США на межі економічної прірви: чому державний борг у $34 трильйони загрожує глобальній стабільності
«Коли Америка чхає — світ хворіє», — так зазвичай жартують про економічну потугу США. Але що станеться, коли Америка заборгувала більше, ніж може витримати? На початку другого президентського терміну Дональда Трампа США стикаються з колосальним тиском державного боргу, який вже сягнув $34 трильйонів. Для порівняння, ця сума більша, ніж ВВП Німеччини, Японії та Великобританії, разом узятих. А якщо ще й додати відсотки, які доводиться платити за обслуговування боргу — стає зрозуміло: навіть найпотужніша економіка світу може задихнутися. Трамп і Маск скорочують державні витрати, зокрема і за рахунок підтримки соціально вразливих груп населення. Байден не витримує і вперше від повернення Трампа у Білий дім виступає з публічною промовою, де обвинувачує його у порушенні священного президентського обов’язку і катастрофічних наслідках від скорочення соціальних витрат для найбільш вразливих американців.
Хто тримає Америку на гачку?
Найбільшими утримувачами боргу США залишаються Японія, Китай і Великобританія. Японці володіють понад $1 трильйоном американських облігацій, китайці — майже $760 мільярдами.
«США можуть дозволити собі все, тому що вони можуть надрукувати долари», — колись сказав французький політик Валері Жискар д’Естен. Але довіра до цієї схеми вже не така залізобетонна. Наразі іноземні інвестори ще тримаються за «надійні» американські облігації, але кожен новий день із Трампом при владі змушує їх нервувати.
Новий Трамп, стара пісня: урізати все
Знову у Білому домі — Дональд Трамп. І цього разу — з місією «зачистки» урядових витрат. Його нове творіння — Департамент ефективності уряду (DOGE) на чолі з Ілоном Маском — уже встиг скоротити бюджети соціального забезпечення: у США це означає удар по 73 мільйонах громадян; згорнути міжнародні програми боротьби з дитячою працею; ліквідувати цифрові проєкти Пентагону, які займалися кібербезпекою та штучним інтелектом.
«Уряд — це не бізнес, і не можна просто “оптимізувати” державу, як Tesla чи Twitter», — коментує дії Трампа і Маска економістка з Брукінгс-інституту Лорі Гарт.
Колишній президент США від Демократичної партії Джо Байден учора виголосив свою першу велику промову після відходу з Білого дому, захищаючи Адміністрацію соціального забезпечення. Він звинуватив Трампа у надмірному скороченні соціальних витрат, що загрожує громадянам, які опинилися в складних життєвих обставинах. Адміністрація 46-го президента стверджує, що такі заходи можуть значно погіршити життя низки вразливих груп населення, зокрема людей похилого віку, інвалідів, сімей із низьким рівнем доходу. Байден публічно заявляє, що скорочення соціального забезпечення є «зрадою священної національної обіцянки» і наголошує на тому, що це може призвести до серйозних психологічних та фінансових наслідків для американців, які залежні від державних виплат.
Світова тривога: що буде, якщо США більше не «опора»?
Америка роками була гарантом фінансової стабільності й еталоном надійності. Але коли країна з таким боргом починає економити на пенсіях і міжнародній допомозі, це вже сигнал доволі небезпечний.
Питання не в тому, чи США можуть виплатити борг. Питання: чи захочуть кредитори й далі вірити у Вашингтон. Китай, наприклад, вже поступово скорочує свої вкладення в американські облігації. «США ризикують втратити не гроші, а репутацію. А з нею і вплив», — застерігає журналіст The Guardian Патрік Вінтур.
Вперше в історії державний борг США перевищив позначку в 33 трильйони доларів унаслідок неконтрольованих витрат через пандемію коронавірусу у 2020-2021 роках. Однак ця цифра не стала граничною межею: за оцінками Бюджетного управління Конгресу, протягом наступного десятиліття сума боргу може зрости до шокуючих 50 трильйонів. Такі цифри викликають занепокоєння на тлі високих ставок по кредитах. Але, попри паніку, експерти заспокоюють: є низка міфів, через які ситуація виглядає гіршою, ніж є насправді.
Найпоширеніший міф полягає у тому, що США повинні «повністю» повернути всі 34 трильйони. Насправді, держава зобов’язана лише сплачувати відсотки та погашати облігації, термін яких спливає. Як пояснює Нобелівський лауреат Пол Кругман, країни рідко гасять увесь борг. Прикладом тут є Великобританія, яка і досі обслуговує борги з часів Наполеона.
У перший рік після пандемії обслуговування боргу коштувало США 695 мільярдів доларів: а це лише 2,5% ВВП. Проте ця частка може суттєво зрости: згідно з оцінками Комітету відповідального бюджету, за наступне десятиліття на відсотки доведеться витратити понад 13 трильйонів.
Окрема проблема — облігації на 7,6 трильйона доларів, які слід погасити вже протягом найближчого року. Це третина всього державного боргового портфеля або чверть річного ВВП. Питання не лише в розмірі боргу, а й у тому, чи може країна обслуговувати його без кризи довіри і за яку ціну.
33 трильйони — страшна цифра поза контекстом. Насправді все складніше
Говорити про державний борг США лише в абсолютних цифрах — усе одно що міряти океан чайною ложкою. Сам по собі розмір боргу в 34 трильйони доларів нічого не каже без головного — співвідношення до ВВП. Торік цей показник становив близько 97%, що нижче критичної позначки в 100%.
«Людей лякають цифри, але вони забувають, що Америка — це економіка з величезним потенціалом, яка може цей борг не просто тягнути, а й обслуговувати без надриву», — наголошує головний економіст Moody’s Analytics Марк Занді. Його головний аргумент: такі витрати цілком виправдані в контексті наявних ресурсів.
Чи шкодить борг економіці США? Не все так однозначно. Інший міф розповідає про те, що державний борг автоматично гальмує економіку. Насправді — навпаки. Завдяки боргу уряд може інвестувати у критично важливі проєкти: від оновлення інфраструктури до кліматичних програм. «Так, борг зростає. Але саме за рахунок нього держава має змогу вкладати в майбутнє», — пояснює Занді. Він вважає, що паніка навколо держборгу — це, радше, питання політики, ніж економіки. Головне — не потрібно поспішати його повертати. США не стоять на порозі боргової прірви. Загрозу можна мінімізувати або шляхом скорочення витрат, або шляхом прискорення економічного зростання.
Ще один міф: тільки США «захлинаються в боргах». Насправді борговий тягар — це проблема планетарного масштабу. У Китаї борговий бум розхитує ринок нерухомості, країни Близького Сходу вже балансують на межі, а МВФ прогнозує глобальне зростання суверенних боргів у найближчі роки.
Борг — це не завжди зло. Це інструмент, який може працювати на розвиток. Щоправда, за умови відповідальної політики. Як підсумував Занді, «це стане справжньою проблемою лише тоді, коли політики будуть ігнорувати її або економіка почне буксувати». Відповідальні політики – чи відповідають цій політиці Трамп і Маск?
Фінал без крапки
Америка — це не просто держава з великим боргом. Це держава, чий борг давно став глобальним явищем. Коли скорочення витрат починає нагадувати дерегуляцію з 90-х, а міжнародні партнери розводять руками, світ має право спитати: «А чи все там під контролем?»
І поки Ілон Маск оптимізує уряд, головне питання залишається без відповіді: чи витримає світова економіка, якщо Америка раптом «спіткнеться»? Бюджетне управління Конгресу вже попередило: якщо все піде так, як іде, до 2035 року борг США сягне $59 трильйонів. Іншими словами, він стане більшим за весь світовий ВВП на кінець минулого року. Обслуговування цього боргу обійдеться дорожче, ніж утримання армії.
