галузі забезпечують розвиток економіки і демонструють тенденцію зростання.
За 2022 рік економіка України впала на 30%. Ще істотніше постраждало промислове підприємство – на 36,7%. Серед промислових галузей найбільших втрат зазнала металургія. 426 підприємств були зруйновані чи зазнали пошкоджень. Зокрема, ми втратили ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь””, ПрАТ “ММК ім. Ілліча” та ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. Загалом Донецька область зазнала найбільших збитків – майже половину від загальної суми по Україні.
Промисловість відновлюється і зберігає позитивний тренд
У 2023 році промисловість України почала відновлюватися після значних втрат, спричинених війною. Це стало можливим завдяки кільком чинникам. Перш за все, зріс внутрішній попит на продукцію, зокрема ту, що забезпечує потреби Збройних Сил України та відбудову інфраструктури. Свою роль відіграло і налагодження постачання електроенергії, що дозволило стабілізувати виробничі процеси. Крім того, релокація підприємств із зон бойових дій до безпечніших регіонів дала змогу відновити їхню діяльність. Лібералізація доступу українських товарів на ринки інших країн, особливо Європейського Союзу, відкрила нові можливості для експорту. Важливим кроком стала й диверсифікація логістичних маршрутів, що забезпечило стабільність поставок на міжнародний ринок.
Результатом цих змін стало зростання промислового виробництва: у 2023 році воно збільшилося на 6,8% порівняно з попереднім роком. У першій половині 2024 року позитивна динаміка збереглася — промисловість зросла на 8,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Якщо говорити про окремі галузі, то найбільшого прогресу досягла переробна промисловість: у першому півріччі 2024 року вона зросла на 11%. Продовжила відновлюватись і добувна промисловість, яка збільшила обсяги виробництва на 5,6% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Металургійна промисловість: відновилася завдяки “морському коридору”
За результатами січня – вересня 2024 року Україна покращила свої позиції у світових рейтингах металургійної галузі. У виробництві чавуну країна піднялася на 13-е місце, порівняно з 16-м у 2023 році. У рейтингу виробників сталі також зафіксовано прогрес: Україна посіла 20 місце, тоді як у 2023 році займала 24-ту позицію.
Відновленню металургійного виробництва в Україні у 2024 році сприяло стабільне функціонування морського коридору. Командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України, віцеадмірал Олексій Неїжпапа, повідомив, що у 2024 році ВМС успішно забезпечили безпечний прохід 9061 судна через морський коридор. З них 4651 судно прибуло в Україну, а 4410 вирушили до інших портів. Це дало змогу експортувати понад 74,4 мільйона тонн вантажів.
Як ми вже писали, морський коридор забезпечив транспортування продукції на міжнародні ринки, що дозволило суттєво збільшити обсяги експорту металопрокату.
За дев’ять місяців 2024 року він зріс на 55,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року — з 2,142 млн тонн до 3,323 млн тонн.
У першому півріччі 2024 року в машинобудуванні зафіксовано зниження виробництва на 0,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Основною причиною стали проблеми з доступом до електроенергії через тривалі відключення. Це найбільше позначилося на енергоємних підприємствах, особливо у важкому машинобудуванні, де потреби у живленні важко забезпечити за допомогою автономних джерел енергії.
У той же час державні замовлення, включаючи оборонні, сприяли зростанню виробництва в окремих сегментах. Зокрема, випуск транспортних засобів зріс: залізничних локомотивів та рухомого складу – на 13,7%, а військових транспортних засобів – на 7,9%.
Оборонна промисловість: пріоритетна галузь економіки України
Оборонна промисловість, як і раніше, продовжує відігравати ключову роль у відновленні економіки України. У 2022 році Міністерство оборони витратило на озброєння 242 млрд грн, а у 2024 році ця сума зросла до 772 млрд грн. Бюджети інших силових структур збільшилися на 40-80%. Додатково десятки мільярдів гривень були виділені відомствам, які раніше не купували зброю. Україна максимально використовує можливості своїх оборонних підприємств і щороку збільшує витрати на військову техніку.
Все частіше ЗСУ отримують озброєння, виготовлене українськими виробниками. За перші шість місяців 2024 року МОУ прийняло на озброєння майже 480 нових одиниць техніки та зброї, з яких близько 290 є вітчизняними розробками. Основні напрямки виробництва включають бронетехніку, морські та радарні системи, високоточну зброю, боєприпаси, авіацію та авіаремонт. Протягом 2024 року Україна витратила понад 265 млрд грн на закупівлю, виробництво та ремонт озброєння, особливу увагу приділивши дронам, снарядам, патронам та броньованій техніці.
За повідомленням Укрінформ, протягом року було розроблено та введено до експлуатації:
- 251 тип безпілотних авіаційних комплексів (БпАК/БпЛА). Ці сучасні дрони виконують розвідувальні, коригувальні та ударні завдання, знижуючи ризики для наших військових.
- 169 типів боєприпасів. Якісні боєприпаси є основою для ефективних операцій на фронті, і наші фахівці постійно працюють над їх удосконаленням.
- 153 типи засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та розвідки (РЕР). В умовах сучасної війни важливо вміти виявляти та блокувати сигнали противника.
Протягом минулого року МОУ продовжило інтеграцію стандартів НАТО для наших виробників. Окрім того, був автоматизований процес подачі заявок на сертифікацію, що значно скоротило час та підвищило прозорість процедур.
Найважливіше завдання галузі на рік, що розпочався, – виготовляти зброю, яку Україна раніше купувала за кордоном.
Харчова промисловість: найкраще пристосована до вимкнень електрики
Високі врожаї, стабільний попит на внутрішньому ринку та налагоджена експортна логістика (зокрема, стабільна робота морського коридору) уможливили розвиток харчової переробки. За перші шість місяців 2024 року зростання в цій галузі склало 15,9 %. Найшвидше розвивалися виробництво цукру (39,4 %), олії та тваринних жирів (37,4 %), переробка та консервування фруктів і овочів (30,1 %), а також переробка риби, ракоподібних і молюсків (10,4 %).
Заступник голови правління МХП з M&A Дмитро Зозуля підкреслив, що в Україні є багато галузей з великим експортним потенціалом. Однак він вважає, що для виходу на міжнародні ринки потрібно об’єднуватися і пропонувати продукти з доданою вартістю. Він наголосив, що Україна має стати важливим гравцем на глобальному ринку продуктів харчування, а наступним кроком для цього є об’єднання вітчизняних виробників харчових продуктів для створення конкурентоспроможної екосистеми.
Аналітики зазначають, що харчова промисловість найкраще з-поміж інших галузей готова до вимкнень електрики.
Хімічна промисловість: залежність від імпортної сировини
На 1 вересня 2024 року в хімічній промисловості функціонує близько 3600 підприємств, що складає майже 50 % від загальної кількості зареєстрованих підприємств (7500). Однак лише 10–15 % великих і середніх підприємств працюють на повну потужність, при цьому вони виробляють майже 80 % хімічної продукції та хімічних речовин.
Незважаючи на ризики війни, хімічна галузь змогла зберегти значну частину свого потенціалу завдяки адаптації та стабільній роботі підприємств, а також внутрішньому попиту. Позитивною тенденцією є зростання виробництва гумових і пластмасових виробів, що змінило структуру галузі на користь більш високотехнологічної продукції для кінцевого споживання. У січні-вересні цього року частка гумових та пластмасових виробів у структурі реалізації хімічної продукції перевищила 50 %. Проте цей сектор здебільшого залежить від імпортної сировини, яка становить 95–96 % у виробництві, оскільки в Україні майже не виробляються первинні пластмаси.
Легка промисловість: зниження виробництва
У першій половині 2024 року легка промисловість України зіткнулася зі зниженням виробництва: загальний спад становив 3,9%. Виготовлення одягу скоротилося на 10%, виробництво шкіри та виробів зі шкіри – на 1,1%, тоді як текстильне виробництво показало невелике зростання на 1,9%.
Негативна динаміка пояснюється кількома факторами. По-перше, підприємства втратили значну частину іноземних замовлень, які раніше були ключовим джерелом завантаження виробничих потужностей. По-друге, перебої з постачанням електроенергії змусили багато підприємств, особливо малих та середніх, закуповувати автономні джерела живлення. Це підвищило собівартість продукції та знизило її конкурентоспроможність на тлі дешевших імпортних товарів. Третім викликом став дефіцит кваліфікованих працівників, зокрема інженерів і операторів спеціального обладнання, що ускладнило стабільну роботу галузі.
Недостатній обсяг іноземних замовлень призвів до поглиблення негативного сальдо зовнішньої торгівлі. У 2022 році імпорт перевищував експорт у 3,6 раза, у 2023 році – вже у 6,9 раза. За перші вісім місяців 2024 року співвідношення повернулося до показника 2022 року, але проблема залишається суттєвою.
Таким чином, структура української промисловості на початок 2025 року характеризується поступовим відновленням та адаптацією до нових реалій, з акцентом на розвиток переробної промисловості, ОПК та впровадження екологічно сталих технологій.
