МВФ попереджає: допомога Україні під загрозою, якщо Бельгія не підтримає “репараційну позику” ЄС
Брюссель занепокоєний, але в цьому разі “Брюссель” означає дві різні площини. Європейський Союз намагається ухвалити рішення про використання прибутків від заморожених російських активів, щоб створити так звану репараційну позику для України. Водночас на заваді стоїть уряд Бельгії, у столиці якої розташована фінансова установа Euroclear – місце зберігання більшості цих активів.
Саме бельгійська позиція блокує запуск європейського механізму. І це викликає тривогу не лише в Брюсселі як у столиці ЄС, а й у Вашингтоні: без рішення щодо €140 мільярдів МВФ може поставити під сумнів подальше фінансування Києва. Зволікання з боку однієї держави-члена ризикує перетворитися на кризу довіри до фінансової стабільності України та єдності Заходу загалом.
Як пише Politico, ЄС намагається створити фонд у розмірі €140 мільярдів, використовуючи заморожені російські державні активи — переважно ті, що зберігаються у бельгійській фінансовій установі Euroclear. Саме цей механізм має стати запорукою для МВФ, аби фонд погодився надати Україні $8 мільярдів протягом наступних трьох років. Без цього сигналу МВФ може визнати українські фінанси надто ризикованими для подальших позик.
“Ми маємо дуже стислий часовий горизонт“, – визнав один з високопосадовців ЄС. Наступна зустріч лідерів Союзу призначена лише на 18–19 грудня, а саме тоді МВФ розглядатиме програму допомоги Україні.
Брюссель і страх судових позовів
Рішення про “репараційну позику” буксує через позицію уряду Бельгії. Прем’єр Барт де Вевер заблокував ухвалення угоди, посилаючись на юридичні та фінансові ризики: Росія може подати позови проти Брюсселя, якщо ЄС фактично використає заморожені активи для підтримки Києва.
Де Вевер наполягає на тому, що відповідальність за можливі судові процеси має бути спільною для всіх членів ЄС, а не лише для Бельгії, де фізично розташовані активи. Він також очікує гарантій компенсації потенційних збитків для Euroclear.
У результаті, під час жовтневого саміту ЄС лідери погодилися вилучити будь-які згадки про €140 мільярдів з офіційних висновків Ради – жест, покликаний заспокоїти бельгійську сторону. Проте цей компроміс лише підживив невизначеність.
“Ми не можемо дозволити собі гратися з довірою МВФ“, – сказав ще один представник Єврокомісії. – “Для Києва це не просто кредит, це – маркер його життєздатності”.
Як працює “репараційна позика”
Після початку повномасштабної війни ЄС, країни “Великої сімки” та Австралія заморозили російських резервів. Це державні облігації, іноземна валюта та золото – звичні активи для центральних банків.
Станом на 2025 рік загальний обсяг заморожених російських активів у світі становить близько €289,5 млрд, причому понад 70% цих коштів зосереджені в Європейському Союзі.
Найбільший обсяг активів розміщено в Бельгії – близько €180 млрд, переважно на рахунках міжнародної клірингової системи Euroclear. Саме тому позиція Брюсселя є вирішальною для будь-якого рішення ЄС щодо використання прибутків від цих коштів на підтримку України.
Серед інших країн Євросоюзу найбільші суми заморожених активів мають Франція (€19 млрд), Люксембург (€10 млрд) та Німеччина (€0,2 млрд).
Поза межами ЄС головними юрисдикціями є Японія (€28,1 млрд), Великобританія (€26,6 млрд), Канада (€15,1 млрд), а також Швейцарія (€6,2 млрд) та США (€4,3 млрд).
Отже, Європейський Союз – головний утримувач заморожених російських активів, і саме від його політичної волі залежить, чи зможе Україна найближчим часом отримати фінансову підтримку за рахунок доходів від цих коштів. Бельгія ж відіграє ключову роль, адже контролює понад половину всієї суми в межах ЄС.
Зараз ці кошти приносять відсотковий дохід, який уже використовується для фінансування України через Програму екстреного кредитування (ERA), започатковану у 2024 році. Але тепер Єврокомісія пропонує зробити крок далі: використати не лише прибутки, а й самі активи як заставу.
Ідея полягає в тому, щоб ЄС уклав договір з Euroclear під 0% річних і переказав Україні кошти у вигляді кредиту, який Київ повертатиме лише в разі, якщо отримає репарації від Росії після завершення війни.
“У будь-якому разі Україна не повинна буде віддавати ці гроші сама – або отримає їх від Росії, або не повертатиме взагалі“, – пояснив один із європейських чиновників.
Чому ЄС не може просто подарувати кошти
Європейський бюджет розписаний на сім років – нинішній охоплює період 2021–2027. Майже всі його резерви вже розподілені на програми підтримки після пандемії та енергетичної кризи. Щоб знайти нові кошти, Євросоюзу довелося б або урізати інші статті бюджету, або збільшити внески країн-членів – політично складне завдання.
Крім того, фінансування військових потреб напряму з бюджету ЄС може суперечити фінансовим регламентам і національним законам парламентів, які затверджують внески. Саме тому механізм “репараційної позики” виглядає найреалістичнішим і юридично безпечним шляхом підтримки України.
Європейські лідери запевняють, що домовленості будуть знайдені: президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн разом із лідерами північних країн ЄС заявили, що очікують досягти фінансового рішення вже у грудні. Йдеться про механізм, який дозволить спрямовувати прибутки від заморожених російських активів на покриття потреб України протягом наступних двох років.
“Я рішуче підтримую ідею репараційного кредиту. Чесно кажучи, я думаю, що це єдиний шлях вперед. І мені дуже подобається ідея того, що Росія сплатить за шкоду, яку вона завдала та вчинила в Україні. Для мене немає альтернативи репараційному кредиту“, – заявила з цього приводу прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
Чому не конфіскувати активи напряму
Попри політичний тиск, пряме вилучення російських резервів без рішення міжнародного суду може створити серйозні прецеденти. ЄС позиціонує себе як безпечну гавань для капіталу, де діє верховенство права. Пряма конфіскація підірвала б довіру до євро, спровокувавши відтік державних резервів інших країн.
Юридичний принцип “суверенного імунітету” захищає державну власність від арешту та конфіскації. Його порушення могло б викликати дипломатичний ефект доміно – від Китаю до Саудівської Аравії. Водночас деякі експерти, зокрема аналітики Київської школи економіки, наголошують: імунітет не є абсолютним і не забороняє ЄС використовувати активи у виняткових обставинах.
Найбільші ризики все одно лежать на Бельгії – саме вона стане першою мішенню для позовів, якщо Росія звернеться до міжнародних арбітражів.
Внутрішні мотиви Брюсселя і загроза для Києва
Аналітики не виключають, що позиція бельгійського прем’єра частково пов’язана з внутрішньополітичною кризою: уряд досі не може узгодити державний бюджет, а де Вевер погрожує відставкою, якщо до 6 листопада компромісу не буде.
Під час жовтневого саміту більшість лідерів, включно з Володимиром Зеленським, сподівалися, що рішення буде ухвалене. Проте, за словами одного європейського дипломата, “ніхто не хоче виглядати винним у тому, що Україна залишиться без грошей, але реально ще нічого не вирішено”.
Політична криза в Бельгії: фінансові рішення під загрозою
Головна причина бельгійського гальмування – не лише страх судових позовів, а й внутрішня політична нестабільність. Країна вже кілька місяців живе без повноцінно узгодженого бюджету: коаліційний уряд Барта де Вевера не може домовитися про обсяги соціальних витрат і податкові реформи, тоді як дефіцит державних фінансів зростає.
Прем’єр, лідер партії Новий фламандський альянс (N-VA), опинився під тиском як з боку партнерів по коаліції, так і з боку фламандської опозиції, яка звинувачує його в надмірній поступливості Брюсселю (в розумінні ЄС). У такій атмосфері будь-яке рішення, що передбачає фінансові ризики для бельгійських установ, може стати політичним самогубством.
Бюджет на 2025 рік мав бути ухвалений до 6 листопада, однак перемовини зайшли в глухий кут. ЗМІ повідомляють, що де Вевер навіть погрожував відставкою, якщо парламент не підтримає його план фіскальної консолідації. Саме тому бельгійський уряд сьогодні максимально обережний у будь-яких кроках, що можуть викликати додаткові витрати чи судові ризики – навіть якщо йдеться про заморожені російські активи.
Європейські дипломати визнають, що криза в бельгійській політиці перетворилася на європейську проблему, адже від позиції однієї країни залежить запуск усього механізму фінансування України. Як зазначив один із чиновників ЄС, “якщо Бельгія не впорається зі своїм внутрішнім бюджетом, вона не ризикне торкатися чужих грошей – навіть російських”.
Що далі
Єврокомісія отримала мандат продовжити переговори та підготувати оновлений план до грудневого саміту. На столі – три варіанти:
План А – реалізація “репараційної позики” із заморожених російських активів, якщо вдасться переконати Бельгію.
План B – випуск спільних єврооблігацій на десятки мільярдів євро, що означатиме новий борг для всіх членів ЄС; цей сценарій викликає опір Німеччини, Нідерландів та Італії.
План C – фактичне згортання допомоги Україні, що, за даними Politico, підтримала б лише Угорщина.
На тлі скорочення американської допомоги Європа залишається головним фінансовим донором Києва. Проте без чіткого рішення щодо заморожених російських активів Київ може опинитися на межі дефолту вже навесні 2026 року – і це, за словами дипломатів, стане не лише українською, а і європейською кризою довіри.
