Микола Княжицький: “Я вимагаю припинити експерименти над дітьми. Їхні наслідки набагато гірші, ніж просто зірваний навчальний рік”

Міністерство освіти і науки України ухвалило рішення впровадити з нововго навчального року змішану форму навчання, що передбачає поєднання офлайн та онлайн занять. Таке рішення викликає неабиякі занепокоєння в умовах активних бойових дій та постійних ракетних обстрілів по всій країні. У той час, коли безпека дітей повинна бути пріоритетом, запровадження офлайн навчання в школах без належних заходів захисту ставить під загрозу життя та здоров’я учнів.

Багато хто з батьків справедливо побоюється відправляти своїх дітей до навчальних закладів, адже навіть укриття не гарантують повної безпеки в умовах постійної загрози обстрілів. В такому контексті поєднання офлайн навчання зі змішаними формами виглядає як експеримент над дітьми, наслідки якого можуть бути катастрофічними.

Микола Княжицький, народний депутат України, висловив серйозну стурбованість щодо впровадження офлайн навчання в умовах постійної загрози ракетних атак. За його словами, в сотнях українських шкіл навчальний процес може бути зірваний через небезпеку для учнів та вчителів. У багатьох навчальних закладах вже зараз розглядають можливість переходу на дистанційне навчання, однак уряд продовжує наполягати на змішаних формах, незважаючи на зростаючі ризики.

“Я вимагаю припинити експерименти над дітьми. Їхні наслідки набагато гірші, ніж просто зірваний навчальний рік. Тисячі школярів їхні батьки вивезуть за кордон: батьки просто вивезуть туди дітей. В умовах демографічної кризи, яку влада досі не розуміє як подолати, це пряма диверсія проти майбутнього нашої країни”, – заявив Княжицький.

На його думку, батьки не будуть чекати на безпечні умови і почнуть масово вивозити своїх дітей за кордон, що призведе до суттєвого демографічного занепаду. Особливо в контексті демографічної кризи, яку уряд досі не в змозі вирішити, це становить загрозу для майбутнього всієї країни.

Як повідомив нардеп, проєкт запровадження офлайн навчання було ухвалено в останні дні серпня, незважаючи на брак коштів та відсутність належних умов для забезпечення безпеки дітей. За словами Княжицького, якщо школа не має укриття або воно знаходиться далі, ніж за 500 метрів, то заклад повинен бути захищений спеціальними фортифікаційними конструкціями — габіонами. Однак на їх спорудження у бюджеті коштів не передбачено, а обов’язок їх встановлення покладається на місцеві громади, які часто не мають фінансової можливості реалізувати такі вимоги.

“Габіон – це елемент військової фортифікації. В перекладі з французької – “великий кошик”. Себто це сітчаста конструкція, заповнена сипучими матеріалами, які мають прийняти на себе ракетні та снарядні уламки”, – пояснює нардеп.

Княжицький також підкреслює, що такі фортифікаційні споруди, як габіони, можуть бути ефективними в захисті від уламків, однак вони не є універсальним рішенням для всіх шкіл, особливо в регіонах з дерев’яними будівлями, які не пристосовані до такого виду захисту. Це призводить до того, що у багатьох школах створення належних умов безпеки є фізично та фінансово неможливим.

Додатковою проблемою є те, що безпекова ситуація в різних регіонах України кардинально відрізняється. Наприклад, у Харкові та Запоріжжі активно зводять підземні школи, але в гірських районах, таких як Верховина, за два роки війни не було зафіксовано жодного обстрілу. В таких умовах вимога до всіх шкіл однаково витрачати кошти на захист здається недоцільною.

Окрім цього, Княжицький різко критикує Міністерство освіти за те, що воно «вбило» онлайн навчання за останній рік, а тепер, на його думку, руйнує офлайн освіту. Він пропонує створити окреме Міністерство, яке б займалося виключно питаннями демографії та поверненням біженців в Україну, адже це питання набуває критичного значення в умовах затяжної війни.

Таким чином, попри те, що змішана форма навчання здається компромісним рішенням в умовах війни, відсутність належного фінансування і гарантій безпеки для дітей робить це рішення неприйнятним. Громадськість та експерти закликають владу зосередитися на реальних кроках для захисту життя та здоров’я учнів, а не на експериментах, наслідки яких можуть бути незворотними.