Економічні

Європа без російського газу: нові постачальники, перші постраждалі та ризики для України

Постачання російського газу до Європейського Союзу через територію України припинилося після завершення п’ятирічної угоди про транзит, що стало важливим кроком у зменшенні енергетичної залежності ЄС від Росії. Це рішення відкриває нові можливості для диверсифікації джерел енергії в Європі, але водночас має серйозні геополітичні наслідки. Україна, яка втратила значне джерело доходів від транзиту, стикається з новими викликами для своєї енергетичної безпеки та інфраструктури. У відповідь ЄС активно збільшує імпорт газу з Норвегії та від інших постачальників, прагнучи зміцнити свою енергетичну стійкість. Проте закриття одного з ключових транзитних маршрутів створює труднощі для країн, таких як Молдова, і посилює політичну та економічну напруженість у регіоні, зокрема у відносинах із країнами-сусідами, такими як Словаччина. Ситуація, що склалася, потребує швидких і скоординованих дій Європи для забезпечення стабільності та енергетичної незалежності.

ЄС стає менш залежним від російського природного газу

Закінчення угоди про транзит газу через Україну очікувалося вже протягом кількох років, тож у Європи був час підготуватися. Завдяки доступу до альтернативних джерел, значного впливу на ціни не передбачається.

За даними Європейської Комісії, обсяги імпорту російського природного газу до ЄС скоротилися на 71% між 2021 і 2023 роками. Завершення угоди про транзит газу через українську газотранспортну систему ще більше зменшить обсяги імпорту газу з Росії. При цьому новим провідним постачальником стане Норвегія.

Наша інфографіка демонструє значне скорочення залежності ЄС від російського природного газу за останні роки. У 2021 році імпорт з Росії становив 150 млрд кубометрів, тоді як у 2023 році цей показник впав до 43 млрд кубометрів, що свідчить про скорочення на понад 70%. Одночасно спостерігається стабільний імпорт газу з інших джерел (зокрема, з Норвегії, США та інших постачальників).

Європа без російського газу: нові постачальники, перші постраждалі та ризики для України
Інфографіка: ІА “ФАКТ”

ЄС провадить активну політику щодо диверсифікації постачань енергоносіїв у відповідь на геополітичні ризики. Падіння ролі Росії як ключового постачальника газу до ЄС, швидше за все, буде мати довготривалі наслідки для глобальних енергетичних ринків, а також посилить роль інших країн, таких як Норвегія.

Такий зсув також демонструє ефективність санкцій та зміни в енергетичній політиці, які сприяють зменшенню впливу Росії на економіку та безпеку Європейського Союзу.

Загальна тенденція останнього року свідчить про зменшення імпорту трубопровідного газу та одночасне зростання імпорту скрапленого природного газу (СПГ). У 2024 році імпорт російського СПГ до ЄС досяг рекордного рівня. Станом на середину грудня Європа імпортувала 16,5 млн тонн російського СПГ, що перевищує показники 2023 року (15,18 млн тонн) та 2022 року (15,21 млн тонн).

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  50% податок для банків: короткострокові вигоди чи довгострокові проблеми (продовження)

Провідним постачальником природного газу стає Норвегія

Норвегія стала провідним постачальником природного газу до Європейського Союзу завдяки кільком ключовим факторам. По-перше, її географічна близькість до ЄС та добре розвинена інфраструктура, що включає трубопроводи Europipe та Zeepipe, забезпечують ефективний та безпечний транспорт природного газу до європейських країн. Це дозволяє Норвегії швидко і надійно постачати газ до регіону.

По-друге, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, ЄС прийняв стратегічне рішення зменшити свою залежність від російських енергетичних постачальників. Як стабільна демократія і надійний партнер, Норвегія стала альтернативним постачальником для ЄС, що допомогло диверсифікувати джерела енергії та зменшити ризики, пов’язані з російськими поставками.

Крім того, Норвегія збільшила видобуток природного газу, зокрема на родовищах Troll і Ormen Lange, щоб відповісти на зростаючий попит ЄС. Це дозволило компенсувати втрати, спричинені зменшенням постачання з Росії та забезпечити стабільність енергетичних поставок.

Норвегія також має добру екологічну репутацію, що відповідає високим вимогам ЄС щодо зниження вуглецевого сліду. Європейські країни віддають перевагу газу, видобуток якого відповідає екологічним стандартам, що дозволяє Норвегії зміцнювати свої позиції на європейському ринку енергетики.

Збільшення попиту на трубопровідний газ, який є дешевшим і менш енергоємним в транспортуванні порівняно зі скрапленим природним газом (СПГ), також сприяло зростанню ролі Норвегії як постачальника.

Не менш важливим фактором є політична стабільність Норвегії. Будучи членом Європейської економічної зони (ЄЕЗ), має можливість інтегруватися в європейський енергетичний ринок, що полегшує співпрацю та створює юридичну основу для подальшого розвитку енергетичних зв’язків з ЄС.

Отже, Норвегія скористалася своєю географічною, економічною та політичною перевагою, щоб зміцнити свою позицію як провідного постачальника газу до ЄС, допомагаючи Європі зменшити залежність від російських поставок і забезпечити енергетичну безпеку регіону.

Потенційні ризики для України

Рішення України припинити транзит російського газу через свою територію є сильним геополітичним кроком, але воно несе і певні ризики. Згідно з аналізом військових експертів, який наводить американське видання The New York Times, Росія може змінити свою тактику щодо української інфраструктури. Експерти не виключають ескалацію атак на трубопроводи. Якщо раніше російська армія здебільшого уникала цілеспрямованих ударів по українській газотранспортній системі, тепер Кремль втратив будь-які економічні стимули для її збереження. Адже після мати стратегічну цінність для Росії як інструмент транспортування енергоносіїв до Європи. Якими можуть бути наслідки для енергетичної інфраструктури України у разі атак? Атаки на українську мережу трубопроводів можуть призвести до значних збитків не лише в економічному секторі, а й загалом вдарити по енергетичній стабільності регіону. Попри зупинку транзиту, Україна продовжує використовувати газотранспортну інфраструктуру для внутрішніх потреб. Її пошкодження може ускладнити забезпечення енергією населення та промислових підприємств.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Фінансування з невизначеними наслідками: чи отримає Україна необхідну підтримку від Німеччини?

У Придністров’ї залишилося газу на 10 днів

Зупинка постачання російського газу до Придністров’я призвела до припинення роботи всіх промислових підприємств, за винятком харчових виробництв. Про це повідомляє The Guardian.

Придністров’я, сепаратистський регіон з приблизно 450 000 жителями, який оголосив свою незалежність від Молдови після розпаду СРСР у 1990-х роках, зазнало значних труднощів через припинення постачання російського газу до Центральної та Східної Європи через Україну. Як пояснив Сергій Оболонік, перший віцепрем’єр Придністров’я, усі підприємства, крім тих, що виробляють продукти харчування, припинили свою діяльність. Це дозволяє забезпечити продовольчу безпеку регіону. Наразі Придністров’ю залишилося лише 10 днів запасів газу.

Румунське видання Curs de Guvernare повідомляє що “місцева енергетична компанія в середу відключила опалення та гарячу воду в домогосподарствах і закликала сім’ї залишатися в теплі, скупчившись в одній кімнаті, закриваючи вікна шторами або ковдрами та використовуючи електричні обігрівачі”.

Росія щороку постачала до Придністров’я близько 2 мільярдів кубометрів газу, забезпечуючи енергетичні потреби не лише цього регіону, а й електростанції, яка постачала електроенергію до всієї Молдови, країни з населенням 2,5 мільйона людей, яка прагне стати частиною ЄС.

Молдова має довгу історію суперечок з Росією щодо оплати газу та напружених відносин з нею. Ця пострадянська країна намагається зменшити споживання енергії принаймні на третину, водночас імпортуючи більше 60% своїх енергетичних потреб з сусідньої Румунії.

Вадим Чебан, голова національної газової компанії “Молдовагаз”, повідомив, що їхня компанія звернулася до газорозподільної компанії Придністров’я “Тираспольтрансгаз”, запропонувавши допомогу в купівлі газу у європейських країнах, щоб зменшити дефіцит газу в регіоні. Однак за будь-який газ, який надходитиме до регіону, доведеться оплачувати за ринковими цінами. Як відомо, за неофіційною угодою з Москвою, Придністров’я протягом кількох років не сплачувало за постачання газу від російського “Газпрому”.

Фіцо погрожує українським біженцям

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна може скоротити фінансову допомогу для українських біженців через загострення суперечки з Україною щодо транзиту російського газу.

Рішення перекрити трубопровід, який багато років постачав російський природний газ до Центральної Європи, має серйозні наслідки для Словаччини. Як основний транзитний маршрут, країна тепер ризикує втратити значні доходи від транзитних зборів, що може суттєво вплинути на її економічну ситуацію.

Агентство ООН у справах біженців повідомило, що на території Словаччини перебуває 130 530 українських біженців. Зменшення фінансової допомоги для цих біженців може мати серйозний вплив на їхні умови життя в Словаччині.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку