Дипломатична гра чи відхід від принципів: оцінки світових медіа прийнятих ООН та Радою Безпеки резолюцій
Третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну стала черговою перевіркою міжнародної єдності та дипломатичної позиції світових лідерів. Нові резолюції ООН, схвалені Радою Безпеки та Генеральною Асамблеєю, спричинили неоднозначну реакцію не лише серед політиків, а й у світових медіа. Особливо резонансним стало те, що в резолюції Ради Безпеки жодним словом не згадується, хто саме є агресором у цій війні, а європейські країни вирішили утриматися від голосування.
Журналісти та аналітики міжнародних видань відзначають різку зміну риторики та дипломатичних пріоритетів. Одні вбачають у цьому загрозливий сигнал для України, інші – черговий етап глобальної політичної гри.
taz, die tageszeitung – Німеччина. Українців не повинна лякати перспектива мати в противниках ще й Трампа, – міркує берлінська taz:
“Той факт, що Трамп нині братається з Путіним, лише підносить боротьбу України в очах тієї значної частини світу, яка критично ставиться до зовнішньої політики США, зводячи її в ранг битви за волю.
… Українці відкинули назад путінські танки – і з трампівськими тирадами вони теж впораються. З кожною ініціативою Трампа у бік уявного світу, який лише легітимізує розпочату Росією війну, такий світ стає дедалі складніше реалізованим дипломатично. Адже тепер вся планета, від Гренландії до Панами, знає, що чекати від Трампа. “Вони не пройдуть”, – так звучить давній антифашистський девіз. І сьогодні він вкрай актуальний – в Україні, яка ось уже три роки чинить опір агресору”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nau
Postimees – Естонія. У своїй статті для талліннської Postimees директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) Крісті Райк закликає Європу подивитись правді в очі:
“Усім має бути ясно, що зараз має стати головним пріоритетом: Україні та Європі потрібно більше зброї, щоб покласти край цій війні та запобігти новому нападу. У Євросоюзі ж протягом кількох місяців точаться дебати про те, чи можна послабити бюджетні правила для підвищення видатків на оборону таким чином, щоб не довелося урізати соціальну державу.
Ці дебати ніяк не сумісні з тим, що доводиться випробовувати українцям на фронті, і небезпекою, що зростає, того, що на горизонті у Європи – велика війна. Заможна Європа все ще тішить себе надією на те, що для посилення безпеки їй не потрібно ні від чого відмовлятися”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nav
Aftonbladet – Швеція. На тлі зближення Трампа з Путіним стокгольмська Aftonbladet вважає, що Європі варто було б зайняти більш активну позицію:
“НАТО була найпотужнішим оборонним альянсом світу, але цей факт втратив свою силу в той самий момент, коли Трамп поставив під сумнів Статтю 5 Статуту НАТО [в якій йдеться про зобов’язання щодо надання допомоги.
… Цілком можливо збудувати новий оборонний альянс на рівні Євросоюзу, який замінив би НАТО – і став доповненням до національної оборони.
… Євросоюз робить більший внесок в оборону України, ніж Сполучені Штати. На відміну від Вашингтона, ми свої обіцянки стримували та постачали обіцяне. Європа може стояти на своїх ногах. Все, що для цього потрібно – це політична воля”.
https://www.eurotopics.net/kurz/naw
Club Z – Болгарія. Є спроби пояснити прихильність Трампа до Росії раціональними доказами, – зазначає болгарський портал Club Z:
“Геостратеги намагаються виправдати політику американської адміністрації геніальним ходом а-ля Кісінджера: Трамп намагається залучити Росію на свій бік на випадок можливого конфлікту з Китаєм. Але в цій теорії є свої глибокі тріщини, оскільки існує щонайменше дві ключові відмінності між нинішньою ситуацією та сімдесятими роками минулого століття, коли Ніксон поїхав до Китаю – і перетягнув його на свій бік проти СРСР.
По-перше, це сталося після реального військового конфлікту між Китаєм та Радянським Союзом, а сьогодні відносини між Китаєм та Росією – краще і не забажаєш.
… По-друге, загравання Ніксона з Пекіном не відбувалися коштом європейських союзників США, а зараз політика Трампа відкрито спрямована проти стабільності як Євросоюзу, так і блоку НАТО”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nax
Cyprus Mail – Кіпр. Перед Євросоюзом тепер дуже великі виклики, – підкреслює нікосійська Cyprus Mail.
“Чи зможуть європейські держави запропонувати Україні ту підтримку, яка їй потрібна, для того, щоб продовжувати боротьбу проти Росії, адже будь-яка угода про мир, яку Трамп запропонував би Києву, була б капітуляцією перед Путіним? Наступні місяці стануть великим випробуванням для Європи та майбутнього всього континенту”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nas
