“Ми говоримо в Держбюджеті, що людина в змозі прожити на 3 тис. грн, при цьому Мінсоцполітики розраховує реальний прожитковий мінімум на рівні 9 тис. грн”: Роксолана Підласа

Соціальні стандарти є однією з найбільш обговорюваних тем під час формування бюджету, особливо в умовах економічних труднощів. Заморожені на рівні попереднього року, вони стали темою для обговорення під час підготовки державного бюджету на 2025 рік. Рішення не підвищувати соціальні виплати пояснюється обмеженими ресурсами. Водночас виникає питання про необхідність перегляду підходів до соціальних виплат та пошуку нових механізмів для забезпечення справедливості у їх розподілі.

Соціальні стандарти у проєкті державного бюджету на 2025 рік залишаються замороженими, оскільки їхнє підвищення потребує значних коштів. Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.

“За підрахунками Мінфіну, якщо цього року збільшити його (показник мінімальної заробітної плати, – ред.) на 100 грн, то видатки державного бюджету зростуть на 5,3 млрд грн. Тобто, якщо підвищити мінімальну заробітну плату, наприклад, на 1 тис. грн – до 9 тис. грн, то це буде більш ніж 50 млрд грн видатків бюджету”, – вважає голова Комітету.

Крім того, Підласа зазначила, що “заморожування” прожиткового мінімуму неможливо довести до реального показника, оскільки до нього прив’язано багато виплат. Також, на думку голови комітету, від категорії “прожитковий мінімум” взагалі варто відмовитися під час розрахунків бюджету.

“Тому що це викликає дуже багато негативу до держави, коли ми нібито говоримо в офіційному документі, у державному бюджеті, що людина має бути в змозі прожити на 3 тис. грн, при цьому Міністерство соціальної політики на сусідній вулиці розраховує фактичний, реальний прожитковий мінімум приблизно на рівні 9 тис. грн”, – наголошує Підласа.

На її думку, натомість варто встановити якусь базову розрахункову величину, до якої будуть прив’язані зарплати суддів, прокурорів, антикорупційних органів тощо.

Голова Комітету додала, що можливість переглянути соціальні стандарти з’явиться у тому випадку, якщо зростання ВВП за перше півріччя наступного року перевищить прогноз.

“Зараз прогноз 2,7% зростання реального ВВП на 2025 рік. Якщо ми за підсумками першого півріччя переглянемо макропрогноз і розумітимемо, що це більше, ніж 2,7%, то потрібно буде переглянути соцстандарти”, – зазначила Підласа.

Водночас депутатка висловила думку, що соціальна сфера – це єдина категорія видатків бюджету, в якій можна провести оптимізацію.

“На жаль, для мене, мабуть, і для багатьох людей, бюджет балансували за рахунок соціалки, тому що за рахунок чогось іншого його балансувати неможливо. Наступні за видатками категорії – освіта і медицина, і кожен із цих бюджетів удвічі менший, ніж відведений на соціалку, там складно щось результативно оптимізувати”, – пояснила очільниця Комітету.

Водночас Роксолана Підласа висловила занепокоєння тим, що офіційний та реальний прожитковий мінімум в Україні не відповідають один одному. За її словами, уряд встановив прожитковий мінімум на рівні 3 тисяч гривень на місяць, що, за її думкою, є замало для нормального життя. При цьому Міністерство соціальної політики оцінює реальний прожитковий мінімум на рівні 9 тисяч гривень.

Підласа також вказала на проблему приведення офіційного прожиткового мінімуму до реального рівня, оскільки до нього прив’язані багато соціальних виплат. Вона вважає, що ця категорія потребує перегляду в контексті бюджетного планування, оскільки нерівність у визначенні прожиткового мінімуму викликає негативне ставлення громадян до держави.

“Це викликає дуже багато негативу до держави, коли ми в офіційних документах стверджуємо, що людина може прожити на 3 тисячі гривень, тоді як Міністерство соціальної політики розраховує реальний мінімум на рівні 9 тисяч”, – зазначила Підласа.

Голова бюджетного комітету запропонувала впровадити нову базову розрахункову величину, яка стала б основою для визначення заробітних плат суддів, прокурорів та співробітників антикорупційних органів. Це могло б вирішити проблему невідповідності між офіційним та реальним прожитковим мінімумом.

Підласа також повідомила, що у проекті бюджету на 2025 рік соціальні стандарти залишаться на поточному рівні через обмежені фінансові ресурси. Вона навела приклад, що підвищення мінімальної заробітної плати на незначну суму вимагало б додаткових фінансових ресурсів, що є складно в умовах поточної економічної ситуації.

Як повідомлялося, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що проєкт державного бюджету на 2025 рік не передбачає підвищення соціальних стандартів, оскільки країна не має такої можливості.

Нагадаємо, 13 вересня Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт “Про державний бюджет України на 2025 рік”.

Основні соціальні показники в бюджеті на наступний рік уряд залишив без змін:

– мінімальна зарплата – 8000 грн або 48 грн у погодинному вимірі;

– прожитковий мінімум (загальний) – 2920 грн;

– прожитковий мінімум (для працездатних осіб) – 3028 грн;

– прожитковий мінімум (для осіб, які втратили працездатність) – 2361 грн.

Зарплати вчителів також залишаться на рівні 2024 року, “незважаючи на скорочення чисельності учнів”, уточнили у Кабміні. Водночас середня зарплата в 2025 році має зрости з 20 581 грн до 24 389 грн на місяць.

Раніше було повідомлено, що в Україні можуть збільшити премії для деяких суддів. Мінфін пропонує сплачувати місцевим суддям премії до 40% посадового окладу на місяць. На це гроші, ймовірно, у Дербюджеті є.